Артилерія, ракети та ядерна бомба. Чим може закінчитись війна з КНДР?

Тимур Олевський

Андрій Циганов

Супутники розвідки США зафіксували активність на полігоні ядерних випробувань в Північній Кореї, повідомляє CNN з посиланням на представників адміністрації США. Йдеться про якісь дії поблизу входу до тунелю, який веде до підземного тестового майданчика. Співрозмовники телеканалу не змогли з упевненістю сказати, чи свідчить це про підготовку нових ядерних випробувань.

Цієї весни Північна Корея провела щонайменше два випробування балістичних ракет. Перші випробування зброї середнього радіуса дії відбулися 29 квітня, ракета вибухнула в повітрі. 15 травня про успішне випробування відзвітував офіційний орган північнокорейської пропаганди – агентство ЦТАК.

Як повідомляло агентство, ракета, здатна нести ядерну боєголовку, була запущена під високим кутом, «щоб не завдати шкоди безпеці сусідніх країн», і пролетіла 787 кілометрів.

Чим Північна Корея може погрожувати в разі війни

Згідно з даними зі щорічного звіту Military Balance, чисельність особового складу збройних сил Північної Кореї сягає майже 1,2 мільйона осіб. В регіоні це друга за чисельністю армія після китайської.

Якщо порівнювати технічне оснащення армій Північної і Південної Кореї, то майже за всіма параметрами Пхеньян перевершує Сеул. У розпорядженні лідера Північної Кореї Кім Чен Ина більше танків, важкої артилерії, підводних човнів. Приблизний паритет тільки в авіації.

Але зразки техніки в північнокорейської армії переважно дуже застарілі. Наприклад, майже всі підводні човни – дизельні. Сучасні радари виявляють їх досить легко через їхній шум.

Ще одна потужна сила в регіоні – збройні сили США. Мова навіть не про авіаносці, які американське Міноборони відправляє до корейських берегів. У Південній Кореї на військових базах – близько 28 тисяч американських військовослужбовців, в Японії – понад 47 тисяч. Плюс новітнє озброєння.

На папері головний козир північнокорейської армії – балістичні ракети. Ті, які стоять на озброєнні, «Нодон-1» і «Тепходон-1» можуть вражати цілі на відстані 1300 кілометрів. Ними можна погрожувати Південній Кореї і Японії. Ракета «Тепходон-2», яку Пхеньян активно випробовує, за припущеннями експертів, може бути ефективна вже на відстані до 8 тисяч кілометрів, а отже, здатна досягти і території США. Чи існує в реальності ця ракета чи ні – можна сперечатися.

Очевидно інше – від моменту приходу до влади у 2011 році Кім Чен Ина вже провів набагато більше випробувань балістичних ракет, ніж обидва його попередники разом.

Але набагато більш грізною зброєю в руках північнокорейського лідера, як не дивно, залишається звичайна, місцями застаріла артилерія.

Великий Сеул, гігантська агломерація, в якій проживає майже 25 мільйонів осіб, розташований за 30 кілометрів від кордону з КНДР.

Північнокорейська армія зібрала навколо Сеула найпотужніші артилерійські угруповання, за деякими даними – до 250 знарядь. Усе на захищених позиціях, які не знищити одним ударом. У разі початку збройного конфлікту знаряддя встигнуть зробити щонайменше кількадесят залпів. Цього буде достатньо, щоб призвести до тисяч жертв серед цивільного населення в Південній Кореї.

Окрім того, за оцінками Пентагону, в КНДР налічується до 8 тисяч підземних військових комплексів і кілометри тунелів, більшість на кордоні з південним сусідом. Пхеньян десятиліттями готувався до війни. Тож навіть масовий удар по ядерних об'єктах Північної Кореї далеко не гарантує швидкої розв'язки можливого конфлікту. Швидше, навпаки.

«Це не буде прогулянка» – експерт про перспективи війни з КНДР

Чим закінчиться загострення відносин США з Північною Кореєю, і чи можуть Сполучені Штати дійсно завдати удару по КНДР, «Настоящему времени» (спільний проект Радіо Свобода та «Голосу Америки») розповів науковий співробітник Центру корейських досліджень Інституту Далекого Сходу РАН Костянтин Асмолов.

– Зараз ця країна намагається вийти на той рівень ядерного стримування, який можемо назвати гарантованим. Жителі Півночі вважають, що якщо у них буде міжконтинентальна балістична ракета з ядерною боєголовкою, яка буде мати достатній шанс долетіти до континентальної цивілізованої Америки, то всі спроби змінити режим військовим шляхом будуть відсунені в бік через занадто великий ризик неадекватної відповіді.

Поясню: навіть якщо за результатами військового конфлікту Північна Корея буде нагадувати собою марсіанський пейзаж, а в Америці не буде Лос-Анджелеса, США не будуть вважати це перемогою.

Жителі Півночі розраховують, що коли вони вийдуть на цей рівень, відносини між Північною Кореєю і Америкою почнуть розвиватися за моделлю протистояння двох ядерних держав, так само як російсько-американські або китайсько-американські. Але зрозуміло, що для США можливість північнокорейського удару по американській території психологічно неприйнятна.

Новий страх лякає більше, ніж старий, до того ж, для значної частини американської аудиторії, особливо протестантського поясу, Північна Корея з її атеїстичним колективізмом реально сприймається як держава пекельного зла з великої літери. І це дуже сильно звужує простір для маневру, особливо якщо ми говоримо про адміністрацію Дональда Трампа, який для того, щоб ввести в дію свою програму, насамперед внутрішньополітичних реформ, повинен досягти консенсусу з громадською думкою.

США насправді стоять перед дуже важким і неприємним вибором з двох зол. З одного боку, військовий конфлікт має дуже великі ризики, оскільки, зрозуміло, що це не буде прогулянка іракського типу, з іншого – йти на переговори, показувати свою слабкість, робити те, що половина виборців вважатиме угодою з дияволом, це теж, як ви розумієте, не найкращий вибір.

«Тут локальним конфліктом не відбутися»

Чи можуть випробування балістичних ракет і ядерна програма КНДР стати для Вашингтона приводами для превентивного удару, «Настоящему времени» розповів завідувач кафедри сходознавства Московського державного інституту міжнародних відносин Дмитро Стрєльцов.

– Якщо почнеться війна на Далекому Сході, то буде непереливки не тільки довколишнім країнам, а й Америці теж. Це буде в цілому кінець всьому, кінець світовому порядку. Тут локальним конфліктом не відбутися, будь-яке застосування ядерної зброї, а воно цілком можливе в нинішніх умовах, буде новою віхою в історії, від якої світ довго не оговтається, від цих подій, я думаю. Тому я думаю, що в США добре розуміють наслідки силових дій, Північна Корея – це, звичайно, не Ірак.

Я не думаю, що в Північній Кореї сприймають Росію як союзника. Інша справа, що Північна Корея зараз веде тонку гру дипломатичну, спрямовану на те, щоб знизити залежність від Китаю, знизити цей ухил в бік Китаю і збільшити простір для зовнішньополітичного маневру, і Росія в цьому сенсі є природним партнером Північної Кореї. Тому наші країни зараз намагаються не робити жодних кроків – ні Північна Корея, ні Росія, – які б погіршили ці відносини.

– Північна Корея славиться своєю досить несподіваною політикою, політикою дивних, дуже різких рішень. Як Вам здається, чи триватиме це, чи зараз Північна Корея буде спокійнішою, більш передбачуваною?

– Я думаю, буде тривати цей загалом і в цілому фірмовий хід північнокорейського лідера, вірніше, фірмовий стиль – спробувати такими епатажними кроками привернути до себе увагу, виторгувати собі якісь поступки, тому що міжнародне співтовариство, звичайно, на Північну Корею вже махнуло рукою.

– Вона хоч якось змінюється всередині себе, стає, вибачте за таке порівняння, більш людяною країною? Чи ні?

– Внутрішні процеси, звичайно, відбуваються. Хоче того північнокорейське керівництво чи ні, інформація туди проникає, там формуються капіталістичні відносини, приватна власність. В цілому якісь процеси відбуваються, і ці процеси незворотні. Тому, напевно, це справа часу, північнокорейське суспільство зміниться з плином часу, і потрібно дати йому можливість зробити це природним шляхом.

Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»