Гройсман: Я не говорю про торгівлю на крові

Настоящее время

Понад місяць триває блокування залізниці, що сполучає підконтрольні та непідконтрольні Україні території Донбасу. Учасники акції, серед яких були і народні депутати, вимагають від Києва припинити торгівлю з окупованими територіями, а від угруповань «ЛНР» і «ДНР» – звільнити полонених. У відповідь ватажки цих угруповань оголосили «націоналізацію» українських підприємств, які залишились на підконтрольних їм територіях. Раніше стало відомо, що Росія визнала «документи», які видають у неконтрольованих Україною окремих районах Донецької та Луганської областей (ОРДЛО). Про те, чи пов’язані і чим зумовлені ці події, «Настоящее время» поцікавилось у прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана.

– Я не вірю у випадковості. Я вважаю, що всі ці заходи зумовлені єдиною російською ідеєю знищити Україну як державу. Зрозуміло, що це зробити неможливо. І тому, коли мова йде про військову агресію, росіяни надали зброю, найняли бойовиків, дали свої війська регулярні, щоб частково окупувати Україну з одного боку, а з іншого боку – анексувати Крим.

Є й інший фронт – всередині країни. Фронт, пов’язаний з економікою, з енергетикою, і я думаю, питаннями інформаційної атаки, яка відбувається на Україну у глобальному інформаційному світі.

– Я думаю, економіка та енергетика зараз – найцікавіше у нашій розмові. Хотілось би зрозуміти, звичайно, про що йдеться.

– Що відбулось у 2014 році після Революції гідності? Росія анексувала Крим, почала воєнне вторгнення на Донбасі, на українському Донбасі. І друге, що вони зробили – вони почали одразу нас енергетично знищувати, тому що ми фактично були дуже серйозно залежні від російського газу. Ми сьогодні живемо близько 500 днів без жодної краплини російського газу, ми імпортуємо газ із Європейського союзу.

Наступна позиція – економіка: вони повністю закрили ринки для України, а буквально нещодавно ухвалили рішення про заборону транзиту українських товарів навіть до третіх країн. Це – для того, щоб Україну знищити.

Натомість, те, що ви сказали, про визнання документів і так далі – це величезний виклик, я думаю, для всіх: коли Росія визнає своїх же бойовиків, їхні документи.

– Ви зробили декілька заяв останніми днями. Ви говорили про те, що вам зрозуміло, хто може стояти за блокадою залізниці на Донбасі. Чи бачите ви у цьому блокуванні зв’язок між політикою та економікою?

– Очевидно, що стосується політичних цілей, які стоять – це знищення України. Давайте подивимось на «плюси» і «мінуси» блокади.

Я проводив велику зустріч із українськими металургами – це 17% промислового виробництва країни, 25% валютної виручки, це міцна сфера нашої економіки. І коли просто перекрили шлях до українських надр, сьогодні металурги говорять, що можна отримати потрібне їм вугілля із двох джерел: це – або Америка, або Росія. Сьогодні блокада заганяє підприємства у те, щоб купувати вугілля в Росії.

– Україна може відмовитися від своїх контрактів щодо постачання електроенергії за кордон, щоб уникнути блокади?

– Ви ж розумієте, що Україна має власні потреби споживання. Ми сьогодні не експортуємо, ми сьогодні все робимо для того, щоб Україна була самодостатньо забезпечена. Але якщо є надлишок електроенергії у пікових навантаженнях, то зрозуміло, що її треба кудись подіти.

Тому я наголошую на тому, що є і політика, і економіка. Але безумовно, це на руку тільки Російській Федерації.

– Ви знаєте, як збоку виглядає блокада: неначе спроба знизити вартість активів перед продажем, ніби хтось здійснює тиск на вас і на бізнесменів, передчуваючи майбутнє поглинання чи рейдерство, не знаю, як назвати. У цьому є частка правди чи ні?

– Я нічого не можу виключати, але мене це, в принципі, не цікавить. Мене цікавить державний інтерес. І він полягає в тому, що в квартирах українців має бути тепло, має бути електроенергія, підприємства мають бути забезпечені електроенергією для власного виробництва.

Ми почали вставати з колін. У четвертому кварталі ми отримали 4,7% зростання ВВП.

– Чи можуть цією блокадою скористатися якісь великі російські бізнесмени, щоб непомітно здійснювати тиск на вас і увійти у бізнес?

– Коли відбуваються подібні речі, є багато тих, хто, як шакали, хоче погріти на цьому свої брудні руки. Важливо, щоб сьогодні всі це усвідомлювали. Іноді кажуть мені: ти розумієш, суспільство частково підтримує блокаду, тому що – торгівля на крові.

Я не говорю про торгівлю на крові. Я говорю про те, що з контрабандою потрібно боротися. Я говорю про те, що недопуск до українських надр на українській землі, яка неконтрольована, може призвести до катастрофічних наслідків для економіки, а це якість життя кожної людини.

– Чому ви обираєте шлях домовленостей із людьми, які цю блокаду організовують, а не силовий розгін учасників?

– Завжди треба дати можливість людям осмислити, що відбувається. Сьогодні є час, хоч і небагато, щоб ці люди осмислили, зробили ефективний громадський контроль, щоб не було контрабанди, і відкрили доступ до українських надр і до того, що необхідно для металургійного виробництва.

Але контрабанда – це явище не тільки на Сході країни, на Заході також є проблеми із перетином кордону, і ми зараз працюємо над тим, щоб технічно його модернізувати. Тому очевидно, що тут замішана політика.

– Ви говорили про зростання валового внутрішнього продукту. Скільки часу потрібно, щоб це відчули українці на своїх зарплатах?

– Вже відчули. Тому що ми наприкінці року ухвалили рішення про збільшення удвічі мінімальну заробітну плату, ми збільшили істотно заробітну плату вчителів, трохи менше – лікарів. За нашими розрахунками, до 4 мільйонів українських громадян вже отримали вищі заробітні плати. Але це тільки початок.

Моє завдання сьогодні – якісно реформувати пенсійну систему України. У нас 80% пенсіонерів – тотально бідні, а система є надто несправедливою. І наше завдання – змінити саму систему нарахування пенсій, зробити цю систему справедливою і підвищити пенсії для українських громадян, і це можна зробити тоді, коли економіка працює.

Найближчими місяцями ми це презентуємо.

– Як впливає зростання тарифів на економіку?

– Система була повністю розбалансована. І наприклад, якщо мова йде про нашу енергетичну незалежність, дивіться, що відбувалося в Україні протягом останніх 8-9 років. Я завжди кажу, що найбільші можливості були в період з 2005 по 2013 рік, коли економіка мала можливості для зростання, і коли тотальний популізм, непрофесійність, фарс, намагання додати собі 1-2% рейтингу, перебороли реальні блага, які можна було створити в країні при серйозному економічному зростанні. – Коли в Україні почали зростати тарифи, я очікував, що уряд почне пояснювати людям, як економити електроенергію і газ.

– Є така думка – я ж чую, як політики закидають – ось уряд підняв ціни на житлово-комунальні послуги. Це не так. Ми як уряд встановили граничну ціну тільки на газ, вона може нижчою, але не може бути вищою. Звідки ми взяли цю ціну? З енергетичної біржі, там де є цей газ, тому що ми ж не купуємо його в Росії. Чому ми порівняли його з українським газом? Тому що український газ також може також продаватися на цій біржі. Але якщо у нас знову буде дві ціни – те, що ми імпортуємо і те, що ділки називали «коктейлем», вони в цьому «коктейлі» робили мутну історію, мутну схему і гріли на ньому руки не одне десятиліття, і не один клан на цьому виріс.

– Тобто ви – за прості схеми?

– Я – за прозоре розуміння. Якщо є ринок, є біржа і на біржі є ціна 100 доларів, то ціна повинна бути сто доларів. Якщо вона впала до 90, значить – 90, 110 – значить 110. Але це біржа, це ринок, ніщо інше не може визначати. Так ось газ наприклад купують теплокомуненерго, вони належать містам, тобто в цьому процесі безпосередньо задіяні міські ради.

За два роки фінансової децентралізації тільки в місцевих бюджетах є 50 мільярдів гривень надлишкових коштів. Ці гроші треба витрачати на модернізацію, локальні програми енергозбереження. І багато громади це роблять і є дуже ефективними. А є ті, хто цього взагалі не роблять.

Ми створили зараз програму «Теплі кредити», вона охопила 118 тисяч домогосподарств вже в цьому році, на цей рік ми 800 мільйонів заклали, щоб можна було далі продовжувати, але у нас по регіональному розвитку 9 мільярдів гривень, які ми направляємо на всі інфраструктурні проекти , в тому числі ті, які мають компоненти енергоефективності. Ви маєте рацію, що комунікаційну історію треба поширювати, але люди сьогодні вже вміють рахувати і розуміють, що заощаджувати для них важливо, вони менше будуть сплачувати, але, з іншого боку, ми створили певні соціальні компенсатори: субсидуємо кожну українську родину, яка потребує такої цільової підтримки, і сім’ї з невисоким доходом.

– Чи є схеми і домовленості, які ви не можете скасувати, і це вам заважає?

– Існує багато прогалин, які можуть використовуватись для корупції. Наприклад, є 3,5 тисяч державних підприємств, більшу частину їх треба приватизувати, віддати на вільний ринок, вільний ринок подолає корупцію. Тому що більшість із цих підприємств є годівницею для своїх директорів.

Ця сфера, сфера монополій. Я вважаю, що у нас поки що слабкі позиції щодо антимонопольному впливу. Тут є проблема, тут є ще що дорегулювати.

Багато великого капіталу, великого бізнесу – це публічні кампанії, які мають зовсім іншу логіку.

– Ви б погодились, щоб вони змінились, не змінюючи власників? Тобто щоб грали за правилами – і у вас до них не буде питань. Чи будуть завжди питання?

– Мають бути правила. Держава завжди щось регулює, але за законами ринку важко щось надлишкове регулювати.

Якщо ми встановлюємо ренту, то встановлюємо однакову для всіх, а не вибірково.

Я переконаний, що треба більш прозорим робити енергетичний ринок. Сьогодні він зарегульований.

Чого ми досягли? Французька компанія зайшла в Україну зі своїм газом, швейцарська компанія зайшла в Україну. Ми зараз запросимо увесь світ: торгуйте в Україні газом, створюйте ринок і опускайте ціни на внутрішньому ринку.

– Ви нещодавно сказали, що ви – категорично проти повернення податкової міліції. Чи досить у вас повноважень, щоб це зробити?

– Дійсно, це повноваження парламенту. Але я вважаю, що ми знайдемо необхідну кількість голосів, щоб вирішити цю проблему.

Моя логіка наступна: ліквідувати податкову міліцію, ліквідувати колишній «відділ боротьби з розкраданням соціалістичної власності» в МВС, ліквідувати в СБУ теж цей департамент, який дублює (ці функції – ред.), створити одну службу фінансових розслідувань, набрати її за новими принципами і дати інші повноваження для нормальної роботи. І це дасть можливість якісно вибудувати вже нову історію.