Київ – ЛГБТІ- організації закликають запровадити в Україні інститут реєстрованого цивільного партнерства, зокрема, для одностатевих пар. За словами представників центру «Наш світ», на сьогодні розроблено щонайменше два законопроекти на цю тему, однак їх Верховна Рада не реєструвала і не розглядала. Між тим, як зазначають правозахисники, врегулювання питання цивільного партнерства – одне з завдань, поставлених українським урядом у плані дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини до 2020 року.
Щонайменше 100 тисяч одностатевих пар в Україні очікують на запровадження інституції реєстрованого партнерства, яке дозволить їм узаконити стосунки, говорить експерт правозахисного ЛГБТ-центру «Наш світ» Андрій Кравчук.
Є такі реєстровані партнерства, які обмежуються, здебільшого, майновими правами, як французькеАндрій Кравчук
За його словами, хоча у цивільному партнерстві люди реєструють права і обов’язки у спільному житті, це поняття не тотожне шлюбу. Зокрема, вони відрізняються зазвичай правилами укладення та розірвання відносин – у партнерстві процедура простіша, тому частина гетеросексуальних пар також надає перевагу таким стосункам у тих країнах Європи, де це можливо, пояснює експерт. Є також інші відмінності.
«Є такі реєстровані партнерства, які обмежуються, здебільшого, майновими правами, як французьке. Але переважна більшість реєстрованих партнерств практично нічим не відрізняється від шлюбу. Вони відрізняються саме в питаннях усиновлення дітей, бо усиновлення регулюється не шлюбним законодавством, а іншими законами», – зазначає експерт.
В Україні громадський сектор розробив два законопроекти щодо цивільного партнерства, однак жоден із них Верховна Рада не розглядала, говорить Кравчук.
«Ми розуміємо, що навряд чи цей законопроект Верховна Раді ухвалить у найближчому майбутньому. Ми бачимо, з якими труднощами вона намагається ратифікувати Стамбульську конвенцію (щодо протидії домашньому насильству – ред.). Але ми розуміємо, що це – початок цього процесу», – зауважує він.
Україна виконує свій план дій у сфері прав людини дуже повільно – Freedom House
Незважаючи на те, що план дій – це добровільне зобов’язання України, лідери держави, здається, не дуже зацікавлені у його виконанніМетью Шааф
Між тим, Кабінет міністрів поклав на себе зобов’язання розробити відповідний законопроект у другому кварталі 2017 року, ухваливши план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини. За словами директора українського представництва правозахисної організації Freedom House Метью Шаафа, виконання плану дій просувається дуже повільно.
«Незважаючи на те, що план дій – це добровільне зобов’язання України, лідери держави, здається, не дуже зацікавлені у його виконанні», – зауважує він.
За даними організації «Наш світ», із 18 заходів для ЛГБТІ-спільноти, запланованих урядом на минулий рік, повністю виконали 4, зокрема, це стосується зміни правил корекції статі для трансгендерних людей та запровадження політики запобігання дискримінації.
Комітет Верховної ради з прав людини звертався до Мін’юсту щодо ситуації із розробкою законопроекту про одностатеві партнерства, однак отримав відповідь, що такого доручення від уряду там не отримували, повідомила Радіо Свобода заступник завідувача секретаріату комітету Алла Чигрин.
«Виходить, що Міністерство юстиції не займається розробкою такого законопроекту і при цьому не повідомляє, який орган цим займається, у якому стані (робота над документом – ред.), просто маємо ще час, який можна почекати», – каже вона.
Радіо Свобода надіслало запити до міністерств юстиції та соціальної політики щодо цього питання й очікує на відповідь.
У рамках європейської інтеграції Україна як держава взяла на себе низку зобов’язань, зокрема, щодо антидискримінаційної політики і щодо цивільних партнерств, зауважує депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Світлана Заліщук, яка також входить до міжфракційного об’єднання «Єврооптимісти».
Не можна ламати через коліно парламент, не можна нав’язувати суспільству якісь історії без належної дискусіїСвітлана Заліщук
«Особисто я підтримую, щоб ми почали дискусію у цьому контексті, – сказала вона у коментарі Радіо Свобода.– Я не дуже оптимістично бачу, наскільки швидко Рада зможе позитивно поставитися до цієї ініціативи і підтримати її, тому що я бачу, як складно давалася їй елементарна поправка для трудового кодексу, і голосувалася вона тоді винятково для того, щоб скасувати візи. Звичайно, не можна ламати через коліно парламент, не можна нав’язувати суспільству якісь історії без належної дискусії. Тому цінність, з моєї точки зору, полягає в тому, щоб реєструвати відповідні законопроекти і починати дискусію».
Під час розгляду антидискримінаційної поправки до трудового законодавства у листопаді позаминулого року Володимир Гройсман, чинний прем’єр-міністр, а на той час – голова Верховної Ради, заявив, що парламент ніколи не підтримає впровадження одностатевих шлюбів.
Навпаки, за його словами, в Україні може з’явитися урядовий уповноважений із питань сім’ї.
За словами Андрія Кравчука, два роки тому кілька одностатевих пар подали позови до Європейського суду щодо того, що в Україні відсутня будь-яка форма реєстрації одностатевих стосунків. Рішення суду ще немає.
