Черкаси – У Черкасах фактично не залишилося вільної землі для АТОвців. Із минулого року ділянки отримала майже сотня осіб, на черзі – виділення останніх шістдесяти. У мерії пропонують учасникам бойових дій самостійно шукати вільні ділянки. Одинадцятеро військових знайшли таку землю. За генеральним планом – там резервні території під житлову забудову. Однак депутати відмовилися надавати дозвіл на розробку документації, й ветерани пішли до суду.
«Кіборг» В’ячеслав Тарасюк пройшов Піски, Донецький аеропорт, Опитне, Водяне. У вересні 2015-го повернувся до Черкас, влаштувався на роботу і лише фактично за рік подав документи на отримання землі як учасник бойових дій. Переповідає, що в міській раді відразу почув: хочете отримати землю, шукайте самі. Бо вільних ділянок у межах Черкас – обмаль.
Із десятьма товаришами-АТОвцями В’ячеслав знайшов землю у межах міста, яка, згідно з генеральним планом, є резервною територією під блоковану житлову забудову та вулично-дорожню мережу. Та як подав документи до міської ради, одразу почалися колізії, каже військовий.
«То виписували, що це схили Дніпра. Ми взяли документи в архітектурі, що це не схили Дніпра і що можна забудовувати цю ділянку. Згодом вони сказали, що це історична та археологічна спадщина. Знову поїхали і взяли в обласному управлінні культури довідки, що це не так. Кожен раз вигадували нову і нову відмазку, щоб не видавати дозволи», – пояснює Тарасюк.
Усі вільні землі у місті зарезервовані чиновниками – АТОвець
На початку грудня 2016-го депутати міської ради проголосували за відмову надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою на цій земельній ділянці. Підставою була невідповідність місця розташування об’єкта вимогам генерального плану.
Один із АТОвців, «кіборг» Віктор Черниш, якому теж відмовили, подав до суду, аби визнати незаконним та скасувати рішення депутатів. Каже, що з незрозумілих причин у проекті рішення чомусь вказали, що він просить земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Хоча насправді у заяві він просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою саме під блоковану малоповерхову житлову забудову, як того вимагає генеральний план.
«Ми йшли як добровольці, і тоді ще законів не було ні по землі, ні інших. Краще б уряд не обіцяв усього цього, було би набагато простіше. Але якщо вони взяли на себе ці зобов’язання, то мають виконувати. Я розумію, що землі в Черкасах мало. Але якщо пошукати, то знайти можна. Просто деякі чиновники ці землі для себе зарезервували, зокрема і цю, що ми знайшли. Вона ніби «висить у повітрі», але насправді вже все на ній розплановано. І кінці від цієї землі ведуть навіть не до міської влади, а вище», – розповідає Черниш.
Між тим, у Соснівському районному суді позов Віктора Черниша не задовольнили. Військовий одразу подав апеляцію до Києва і поки чекає на призначення розгляду справи.
Вільної землі у межах Черкас немає – заступник міського голови
Тим часом у мерії кажуть: пропоновані АТОвцями земельні ділянки розташовані у сосновому лісі. І забудова на них передбачатиме вирубку дерев. Окрім того, пояснюють в управлінні земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури та містобудування, у наданих військовими документах є порушення нормативно-правових актів. Тому вони й отримали відмови.
«Ми стоїмо на державницьких, позиціях. Не на популістських – «от АТОвцям не дають землю!». Ми не хочемо розбиратися, хто який АТОвець. Є УБД і для нас цього досить. Але ліс вирубувати – це не державна справа. Є інші шляхи. Чому вони не хочуть десь в іншому місці?» – каже заступник міського голови Черкас, АТОвець Геннадій Шевченко.
Утім, на уточнювальне запитання, чи є у Черкасах вільна земля, яку можна надати АТОвцям, посадовець відповів заперечно. Шевченко каже, що проблема міста у тому, що з усіх боків воно оточене: лісом, Дніпром, аеропортом і селом. Із 2016 року АТОвцям і сім’ям загиблих уже надали більше дев’яноста земельних ділянок. Незабаром виділять іще шістдесят. Що робити потім, чиновник поки не знає. Вільної землі у межах міста немає, а загалом у черзі на її отримання – понад 1300 осіб.
«Будемо думати. Ми вже звернулися до районної ради Черкаського району, щоб віднайти там, в районі, ділянки для учасників АТО», – пояснює Руслан Донець, начальник управління земельних ресурсів та землеустрою департаменту архітектури, містобудування та інспектування.
Водночас голова ГО «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк переконаний, що оптимальним варіантом для міської влади було би створення електронної черги учасників АТО, які звертаються із клопотанням щодо отримання земельної ділянки. Це б унеможливило будь-які махінації щодо порядку виділення землі і зробило би цей процес відкритим та прозорим. Крім того, це б знизило рівень хвилювання та напруги серед учасників АТО.
