Антоніна Чеховська ніколи не мріяла про професійну музичну кар’єру, хоча співала з дитинства. Хотіла бути окулістом, хірургом і навіть почала працювати асистентом стоматолога. Однак, розчарувавшись у прагматичності роботи дантистів, Антоніна звільнилася і через місяці поневірянь нарешті наважилась розглянути спів як професію.
«Я сказала – все! Я це буду робити, я це можу, і тільки через те, що це дуже-дуже важко. Але я це хочу робити. Тому що коли воно на 100 процентів правильно технічно, то просто виходить із тіла найчистіший звук», – розповідає Антоніна Чеховська.
Провчившись два роки на музичному факультеті технікуму, Антоніна подала документи до Мічиганського університету, куди її свого часу не взяли на стоматологію. Музична школа цього коледжу – серед найкращих у США.
«Це була така мрія. Коли в університеті Мічигану заходиш у музичну школу, там такий адреналін відразу з’являється. Тому що ти чуєш за дверима, хто що грає, що співає, і віртуози всі. А тут якась Антоніна, два роки поспівала і прийшла до університету», – самокритично говорить співачка.
Антоніну взяли на навчання без вагань, ще й дали грант на освіту. Вчилася одначасно на співачку і диригента.
«Вона була голодна, вона справді хотіла працювати. Вона хотіла знати, які є можливості, і як вона може цього досягнути. І вона досі така», – розповідає диригент Джері Блекстоун.
Володар «Греммі» Джері Блекстоун один із викладачів, який вплинув на Антоніну найбільше.
«Джері надихав мене усім. Яка в нього була енергія, наскільки просто він був запалений музикою! Він був дуже строгий, але все робив з любов’ю», – розповідає Антоніна.
Щороку Блекстоун відбирає лише двох студентів до своєї групи на магістратуру з диригування. Антоніна стала однією з них. Джері каже: ще тоді знав – дівчина може стати як успішною співачкою, так і диригентом.
«Антоніна неперевершена співачка. Але більше того, вона мисткиня. Її спів переносить вас в інший простір. Це властивість великих митців. Це більше, ніж просто правильно співати слова, брати правильні ноти у правильний час. Вона розповідає вам історію», – каже Джері Блекстоун.
В Антоніни – дебют на сцені легендарного Carnegie Hall. У концерті, організованому Manhattan Concert Production, вона виступає на одній сцені зі своїм вчителем.
«Коли я вийду на сцену в Carnegie Hall я буду дуже гарно одягнута, на сцені буде великий оркестр, і все виглядає в Carnegie Hall просто як в кіно», – ділиться враженнями Антоніна.
Поза лаштунками це кіно виглядає більш прозаїчно. На концерт до розкішного Carnegie Hall Антоніна їде на метро. У вагоні читає ноти на наспівує свої партії. Надворі Антоніні доводиться прикривати кучері шаликом – накрапає дощ. Один квартал – і омріяний сценічний вхід до Carnegie.
Вже на репетиції Антоніну переповнюють емоції – усе виглядає саме так, як вона собі уявляла.
«Я вже сіла на свій стілець, оркестр почав грати, я була переповнена такою радістю! Неймовірно, що це відбувається. Я весь час хотіла плакати», – ділиться емоціями співачка.
Годину до виступу у Carnegie Антоніна проводить традиційно: п’є багато води, сміється, переглядаючи розважальні шоу.
З’явившись на сцені, Антоніна з першої ноти зачаровує зал. Композиція за композицією – українка приголомшує аудоторію своїм сопрано.
Аудоторія проводжає артистів кількахвилинними оплесками.
«Я бачила, як розкривається її талант, як після періодів поразок та зневіри, так і великих перемог. Для мене немає нічого кращого, ніж бачити її перші кроки до успіху, чим і є Carnegie Hall для багатьох молодих артистів», – говорить диригент Лорен Парк.
Подруга Антоніни, Лорен – теж музикантка, і знає, як важко починати у такому шаленому місті, як Нью-Йорк. Особливо складними для Антоніни виявилися перші півроку життя на Мангеттені.
«Я приходила і щовечора думала: і що з цього буде? Тому що ти постійно бігаєш, у цьому метро, там прослуховування робиш, увечері я доглядала діток, щоб мати можливість сплатити за оренду житла», – говорить Антоніна.
Виступу у Carnegie Hall могло і не бути, якби не віра і перемога у престижному конкурсі, де конкурентами були уже успішні оперні співаки.
«Це було між Богом і мною, я сказала: якщо насправді це моя мета в житті, я це повинна робити, будь ласка, покажи мені цим конкурсом, щоб я виграла найбільшу нагороду», – зізнається співачка.
Більше у своєму покликанні Антоніна вже не сумнівається. Навіть попри те, що аби отримати кілька контрактів, доводиться проходити з півсотні прослуховувань. А життя професійної оперної співачки дуже нагадує режим спортсмена – правильне харчування і нескінченні тренування: голос, акторська майстерність, мови.
«Я вивчала французьку, італійську, німецьку, чеську», – перелічує співачка.
Найбільше Антоніні подобається співати італійські арії. Ця культура, каже вона, дуже подібна до української. До речі, вже у Нью-Йорку дівчина вирішила змінити прізвище, яке під час переїзду до США майже 20 років тому у паспортному столі записали англійською як Чеховская: «Для мене було важливо, щоб усі знали, що я є українка».
З особливим почуттям співає Антоніна українські пісні і завжди за можливості включає їх до своїх концертів.
«Звичайно, коли це в тобі і відчуває твоє серце, то і голос виходить навіть по-іншому. Коли я співаю українські пісні, я майже доходжу до сліз», – зізнається співачка Антоніна Чеховська.
