Цими днями на Закарпатті відбуваються урочистості з нагоди проголошення 78 років тому Карпатської України. Ці історичні події стали спробою здобути українську державність на території, яка у той час була розділена між Чехословаччиною та Угорщиною. До річниці закарпатський історик, доцент Ужгородського національного університету Іван Чаварга передав до архіву СБУ рукописну копію з кримінальної справи КДБ на прем'єр-міністра автономного уряду Карпатської України Августина Волошина. Оригінал справи перебуває в архіві ФСБ Росії і недоступний для українських науковців.
Кримінальну справу на прем’єр-міністра, а згодом і президента Карпатської України Августина Волошина на початку 1990 року направили на Закарпаття з Державного архіву КДБ на запит обласного управління з держбезпеки. Саме у ті роки, за словами історика Івана Чаварги, коли відбувалось становлення незалежної України, студентська молодь, активні громадяни, науковці потребували достовірних знань про Карпатську Україну як прикладу становлення незалежності.
«На той час ця тема була під забороною. Події, які тоді відбувалися, або замовчувалися, або подавалися у викривленому вигляді. Дослідження справи було доручене викладачам кафедри політичної історії Ужгородського державного університету, на той час кафедрою завідував я, таким чином довелося очолити цю справу. З документами ознайомилися низка науковців, вони робили виписки. Коли я став знайомитися з працею, вирішив для достовірності і повноти подій її переписати цілком: від першої до останньої сторінки, зі вказанням сторінок, як це вимагається при оформленні справ в архівах», – розповідає історик Іван Чаварга. Він переписував справу у приміщенні управління держбезпеки. Щодня приходив після пар в університеті. Понад 100 сторінок оригіналу вмістилися у зошиті науковця на 78 сторінках.
Матеріали кримінальної справи допомогли історику тоді, у 1990-му, дізнатися про останні дні життя президента Августина Волошина та, зокрема, обставини смерті.
З’ясували, коли Волошина заарештували у Празі 15 травня 1945 року, то вивезли у Москву і поселили у Лефортовській тюрмі. Його перевели у Бутирську тюрму, де була лікарня, 19 липня о 15.20 він помер. Так закінчилася трагічна доля президента Карпатської УкраїниІван Чаварга
«До того абсолютно не було відомо, де і за яких обставин помер президент Карпатської України. Ходили чутки, що у Бразилії, Мексиці, Аргентині, – пояснює науковець. – Коли отримали цю справу, з’ясували, коли Волошина заарештували у Празі 15 травня 1945 року, то вивезли у Москву і поселили у Лефортовській тюрмі. Вів допити слідчий головного управління «Смершу» майор Вайндорф. Зі справи не видно, чи це був фізичний тиск, але він питання ставив так, як хотів чути відповідь на нього. Допити велися досить довго, почалися з травня і закінчилися у червні. Вайндорф виніс Августину Волошину звинувачення у антирадянській шпигунській діяльності, хоча той був громадянином Чехословаччини. Суду не відбулося, він був дуже виснажений, 70 років на той час мав. Його перевели у Бутирську тюрму, де була лікарня, 19 липня о 15.20 він помер. Так закінчилася трагічна доля президента Карпатської України».
Іван Чаварга відтворив оригінал, відповідно до вимог оформлення архівних справ зі вказанням сторінок справи. Він шкодує, що не зміг зняти фото у справі Августина Волошина, які були одні з останніх. Хоч сьогодні про події Карпатської України відомо чимало, підготовлено багато наукових праць, є, за словами історика, документи, які цікаво було б знайти. Йдеться, зокрема про архів Українського вільного університету у Празі, ректором якого був Августин Волошин після еміграції із Закарпаття до Чехословаччини. Після арешту ректора архів вивезли, де він перебуває, невідомо.
Незабаром створять електронний варіант рукописної копії справи, зробленої закарпатським науковцем, пообіцяв під час круглого столу в Ужгородському національному університеті голова СБУ Василь Грицак. Він наголосив, що Служба безпеки України відкриває історикам, викладачам та студентам матеріали зі свого архіву, які стосуються періоду існування Карпатської України.
«Ці документи будуть прийняті в наш архів, вони будуть оцифровані і будуть віддані на експертизу. До них буде мати доступ уся наукова спільнота України», – повідомив Василь Грицак.
