У четвер, 6 квітня, у Європарламенті голосуватимуть щодо скасування візового режиму для короткострокових поїздок громадян України до ЄС. Якщо «безвіз» для України депутати схвалять, то він може почати діяти у десятих числа червня – через два місяці. Напередодні під час дебатів у Європарламенті не давати «безвіз» Україні закликали здебільшого праворадикали, які мають меншість голосів. Якщо голосування виявиться позитивним для Києва, це означитиме вагомий успіх після Майдану, зауважують українські політики і експерти. Але Україні слід показати реальні результати у реформах та боротьбі з корупцією, інакше в Європі різкими критиками постмайданної України стануть не лише маргінальні депутати-друзі Путіна.
Напередодні під час дебатів у Європарламенті не надавати «безвіз» Україні закликали здебільшого представники праворадикальних фракцій. Йдеться про політичні сили, які раніше неодноразово підтримували президента Росії Володимира Путіна, наприклад, партію «Національний фронт», очолювану кандидатом у президенти Франції Марін Ле Пен. Недавно вона їздила до Москви на аудієнцію до господаря Кремля.
Депутат «Нацфронту» в Європарламенті Жиль Лебертон стверджував, зокрема, що президент України Петро Порошенко «застосовує тортури проти всіх, хто підозрюється у сепаратизмі». Але такі євродепутати складають меншість, водночас більшість учасників дебатів висловилися за скасування візового режиму для короткострокових поїздок громадян України до ЄС. Якщо так буде і 6 квітня, під час голосування, то трохи більше ніж за два місяці «безвіз» може запуститися.
«Якщо голосування буде позитивним, якщо 11 травня безвізовий режим затвердить Рада Євросоюзу, десь 15 травня можливе його офіційне підписання, 11–12 червня безвізовий режим може набрати чинності. Можуть бути непередбачувані затримки, тому що Великдень, травневі свята – це впливає на роботу європейської бюрократії. Але за найпесимістичнішими прогнозами, які ми тут чули, і у Брюсселі, і у Страсбурзі, до кінця червня безвізовий режим має запрацювати», – розповів кореспондент Радіо Свобода Григорій Жигалов.
Голосування у Європарламенті щодо надання Україні «безвізу» очікується сьогодні, 6 квітня, попередньо між першою і третьою годиною дня за Києвом. Варто зауважити, що у Європі можуть надати «безвіз» Україні у складний для старого континенту час, коли під сумнівом опинилося саме існування ЄС. Це зауважив Радіо Свобода експерт-міжнародник Сергій Таран. Він при цьому відзначив і досягнення України на шляху до «безвізу».
Всі європейські політики визнали, що Україна виконала свою частину вимог, хоча ці вимоги були доволі непростимиСергій Таран
«Європейський союз виставив Україні достатньо серйозні вимоги щодо безвізового режиму. Найвизначнішою вимогою було електронне декларування. Україна ухвалила електронне декларування, що є доволі унікальним, бо в Європі точно такого немає. І мало хто, в тому числі в Європі, очікував ухвалення Україною електронного декларування. Всі європейські політики визнали, що Україна виконала свою частину вимог, хоча ці вимоги були доволі непростими», – сказав Сергій Таран.
«Європейці все бачать»
Депутат від БПП, член парламентського комітету в закордонних справах Світлана Заліщук теж відзначає важливість отримання Україною «безвізу». Але чинній владі в України треба продемонструвати справжні результати у реформах та боротьбі з корупцією, а не те, що відбувається зараз навколо електронного декларування, НАЗК, обрання аудитора для НАБУ, стверджує Світлана Заліщук. Інакше в Європі опонентами України будуть не тільки маргінали, які існують за фінансової підтримки Росії.
Якщо у країні буде погіршення ситуації в корупційній сфері, то європейці зможуть переглянути це рішенняСвітлана Заліщук
«Важливо, щоб українська влада не сприйняла скасування віз як «одобрямс» усіх тих трендів, які відбуваються у Києві. Європейці не сліпі, вони чітко бачать, що електронні декларації – це безпрецедентна історія, бачать, як саботується електронне декларування. Ніде у світі такого немає. Чи як голосується аудитор для НАБУ або Рахункова палата як голосується. Той режим припинення Шенгенської зони (мається на увазі режим припинення безвізового режиму – ред.), який був проголосований для всіх членів ЄС (мається на увазі – для всіх країн, які такий режим мають – ред.), і в тому числі тепер для України як для держави, з якою діятиме «безвіз», якщо у країні буде погіршення ситуації в корупційній сфері, то європейці зможуть переглянути це рішення (щодо «безвізу» – ред.)», – констатує Світлана Заліщук.
Можливість членства у віддаленій перспективі у Євросоюзі не пов’язана для України з можливим отриманням «безвізу». Є багато держав, понад сорок, у тому числі Австралія, держави Північної Америки, що мають безвізовий режим із ЄС, але, звісно, ніколи не стануть членами спільноти, зазначає експерт-міжнародник Андрій Бузаров. Проте, якщо говорити загалом про європейський шлях України, то проблема є всередині України, а не в ЄС, додає фахівець.
Помилково вважають в Україні, що Європа не хоче нас бачити чи США не хоче. Насправді, проблема є всередині УкраїниАндрій Бузаров
«Помилково вважають в Україні, що Європа не хоче нас бачити чи США не хоче. Насправді, проблема є всередині України. Ми ще не виконали багатьох вимог – нам зараз варто сконцентруватися на угоді про асоціацію, виконані цієї угоди», – вважає Андрій Бузаров.
І Грузія, і Україна – не failed states
Наприкінці березня цього року почав діяти безвізовий режим в’їзду до країн «шенгену» для громадян Грузії. Як зауважив колишній прес-аташе посольства Грузії в Україні Бачо Корчилава, Грузія свого часу довела, що є саме європейською, а не failed state – неспроможною державою. Внаслідок реформ усередині нульових років держбюджет Грузії зріс зі 180 мільйонів до трьох із половиною мільярдів доларів. І Грузія може стати прикладом для України не лише в такому безперечному успіху, як «безвіз», зауважив Бачо Корчилава.
В Україні йдуть перетворення, але просто слід інтенсифікувати їх, а політикам перестати боятися електоральних втратБачо Корчилава
«Я вважаю, що в Україні йдуть перетворення, але просто слід інтенсифікувати їх, а політикам перестати боятися електоральних втрат. Треба діяти сміливіше у певних речах», – зазначив Бачо Корчилава.
Угода про лібералізацію візового режиму з Україною поширюватиметься на всі країни ЄС, крім Великобританії та Ірландії, а також діятиме в державах шенгенського простору, що не входять до ЄС, – Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейні та Швейцарії.
