Британський часопис The Guardian вміщує статтю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, який пояснює складові частини агресивної політики Росії. Американське періодичне видання Chicago Tribune пише про нове призначення колишнього міністра фінансів України Наталії Яресько, яка відтепер боротиметься з економічною кризою в Пуерто-Ріко. Французька лівоцентристська газета Liberation публікує репортаж своєї кореспондентки з Києва, яка пише про успіх українських параолімпійців.
Британський часопис The Guardian публікує статтю міністра закордонних справ України Павла Клімкіна «Бажання Путіна збудувати нову російську імперію не закінчиться Україною». Клімкін пише, що Україна жахливо потерпає від нав'язливої ідеї Кремля відновити радянську гегемонію та Російську імперію. Нині, за словами українського урядовця, на карті стоїть безпека Європи і Заходу.
«Існує три ключові моменти для того, аби цілком зрозуміти, що саме мотивує Росію, і як, власне, працює уряд Володимира Путіна», – вказує міністр закордонних справ України Павло Клімкін.
Першим із цих моментів постає так званий «руссий мир», філософія, яка має коріння у радянському минулому. Серцевиною цієї філософії, як пише Клімкін, є постулат, що Україна є частиною великої Росії. Український міністр зазначає, що апетити Росії не задовольняться лише Україною. Москва жадібно позирає на інші колишні радянські республіки і радянські сателіти. У ширшому контексті Росія прагне дестабілізувати та спричинити розбрат у Європі та в лавах Північноатлантичного альянсу.
Другим моментом є гібридна війна, яку розробив і вивів на новий рівень Кремль, представивши це явище анексією українського півострова Крим і вторгненням на східні території України. Тут російська військова агресія супроводжувалась ретельно спланованим потоком брехливої кремлівської пропаганди.
Третім чинником тут є те, що Росії не можна довіряти. Росія, і це підтвердить будь-який дипломат, який мав справу з Кремлем, поважає лише силу і з Москвою варто вести переговори лише з позиції сили та міжнародної солідарності. Росія експлуатує слабкість. Росія також порушує свої обіцянки. Сьогоднішня Росія становить найбільшу загрозу безпеці і єдності Європи з 1945 року. Не може бути мови про зняття санкцій із Росії, аж доки Москва не підкорятиметься міжнародним правилам. Санкції поволі зменшують можливості Росії дестабілізувати Європу і весь світ.
«Захід має залишатися об'єднаним перед лицем російської загрози і не мусить лякатися. Пам'ятаймо, що говорив великий британець Вінстон Черчилль про тих, хто намагається умиротворити агресора: ці люди, годуючи крокодила, сподіваються, що їх з'їдять останніми», – завершує свою статтю Павло Клімкін.
«Бажання Путіна збудувати нову російську імперію не закінчиться Україною»
Американська газета Chicago Tribune друкує статтю «Колишній міністр фінансів України, народжена у Чикаго, має впоратися з економічною кризою в Пуерто-Ріко». Американське видання повідомляє, що федеральна структура США, яка відповідає за фінанси Пуерто-Ріко, території, яка вільно приєдналась до США, за умов серйозної економічної кризи на острові оголосила про призначення колишнього міністра фінансів України Наталії Яресько виконавчим директором цієї організації.
«Ситуація в Україні три роки тому нагадує те, що відбувається сьогодні в Пуерто-Ріко. Все нагадує справжню катастрофу. Проте Яресько працювала в Україні на те, аби запровадити необхідні реформи і відновити довіру, економічну життєздатність і надходження інвестицій в українську економіку. Це саме те, чого сьогодні потребує Пуерто-Ріко», – сказав голова федерального бюро з питань Пуерто-Ріко Хосе Карріон.
Часопис додає, що Карріон повідомив, що кандидатуру Яресько обрали з понад 300 кандидатів на цю посаду під час пошуку, який тривав 4 місяці. Яресько працювала на різних посадах у Державному департаменті США, а також заснувала компанію з управління активами Horizon Capital, у якій вона була виконавчим директором. Також вказується, що Наталія Яресько мала серйозну репутацію поміж урядів країн Заходу, а також західних інвесторів, допомігши під час переговорів щодо реструктуризації українського зовнішнього боргу. Американська газета пише, що Яресько зростала у передмісті Чикаго – Вуд Дейл, і, попри те, що вдома у родині говорили здебільшого англійською, її батьки наполягли, аби вона відвідувала українську суботню школу та українську православну церкву щонеділі.
«З понеділка по п’ятницю ми були серйозними американцями. У суботу й неділю ми були серйозними українцями, відвідуючи українську школу й наших дідусів та бабусь, а також ходячи до української церкви», – казала Наталя Яресько чиказькій газеті 2015 року.
Chicago Tribune повідомляє, що зарплата Наталії Яресько на її новій посаді становитиме 625 тисяч доларів на рік, що, на думку Хосе Карріона, викличе протести на острові, який перебуває у глибокій економічній кризі, намагаючись реструктурувати свою заборгованість у 70 мільярдів доларів. Яресько подорожуватиме з України до Пуерто-Ріко раз на місяць до червня цього року, а за її авіа-квитки та готелі сплачуватиме уряд Пуерто-Ріко.
«Більше інформації про Наталію Яресько, нового «бригадира» Пуерто-Ріко»
Французьке періодичне видання Liberation містить матеріал «Україна, фабрика чемпіонів параолімпійського плавання». Авторка статті Амандін Рув пише, що на Параолімпійських іграх у Ріо-де-Жанейро у 2016 році українська збірна була третьою у заліку медалей. Зокрема, успіх українських параолімпійців був помітний у плаванні. Кореспондентка французького часопису відвідала Київ, зокрема басейн у центрі української столиці, де тренуються юнаки й дівчата з фізичними вадами. Амандін Рув зауважила, що під пильним поглядом трьох тренерів, українські хлопці та дівчата різних вікових категорій проходять спеціальні тренування. Вони приходять до басейну кілька разів на тиждень.
Liberation нагадує, що Україна виборола на Параолімпіаді у Ріо 117 медалей, з яких 41 медаль була золотою. Лише у плаванні «врожай» українських параолімпійців становив 67 медалей. Авторка статті наводить далі слова тренера київського басейну, який працює з дітьми з фізичними вадами.
«Діти з фізичними вадами, які в нас тренуються, дивляться на дорослих українських параолімпійців. Вони є найголовнішими їхніми вболівальниками. Успіх українських параолімпійців допомагає їм зрозуміти, що, наполегливо тренуючись, вони можуть багато чого досягти», – говорить тренер київського басейну.
Після дітей свого тренування у цьому київському басейні очікують двоє членів української параолімпійської збірної. 23-річна Марія Лафіна тренується у цьому київському басейні щодня. Вона виборола «срібло» у Ріо і плаває щодня по 5 кілометрів, аби підтримувати форму.
«Що мені подобається у плаванні – це те, що коли я плаваю, я відчуваю себе цілковито вільною», – говорить Марія Лафіна, сидячи в інвалідному візку.
20-річна Аліса Колпакчи також змагалась у складі української параолімпійської збірної у Ріо-де-Жанейро. Вона посіла шосте місце на змаганнях з тріатлону. Аліса та Марія – друзі і тренуються разом уже впродовж семи років.
«Коли Аліса та Марія стрибають до басейну, розпочинаючи своє тренування, деякі з дітей, які перебувають у воді, супроводжують двох дівчат захопленими поглядами. Чорні плавальні шапочки членів параолімпійської збірної України, прикрашені українським прапором, стають для дітей заповітною мрією», – завершує свій репортаж із Києва Амандін Рув.
«Україна, фабрика чемпіонів паралімпійського плавання»
