Доступність посилання

ТОП новини

Бібліотека Полонського: про що пишуть для кримчан за бюджетним замовленням


Дмитро Полонський
Дмитро Полонський
У нинішньому підконтрольному Росії кримському уряді одним зі своїх успіхів називають «відродження книговидання» на окупованому півострові. За три роки за бюджетні кошти тут випустили десятки книжок, позначених як «соціально значуща література». Крим.Реалії з’ясовували, які книжки публікують за бюджетним замовленням.

У 2015 році міністерство внутрішньої політики, інформації та зв'язку підконтрольного Росії уряду Криму видало 17 книжок «соціально значущої спрямованості». Їхній загальний тираж становив 15,5 тисяч примірників, повідомляє голова відомства Дмитро Полонський.

У 2016 році кількість таких видань поповнилася ще 18 екземплярами, а їхній загальний наклад уже склав 16,5 тисяч примірників, тобто перевищив попередній на 10 тисяч.

«Ми всіма доступними нам методами зберігаємо і підтримуємо галузь книговидання в Криму, наші видавництва і друкарні. Адже перед нами стоїть завдання робити все, щоб кримські письменники мали можливість побачити свою працю і твори виданими, щоб вони дійшли до читача», ‒ стверджує Полонський.

Ці книжки передали кримським бібліотекам, а електронні версії багатьох з них оприлюднили на сайті Радміну російської влади Криму.

Кримська російська література

Першим виданням, яке в Криму надрукували під окупацією під виглядом соціально значущої літератури, став фотоальбом «Крымская весна». У ньому зібрані фото подій Євромайдану і захоплення Росією Криму. Однак про жертви «кримської весни» і переслідування журналістів та активістів у ньому не йдеться. Фотоісторія відображає позицію лише тих, хто підтримав анексію півострова.

Спочатку фотоальбом видали накладом у 1000 примірників. Однак потім його двічі перевидавали ‒ за дорученням російського голови кримського уряду Сергія Аксьонова.

Фотоальбом «Крымская весна»
Фотоальбом «Крымская весна»

Майже половина виданих у Криму книжок присвячені Другій світовій війні. Також тут присутні збірки нарисів про Крим і кілька книжок для дітей.

Серед дитячих авторів соціально значущої літератури в Криму виявився письменник із Мурманська, уродженець Донбасу Олег Бундур. На півострові видали його книжку «Крымские каникулы». Це розповіді, які він написав у 2015 році після подорожі Південним берегом Криму.

«Книжка «Крымские каникулы» ‒ це погляд жителя півночі на південні землі нашої Батьківщини, адже ми дізнаємося про Крим ніби вдруге, заново дивимося на цей з дитинства рідний, але на десятиліття відчужений від Росії дивовижний край. <…> Книжка для сімейного читання, яка об’єднує покоління читачів різного віку, ненав’язливо виховує патріотизм, любов і повагу до своєї Росії», ‒ пише автор, користуючись російською термінологією, що подає Крим як ніби належний цій державі.

Бундур «ненав’язливо» розповідає про імператрицю Катерину, яка приєднала Крим до Росії в 1783 році, і про кримський блекаут як про «бридку справу українських сусідів». Спочатку книжка Бундура мала назву «Фига с Черного моря», і видавати її вирішили тільки «за умови заміни назви».

Три книжки за останні три роки видав у Криму Борис Балаян ‒ кримський громадський діяч, заслужений працівник культури України. У відкритих джерелах він згадується як багаторічний голова Кримського фонду культури. Але мало хто пам’ятає, що напередодні розпаду Радянського Союзу Балаян входив до керівного складу кримського обласного відділення Українського фонду культури. А в 1991 році він увійшов до складу Комісії з розробки Конституції Кримської АРСР. Тепер він пише книжки для кримчан, співпрацюючи з підконтрольною Росії владою.

Борис Балаян
Борис Балаян

За бюджетні кошти в Криму опублікували його книжки «Крым. Спорт. Мир» (про історію кримського спорту, написану спільно з міністерством спорту й Олімпійською радою в російській владі Криму), «Солдаты Победы. Один день на фронте» та «Индийцы: на пути созидания». Остання розповідає про нібито багатовікові зв’язки російського та індійського народів, близькість їхньої матеріальної і духовної культур. Спочатку книжка називалася «Индийцы», але видавничій раді така назва не сподобалася. Її спіткала та сама доля, що й книжку Бундура.

А минулого року видавнича рада вирішила надрукувати книжку «Прошу доложить т. Дзержинскому», приурочену до 95-річчя створення радянських органів державної безпеки у Криму. Її також віднесли до видань соціальної значущості.

«Незалежні експерти» кримського друку

Видання для публікації підбирає видавнича рада ‒ саме вона вирішує, які книжки друкувати, а які ‒ ні. До складу ради входять Дмитро Полонський та його заступник, а також ще троє співробітників міністерства, депутат підкотрольного Москві кримського парламенту Ольга Сульникова, співробітники створеного Росією Кримського федерального університету й різних органів влади ‒ загалом 13 осіб. Це і є «незалежні експерти з різних галузей діяльності, що мають стосунок до поліграфії, культури, історії та літератури», як повідомляє підконтрольний Росії Мінінформ Криму.

У скільки обходиться видання «соціально значущої» літератури в Криму, точно не відомо. У своїх звітах чиновники ці цифри не називають. Однак станом на 1 січня нинішнього року в міністерстві Полонського на забезпечення своїх програм витратили понад 1 мільярд рублів (майже 460 мільйонів гривень на цей час).

Оригінал матеріалу – на сайті Крим.Реалії

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG