Е-демократія в Україні – рецепт успіху?

На місцевому рівні електронна демократія розвивається в Україні стрімкими темпами. Близько 130 громад запровадили е-петиції, якими користується уже понад 1 мільйон українців. Громадські бюджети стартували у 70 громадах. Київ став лідером за ефективністю впровадження таких інструментів: рівень підтримки петицій владою – 70%, а на громадський бюджет виділено рекордну суму – 100 мільйонів гривень. На національному рівні е-демократія розвивається повільніше, але розробка Концепції розвитку електронної демократії може змінити ситуацію.

Кияни очікують старту нового етапу громадського бюджету, який заплановано на 1 червня: загальна сума фінансування подвоєна до 100 мільйонів гривень, а також передбачена можливість крауд-сорсингу – долучення усіх зацікавлених сторін для допомоги у реалізації проектів.

«Такому успіху передували гострі експертні дискусії з КМДА, яка планувала значно зменшити фінансування проектів громадського бюджету. Але активна громада Києва цього не допустила. Ми довго вели перемовини з представниками влади про те, наскільки важливо розвивати інструмент бюджету участі, і нам вдалося їх переконати», – зазначив у розмові з Радіо Свобода Артем Стельмашов, голова Клубу авторів громадських проектів.

За допомогою громадського бюджету громадяни можуть самостійно вирішувати, на які проекти використовувати бюджетні кошти. Тепер пропозиції громадян перетворюються у реальні проекти з повним фінансуванням.

У 2016 році Київ зробив революцію з бюджетом участі: під час проведення голосування за проекти кияни голосували виключно в електронній формі, що стало по суті першими «електронними виборами» в Україні. За їхніми результатами було обрано 62 проекти, на реалізацію яких було виділено 50 мільйонів гривень.

Один із авторів проектів-переможців, Володимир Басовський, ділиться своєю ідеєю: «Сенсорне освітлення пішохідних переходів має зменшити ДТП на пішохідних переходах, рівень яких сьогодні дуже високий – 40%. Механізм сенсорного освітлення буде працювати за такою схемою: коли людина підходить до пішохідного переходу, спрацьовує датчик руху, прикріплений до стовпа, який посилає сигнал лампочкам на дорожньому знаку та ліхтарям над переходом. Ліхтарі освітлюють пішохідний перехід, коли людина переходить дорогу, а після цього вимикаються». Восени в Деснянському районі можна очікувати на оснащення 29 таких пішохідних переходів.

​Сергій Лобойко, експерт групи електронної демократії Реанімаційного пакету реформ та керівник Центру розвитку інновацій НаУКМА, розповів Радіо Свобода: «На даний час бюджет участі – найдієвіший інструмент розвитку культури місцевої демократії. Київ є індикатором для всієї України. Розроблений у Києві наприкінці 2016-го за активної участі громадських активістів, експертів е-демократії, «Київ Смарт Сіті» механізм громадського бюджету перетворює в потужний акселератор виявлення лідерського та експертного потенціалу серед мешканців, об’єднання їх у проектні команди, розвитку конструктивної співпраці мешканців та влади».

Ще одним індикатором розвитку е-демократії на місцевому рівні стали електронні петиції. По всій Україні уже налічується близько 1 мільйона громадян, які створюють та голосують за петиції до органів місцевого самоврядування. У Києві влада найбільш відкрита до петицій: підтримує близько 70% петицій.

«Ми з представниками громади напрацювали одну з найефективніших моделей петицій в Україні. Зокрема, ми призначаємо особу, відповідальну за реалізацію успішної петиції, готуємо карту ходу її реалізації, а також щомісячний звіт за результатами роботи. Звичайно, ми довго йшли до цієї моделі, але, завдяки тісній співпраці з громадським сектором, нам вдалося побудувати такий ефективний механізм», – поділився з Радіо Свобода Ігор Хацевич, керуючий справами Секретаріату Київської міської ради.

Проте петиції у Києві працюють не без проблем. Показовою є ситуація з Києво-Печерською лаврою, коли частина громадян вимагала переведення Лаври до Київського патріархату, а друга частина стверджувала, що це недопустимо. В результаті дві петиції набрали понад 10 тисяч голосів, у суспільстві виник розкол і нічого не було реалізовано. А влада мала передбачити та уникнути проблеми заздалегідь, адже закон чітко встановлює, що петиції не можуть містити закликів до розпалення міжконфесійної ворожнечі.

«Тим не менше факт запровадження місцевих електронних петицій є беззаперечним успіхом, – переконаний Сергій Лобойко. – Тут Україну можна вважати піонером, оскільки вона однією з перших у світі запровадила петиції до органів місцевого самоврядування і вони були успішно апробовані, зокрема на прикладі Києва».

А що з е-демократією на національному рівні?

Першим проявом е-демократії на всенародному рівні стала Революція гідності. Соціальні мережі стали її першим інструментом: варто лише згадати пост журналіста Мустафи Найема у Facebook, який зібрав перший мітинг на Майдані.

«Революція гідності переросла у революцію електронної демократії. На Майдані українці боролися за реалізацію 5-ї статті Конституції – єдиним джерелом влади в Україні є народ. А після Майдану 5-а стаття була наповнена сучасним змістом. Ми започаткували еру е-демократії», – вважає Сергій Лобойко.

Після Майдану почався бум різноманітних електронних інструментів: деякі створила влада, а більшість – громадянське суспільство та ІТ-волонтери. Зокрема такі портали як e-data, openbudget, e-dem.in, rozumnemisto.

Проривом стало запровадження петицій до президента, Кабінету міністрів України та Верховної Ради України. Громадяни почали активно надсилати свої пропозиції: уже створено близько 30 тисяч петицій. Останнім прикладом успішної петиції стала вимога ухвалити Закон щодо освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста, яку Верховна Рада України підтримала та реалізувала. Проте інструмент петицій на національному рівні працює не так ефективно, як на місцевому. Основна проблема полягає у відсутності системи звітування за перебіг реалізації петицій, тому більшість із них залишаються нереалізованими: із 42 успішних петицій тільки 6 були впроваджені.

Успіхи України уже визнані на міжнародному рівні

Для того, щоб покращити інструмент петицій на національному рівні та вивести е-демократію з місцевого фокусу на загальнодержавний, було розроблено Концепцію розвитку електронної демократії. Державне агентство з питань електронного урядування разом із коаліцією у складі 20 громадських організацій представили Концепцію та План дій з її реалізації у Клубі Кабінету міністрів України 22 травня.

«Ми створили новий формат взаємодії між владою та громадськістю. Я переконаний, що наша взаємодія є запорукою успішності побудови е-демократії в Україні. Реалізація Концепції має забезпечити основу для запровадження електронної України та досягнення нашої першості у світі», – заявив Олександр Риженко, голова Державного агентства з питань електронного урядування.

До розробки Концепції долучилося близько 20 громадських організацій, відбулися десятки робочих зустрічей між представниками Державного агентства, коаліції громадських організацій та активних громадян. Концепція пройшла електронне публічне обговорення: громадяни надіслали близько 1 тисячі пропозицій онлайн, які були розглянуті та частково враховані під час робочих зустрічей.

«Власне спільна розробка Концепції е-демократії у співпраці громадянського суспільства та представників влади є показником успішного розвитку демократії в цілому та е-демократії зокрема, – переконаний Дмитро Хуткий, експерт групи електронної демократії Реанімаційного пакету реформ. – Водночас ми розуміємо, що перед нами стоїть виклик – якісно та вчасно реалізувати заплановані на найближчі 2 роки заходи».

Водночас перші успіхи України уже визнані на міжнародному рівні. За оцінкою ООН, українці піднялися на 45 позицій за розвитком електронної участі громадян за останні 2 роки та увійшли у топ-35 країн.

Міжнародний експерт із е-урядування, радник Програми «Електронне урядування заради підзвітності влади та участі громадян» в Україні Йорданка Томкова вважає: «Україна справді зробила важливі кроки у розвитку електронної демократії, що було закріплено у Концепції. Але варто пам’ятати, що кожен фініш – це старт, тому Україна тільки вступає на довгий шлях розвитку е-демократії. І те, як впевнено і швидко вона буде по ньому рухатись, залежить від спільної роботи представників влади, громадянського суспільства та міжнародних експертів. А єдиним нашим дороговказом виступає позитивний вплив е-демократії на життя кожного громадянина».