«Ми усвідомили необхідність створення у Криму національної автономії кримських татар» – Порошенко

Київ – На відзначення 73-ї річниці депортації кримськотатарського народу в Україні пройде велика кількість акцій, які мають нагадати не лише цю сумну дату, але і про переслідування, які веде проти нього окупаційна влада на півострові. На думку одних, Україна занадто мало зробила за цей час для своїх кримськотатарських громадян, інші ж вважають, що мирна боротьба ніколи не приносить швидких результатів, а дорога, якою йде Україна – дипломатичні та судові міжнародні інстанції, є правильною.

Майже місяць минув з дня оголошення рішення Міжнародного суду ООН в Гаазі, який задовольнив запит України про запровадження тимчасових заходів щодо Криму в рамках процесу України проти Росії. Зокрема, Росія має скасувати заборону Меджлісу.

Проте уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв сумнівається, що Росія його виконуватиме.

Москва і справді не поспішає виконувати проміжне рішення міжнародного суду, ба більше – продовжує посилювати тиск на кримських татар, нехтує правами людини в цілому, зазначають експерти. Тому єдиний реальна умова пошанування прав корінного народу Криму є в поверненні його під контроль України. І для цього Україна може зробити певні важливі кроки вже зараз, наголошують кримськотатарські активісти та експерти. А почати – з роботи над помилками.

Росії було легше захопити Крим, бо Київ ігнорував його проблеми – Чубаров

Нехтування Конституційними правами кримськотатарського народу, брак уваги до потреб кримських татар та українців у Криму й підтримка частиною політиків проросійських сил в АРК весною 2014 року дозволили Росії окупувати Крим. З анексією півострову кримські татари стали заручниками імперської політики Кремля, фактично – бранцями на території, де відсутні захист прав і свобод людини, куди тамтешня «влада» фактично не допускають міжнародних правників, констатує лідер Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Відкрита підтримка у попередні роки частиною українського політикуму проросійських сепаратистських організацій у Криму, явне ігнорування фундаментальних прав корінного народу, небажання надання Криму статусу національно-територіальної автономії як форми самовизначення кримськотатарського народу у складі незалежної України стали причинами слабкості української держави на півострові, що сприяло Російській Федерації у лютому 2014 року окупувати Крим», – зазначив Чубаров.

Нині Київ ніби і каже, що готовий розглянути можливість сформувати кримськотатарську автономію в АРК, але серйозних зусиль до цього не докладає. Необхідні зміни до Конституції України ще не подані на розгляд Верховної Ради, хоча президент Петро Порошенко пообіцяв, що робоча група Конституційної комісії завершить свою роботу з цього питання найближчим часом. Про це президент повідомив на зустрічі з журналістами 13 травня.

«Наша задача – захистити кримськотатарський народ та його Батьківщину в Криму. Ми, хоч із запізненням, усвідомили необхідність створення у Криму національної автономії кримських татар – зрозуміло, з повним гарантуванням усіх прав і свобод етнічних українців, росіян та інших етносів півострова», – наголосив Порошенко, вшановуючи пам’ять жертв депортації кримськотатарського народу.

Чим довше політика санкцій буде половинчастою, тим довше триватиме анексія Криму – Огризко

Керівник аналітичного «Центру дослідження Росії», колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко вважає, що необхідно і надалі вимагати від Росії виконання міжнародних конвенцій та угод, які гарантують захист прав людини. При цьому варто врахувати: Росія виконує свої міжнародні зобов’язання настільки, наскільки це їй вигідно. Також, на думку дипломата, не варто забувати: Росія розуміє «мову грубої сили», а не політики чи дипломатії, тим часом як Захід звик діяти у правовому полі.

«Ми повинні донести до західних партнерів одну просту істину: чим довше ми будемо (діяти – ред.) «і вашим, і нашим», чим довше політика санкцій буде такою собі, начебто і санкції, а начебто і не санкції, – тим довше Путін буде продовжувати свою політику. Чим швидше ми доведемо до його розуміння, що така політика – це насамперед загроза самій Росії, тим швидше він змінить позицію. І тим швидше будуть закінчені переговори у Мінську, тим швидше закінчиться війна у Сирії, тим швидше закінчиться окупація Криму», – зазначив Огризко в ефірі Радіо Свобода.

Російський політик, екс-депутат Державної думи Росії Ілля Пономарьов весною 2014 року голосував проти анексії Криму. За словами політика, він уважно спостерігає за подіями у Криму й аналізує, які важелі українського законодавства і міжнародного права необхідно використати, щоб бодай зменшити репресії проти кримських татар. У цілому, позиція України не виглядає аж такою сильною, як про це розповідають журналістам політики і дипломати в Києві, зауважив Пономарьов у розмові з Радіо Свобода.

«Якщо говорити про проміжне рішення суду в Гаазі, то мене турбує, серед іншого, те, що Росія не збирається його виконувати. Також турбує те, що Україна, судячи з усього, не надала серйозних доказів щодо дій Росії, і це не лише у суді в Гаазі, а й у Лондоні. Моє враження: українські юристи дещо легковажно поставились до збору доказової бази, вважаючи, що нібито «все і так зрозуміло». На жаль, для міжнародних судів все незрозуміло, кожен пункт звинувачення на адресу Росії потребує ґрунтовної доказової бази і має бути доведений», – зазначив Пономарьов.

18 травня Меджліс кримськотатарського народу запланував низку заходів на День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, в тому числі і в окупованому Росією Криму, повідомив на прес-конференції в Києві член Меджлісу Різа Шевкієв.

«18 травня о 12:00 по всій території України, в тому числі у Криму, буде дано спеціальний звуковий сигнал і проведена хвилина мовчання на знак пам’яті про жертв геноциду кримськотатарського народу. У Криму ми очікуємо і закликали наш народ вийти зі своїх будинків і провести молебень на вулицях і біля своїх будинків. Потім частина кримських татар попрямує до пам’ятних місць і покладатиме квіти. Як це пройде – ми не знаємо, але такий заклик ми озвучили», – повідомив Різа Шевкієв.

Але 16 травня російська прокуратура анексованого Криму повідомила представникам кримськотатарського Меджлісу Ільмі Умерову, Нариману Джелялу і Лемару Юнусову, що будь-яка їхня поява у публічному місці може розцінюватись як «організація несанкціонованого масового заходу». Про це повідомив сам Умеров.

У цілому, за три роки – від початку анексії Росією Криму – з півострова виїхали близько 20 тисяч кримських татар; шестеро кримських татар вбиті, кількох вважають зниклими безвісти, а кілька десятків представників кримськотатарського народу перебувають під арештом. Цю інформацію оприлюднив колишній очільник Меджлісу Мустафа Джемілєв.