У Європі привітали перемогу на парламентських виборах у Нідерландах правоцентристської партії прем’єра Марка Рютте, якому, як він сам каже, вдалося зупинити хвилю «популізму неправильного ґатунку» – себто перемогти Партію свободи Герта Вілдерса. Вілдерс вів кампанію на ідеї виходу Нідерландів із ЄС та на антимусульманській платформі. Оглядачі кажуть, що поразка крайніх правих популістів у Нідерландах слугує барометром перед виборами у Франції та Німеччині пізніше цього року, де популісти теж відіграють активну роль у політичному житті.
Народна партія за свободу і демократію нинішнього прем’єра Марка Рютте отримає найбільшу фракцію – 33 депутати (після минулих виборів 2012 року в неї був 41мандат). Другою є Партія свободи Герта Вілдерса – у неї буде 20 депутатів. Для того, щоб сформувати коаліційний уряд, треба 76 депутатів (у парламенті Нідерландів 150 місць). Відтак у Рютте є три-чотири потенційних партнерів для формування коаліційного уряду, але в ньому точно не буде його головного конкурента – Герта Вілдерса.
«Я думаю, що це означає, що в Нідерландах люди дали два посили. Перший, що ми не повинні експериментувати, що ми повинні продовжувати політику одужання, щоб економіка була сильною і щоб люди відчували плоди цієї економіки, яка показує одні з найкращих результатів у західному світі», – сказав Рютте після новини про перемогу своєї партії.
Після «Брекзиту» та виборів у США люди сказали: «Ні» в іншій країні. І кістка доміно з негативною стороною популізму перевернуласяМарк Рютте
«А по-друге, після «Брекзиту» та виборів у США люди сказали: «Ні» в іншій країні. І кістка доміно з негативною стороною популізму перевернулася», – додав Рютте.
Партія Свободи Вілдерса була лідером опитувань під час майже всієї кампанії, але останнім часом Рютте з його партією вийшли вперед – кажуть, що цьому міг посприяти дипломатичний скандал між Нідерландами та Туреччиною. Окрім цього і партія Рютте, і християнські демократи, які показали третій результат (19 мандатів) перейняли у Вілдерса антиіммігрантську платформу.
Але сам Вілдерс, який обіцяв закрити всі мечеті в Нідерландах і заборонити Коран, здаватися не збирається, готуючись вже нині до наступних виборів.
«Я дуже прагну боротися, я прагну боротися. Ми є одними з переможців цих виборів і я б хотів радше мати найбільшу фракцію після цих виборів і шкода, що нам це не вдалося. Маємо почекати до наступних виборів», – сказав Відлерс журналістам, додавши: «Ми були третьою партією в Нідерландах, зараз ми є другими. Наступним разом будемо номер один».
Відтак, Рютте майже гарантований третій термін на посаді прем’єр-міністра і йому потрібні принаймні три коаліційні партнери, а переговори про формування правлячої коаліції, як очікують, можуть тривати кілька місяців.
Реакція Європи
Ось кілька реакцій провідних політиків Європи, які вказують, що в ЄС із полегшенням зітхнули після звістки про перемогу партії Марка Рютте і програш популістів Герта Вілдерса, який вів кампанію на обіцянці вивести Нідерланди з ЄС у так званому «Некзиті»:
– Це голос за Європу, голос проти екстремізму і результати цих виборів надихнуть багатьох (президент Єврокомісії Жан-Клод Юнкер);
– Я дуже рада продовжити співпрацю як друзів, сусідів, європейців (канцлер Німеччини Анґела Меркель);
– Сердечно вітаю Марка Рютте з його повною перемогою над екстремізмом (президент Франції Франсуа Олланд);
– Ніякого «Некзиту». Праві, що проти ЄС, програли вибори в Нідерландах (прем’єр-міністр Італії Паоло Джентілоні).
Всі погляди на Францію, менше – на Німеччину
Вибори у Нідерландах, густонаселеній, але невеликій за площею країні з населенням у 17 мільйонів людей, були важливі як такі, від яких залежало, чи буде на старому континенті своєрідний «марш популістів» на низці виборів цього року.
У квітні та травні відбудуться президентські вибори у Франції і там лідер крайнього правого «Національного фронту» Марін Ле Пен має всі шанси потрапили до другого туру виборчих перегонів. А в Німеччині парламентські вибори відбудуться у вересні і там набирає ваги крайня права партія «Альтернатива для Німеччини».
Кандидат на французьких президентських виборах Емануель Макрон, який, як очікується, зустрінеться в другому турі президентських виборів у Франції з Марін Ле Пен, заявив: «Нідерланди демонструють нам, що прорив для крайніх правих не є чимось гарантованим і що приходить час прогресистів».
«Міг бути певний поштовх для Марін Ле Пен у разі, якби Герт Вілдерс показав дуже гарний результат на нідерландських виборах, але навіть за цих умов виборців переважно хвилюють внутрішні турботи, які впливають на голосування «за» або «проти» певного кандидата. Отже, не думаю, що факт – чи то позитивний, чи то негативний – має переоцінюватись», – каже Радіо Свобода експерт із Центру європейської політики у Брюсселі Яніс Емануілідіс.
«Коли ви поглянете на французькі вибори, то вони більше нагадують британський «Брекзит» і американське голосування. Там двобій один-на-один, переможцю дістається все. До того ж французи обирають президента, а не парламент. Якби Вілдерс переміг, це гучно віталося б «Національним фронтом» та «Альтернативою для Німеччини», але я не думаю, що це б мало вирішальний вплив», – зазначив Радіо Свобода політичний експерт Німецького фонду Маршала Шарлот Брандсма.
Український аспект
Нідерланди залишаються єдиною країною ЄС, яка ще повністю не завершила ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.
Ці вибори не мали прямого впливу на цей процес, адже нижня палата голландського парламенту вже ратифікувала цю угоду наприкінці минулого місяця. Слово тепер – за верхньою палатою, Сенатом, де партія Марка Рютте має більшість.
Той факт, що Рютте святкує перемогу і має шанси втретє бути прем’єром, може свідчити, що затягування позитивного голосування в Сенаті не буде. І хоча Рютте виступає проти подальшого розширення ЄС на цьому етапі, однак його позицію було враховано іншими лідерами ЄС на саміті наприкінці минулого року, коли було ухвалено рішення, що Угода про асоціацію з Україною не відкриває Києву гарантований шлях до членства в ЄС.
Герт Вілдерс виступає проти Угоди про асоціацію, але нині вибори програв. Однак, ультраправі радикали з партії «Форум за демократію», які власне й ініціювали минулорічний нідерландський консультаційний референдум про Угоду асоціації України з ЄС, який мав негативний результат для України, вперше пройшли до парламенту Нідерландів, хоча й будуть мати усього два мандати з півтори сотні депутатів.
