Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що розпочалася процедура конфіскації півтора мільярда доларів колишнього президента Віктора Януковича та його оточення. Пізніше додав, що кошти надійшли на рахунок Державного казначейства України. В той же час активісти називають таке рішення суду скоріше політичним, ніж правовим. І побоюються, щоб не довелося кошти повертати назад.
Генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про рішення Краматорського суду про конфіскацію коштів Януковича і людей, які були пов’язані з ним.
Якби це була готівка в 100-доларових купюрах – це була б маса вагою в 15 тоннЮрій Луценко
До вечора ці кошти було переведено на рахунок Державного казначейства. На власній сторінці у фейсбуці Юрій Луценко написав: «Якби це була готівка в 100-доларових купюрах – це була б маса вагою в 15 тонн. Наочно – африканський слон з дитинчам. Не дарма Ганя Герман казала, що Янукович як Африка».
Віталій Сердюк, адвокат колишнього президента Віктора Януковича, уже заявив, що «інформація про нібито конфіскацію 1,5 мільярда доларів Віктора Януковича є неправдивою, оскільки на його рахунках в «Ощадбанку» в нього не було ніколи таких коштів».
Заперечення адвоката прокоментував Юрій Луценко, мовляв, «Янукович і в Межигір’ї не жив».
В ході судового розслідування було досягнуто угоди із членами злочинної організаціїЮрій Луценко
По суті справи, як пояснив генеральний прокурор, про цю операцію було відомо лише п’ятьом особам в країні. Рішення було ухвалено в суді в Краматорську тому, що справа за статтею 255 (створення злочинної організації) була порушена прокурором сил АТО, які розташовані у місті Краматорськ. Зокрема Луценко наголосив, що над справою працював військовий прокурор сил АТО Костянтин Кулик.
«В ході судового розслідування було досягнуто угоди із членами злочинної організації, які вказали на способи і учасників діяльності злочинної організації Януковича», – зазначив Луценко.
З ким саме була досягнута угода, на яких умовах – прокурор не повідомив. Попри це, він сказав, що близько 500 компаній скуповували державні папери. Кошти, вкрадені в різний спосіб на території України тодішньою владою, через близько 500 компаній виводилися з України, через низку офшорних юрисдикцій потрапляли в так звану офшорну «мийку». Кошти, зрештою, «випливали» або на Кіпрі, або на території Латвії. Звідти поверталися в Україну. І тільки ці ж члени злочинної організації за ці ж кошти купували, за рішенням цих же людей, випущені державні облігації з 8% річних у валюті. Таку схему пояснив генеральний прокурор, що, за його словами, було доведено в суді. Власне, ні справи, ні осіб Луценко так і не назвав.
Такий перебіг справи викликає побоювання у деяких антикорупційних експертів. Вони побоюються, що доведеться ці кошти повертати, якщо компанії, чиї рахунки були «заморожені» і згодом кошти конфіскували, звернуться до суду. Адже, за словами виконавчого директора «Центру протидії корупції» Дар'ї Каленюк, ці компанії сьогодні мають великі шанси виграти таку справу.
Ця конфіскація – це не правове рішення, а політичнеДарина Каленюк
«Звичайно, важливо було конфіскувати ці кошти, але, звичайно, важливо їх конфіскувати так, щоб потім їх не повертати. Ще важливо конфіскувати кошти в результаті неупередженого кримінального провадження. Ця конфіскація – це не правове рішення, а політичне», – заявила у коментарі Радіо Свобода Дар'я Каленюк. Щоправда, вона додала, що конфіскація із укладеною угодою з певними особами – це не кримінальна відповідальність за розкрадання державних коштів, які повинні понести ці особи.
Щоб запобігти в подальшому як і повернень коштів, так і будь-якого міжнародного позову, важливо дотримуватися усіх кроків кримінально-процесуальної процедури, адже в українському законодавстві все прописано і нічого більше не потрібно видумувати, зауважує Дар'я Каленюк. Єдиноправильним рішенням є відкритий суд із повним дотриманням українського законодавства, наголошує вона.
Про можливість такого ризику каже і юрист-міжнародник Геннадій Друзенко. Він зазначає, що важливо розуміти деталі цього судового процесу. Оскільки в країнах Заходу дуже скрупульозно ставляться до особистого майна, як до одного із найважливіших чинників розвитку капіталізму. І конфіскацію такого майна вважають крайнім заходом, і лише в тому випадку, коли на 100% доведено, що це майно набуте злочинним шляхом.
Навіть якщо з точки зору українського законодавства все дотримано, це не означає, що це рішення відповідає міжнародним стандартамГеннадій Друзенко
«Навіть якщо з точки зору українського законодавства все дотримано, це не означає, що це рішення відповідає міжнародним стандартам, насамперед європейським, де у нас є жорсткі зобов’язання. Конфісковані гроші доведеться повертати. Їх доведеться повертати з відсотками. І не важко уявити яка ганьба буде для України», – каже Геннадій Друзенко.
Генеральний прокурор не боїться апеляційних позовів чи звернень до міжнародних судів від тих компаній та осіб, чиї кошти конфісковано. Більше того, Юрій Луценко сказав однозначно, що у цій справі є рішення суду. До того ж, за словами головного прокурора країни, на оскарження в компаній був місяць, однак вони цього не зробили.
Питання про повернення конфіскованих коштів у бюджет обговорюється з 2014 року. Антикорупційні активісти раніше заявили, що за 2015–2016 роки до державного бюджету вдалося повернути 1% від запланованої суми активів, привласнених корупційними методами.
Янукович утік із України в лютому 2014 року після масових розстрілів учасників протестів у центрі Києва.
Колишній президент є фігурантом кількох кримінальних справ, зокрема щодо перевищення ним повноважень від листопада 2013 року до лютого 2014 року і за масові вбивства активістів Майдану, а також за фактом захоплення державної влади в 2010 році.
