Американський режисер Марк Джонатан Гарріс отримав три «Оскари» за документальні стрічки. У переддень третьої річниці подій на Майдані він приїхав до Києва, щоб презентувати фільм «Переломний момент: Війна за демократію в Україні».
Цю стрічку Гарріс створив у співавторстві з Олесем Саніним – режисером фільмів «Мамай» та «Поводир» і продюсером десятків документальних фільмів. Сам Гарріс отримав першого «Оскара» у 1968 році в номінації «найкращий короткометражний документальний фільм» за The Redwoods, а пізніше – за повнометражні The Long Way Home (1997) та Into the Arms of Strangers: Stories of the Kindertransport (2000).
«Переломний момент…» визнали найкращим документальним фільмом на кінофестивалі EtCultura (штат Флорида, США) у 2016 році, а американські університети вже звернулися до творців із проханням використовувати його у навчальних цілях. У 98 хвилинах історію української боротьби за власну державу і верховенство права розповідають професори Енн Еплбаум і Тімоті Снайдер, колишній президент Леонід Кравчук і екс-прем’єр Арсеній Яценюк, а найгостріші моменти революції та війни показують очима військових, медиків, журналістів і волонтерів.
Героями стрічки стали «кіборг» Андрій «Богема» Шараскін та військовий медик Всеволод Стеблюк, депутат Тетяна Чорновол і співзасновник «Аеророзвідки» Натан Хазін, колишній командир батальйону «Київська Русь» Андрій «Висота» Янченко та його дружина, медик-волонтер Євгенія «Єва» Янченко.
На прес-конференції Олесь Санін повідомив, що у процесі роботи режисери отримали понад 1500 годин відео про події революції, захоплення Криму та війни. Є й унікальні, небачені досі кадри падіння малайзійського «Боїнга» рейсу MH17 – їх надала родина, що проживає зараз на території окупованого Донбасу.
«У якийсь момент люди втратили почуття гумору, а майже наступного дня вони втратили страх смерті», – говорить у фільмі письменник Андрій Курков, коментуючи розвиток подій на Майдані.
«Серед моїх побратимів я не знаю ні одного, хто отримує задоволення від того, що він робить. Ні однієї людини», – ділиться у стрічці «кіборг», актор і режисер Андрій Шараскін (позивний «Богема»), розповідаючи про війну на сході.
В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода американський документаліст поділився, чим його надихнула українська революція та чому американці повинні знати про Майдан.
– Що ви хотіли донести до західної аудиторії?
– Цей фільм – спроба розповісти Америці та Європі історію про те, що відбувалося в Україні. Коли ми почали роботу над ним, ми думали, що він буде про майбутнє демократії в Україні. У процесі ми зрозуміли, що він також і про майбутнє демократії у Європі, а зараз у зв’язку із тим, що відбувається у США, фільм має стосунок і до майбутнього демократії у Сполучених Штатах.
– Документалка на 98 хвилин про далеку країну у Східній Європі… Чи можна таким чином достукатись до західного глядача?
– Фільм заглиблюється у те, що люди зазвичай бачать у двох-трьох хвилинах сюжетів у новинах. Я думаю, що саме зараз документальне кіно стає дуже важливим для того, щоб розповідати правду. Люди вже не так читають газети, вони отримують новини з інтернету і дивляться їх у відрізках по дві-три хвилини. А це можливість розповісти історію глибоко, дати історичну і політичну перспективи подіям, про які небагато людей на Заході дійсно знають. Тому я думаю, що це цінно, і сподіваюсь, що люди подивляться.
– А що має побачити і відчути український глядач?
– Стрічка показує, як більша ідея змінює життя звичайних людей – спроби встановити верховенство права, перетворити країну на більш демократичну і рівноправну. Я думаю, що українців, які брали участь у Майдані або у війні, має надихнути те, що вони побачать.
– Яким був Ваш особистий «переломний момент» у роботі над стрічкою?
– Немає одного поворотного моменту, я передивився сотні годин відео про Україну, і мене це дуже надихає. Бачити, як багато людей залучені у боротьбу за свободу по всьому світі – це дає натхнення і надію.
– Яке місце цього фільму у вашій кар’єрі?
– Я дуже пишаюся цим фільмом і думаю, що це можливість розповісти глобальній аудиторії про боротьбу, яку я намагався задокументувати упродовж практично всієї моєї професійної кар’єри. Тож це продовження тем, які я завжди досліджував і які досі для мене цікаві.
Це можливість співпрацювати з українським режисером рівня і майстерності, якою володіє Олесь Санін, і працювати з ним на міжнародному рівні, зробити фільм, який би промовляв до західної аудиторії. Це був величезний привілей, я ще ніколи не працював над фільмом у співавторстві, і особливо із кимось з іншої країни, мовою якої я не говорю.
– Імовірно, Вам будуть закидати, що цей фільм необ’єктивний. Як Ви його захищатимете?
– «Фейкові» новини і дезінформація – це феномен, який ми бачимо не тільки в Росії, але й у Сполучених Штатах починаємо спостерігати. Ми стаємо свідками «альтернативних фактів», у нас президент, який, здається, не в стані відрізнити факт від вигадки і робить неправдиві заяви щодня, і якось йому це минається. У нас президент, який вбачає у пресі одного зі своїх головних ворогів. Тож, я думаю, фільм дуже актуальний у США сьогодні. Те, що відбувається в Україні, вказує на те, що може статися у США.
Чи з цим фільмом будуть полемізувати? Однозначно. Але знаєте, RT (російський пропагандистський телеканал іномовлення – ред.), Росія витрачає мільйони доларів на те, щоб поширити свої погляди у світі. Цей фільм був зроблений за частку грошей, яку Росія, мабуть, витрачає за день на поширення своїх поглядів на телебаченні у всьому світі.
Тож я сподіваюсь, що цей фільм матиме силу правди.
