Лідери Євросоюзу очікують, що колишній прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск буде переобраний на черговий 30-місячний термін на посаду президента Європейської ради. При цьому Варшава виступає проти нового обрання Туска.
9 березня голови держав і урядів Євросоюзу під час саміту мають обрати кандидата на посаду президента Європейської ради. Тим часом представники Варшави заявили, що заперечуватимуть проти переобрання Дональда Туска на цю посаду.
«Ми робитимемо все, щоб сьогодні не було його перепризначення», – заявив голова МЗС Польщі Вітольд Ващиковський.
ЗМІ повідомляють, що прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло намагатиметься тиснути на інших лідерів ЄС задля відтермінування їхнього рішення, що потенційно проклало б шлях для іншого кандидата.
Але дипломати кажуть, що Дональд Туск має набрати підтримку переважної більшості лідерів ЄС.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що його переобрання буде «знаком стабільності» для блоку.
Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявив, що Амстердам підтримуватиме Туска. «Він завжди чесний і як керівник тримає руку на пульсі. У найнестабільніший час його розум завжди був холодним», – сказав Рютте.
Тим часом консервативний уряд Польщі, який очолює партія «Право і справедливість», номінував на цю посаду Яцека Саріуша-Вольського, якого виключили з партії Туска «Громадянська платформа», після того як він прийняв пропозицію виступити проти чинного президента Європейської ради.
Ярослав Качинський, неофіційний лідер партії «Право і справедливість» упродовж тривалого часу є політичним суперником Дональда Туска у внутрішній політиці. Раніше він заявляв, що Туск несе моральну відповідальність за смерть його брата-близнюка Леха Качинського.
Дональд Туск був прем’єр-міністром Польщі у 2010 році, коли Лех Качинський, його дружина і ще 94 польських чиновники загинули в авіакатастрофі під російським Смоленськом.
Цього вечора лідери ЄС планують обговорити також ситуацію на Західних Балканах.
Очікують, що вони ухвалять документ з підтвердженням європейської перспективи для Західних Балкан. У документі, який бачив кореспондент Радіо Свобода, також наголошується на необхідності продовження реформ, добросусідських відносин і регіональної кооперації.
Західні Балкани включають у себе Боснію і Герцеговину, Македонію, Сербію, Албанію і Косово.
