«Справа кримських дезертирів»: суд триває

У Києві 7 лютого розпочався суд над колишнім українським військовим з Криму Максимом Одинцовим. У 2014 році він перейшов з української армії до російської і тепер підозрюється військовою прокуратурою України у державній зраді. Одинцов разом зі своїм товаришем зі служби Олександром Барановим був затриманий співробітниками СБУ в результаті спецоперації на адмінкордоні з Кримом. Кореспондент Крим.Реалії з’ясовував, як відбулося перше засідання у цій справі і які перспективи вимальовуються перед заарештованими військовослужбовцями.

Двоє колишніх українських солдатів із Криму, Максим Одинцов і Олександр Баранов, були схоплені українськими спецслужбами 20 листопада 2016 року. Міністерство оборони Росії розцінило це затримання як викрадення його військовослужбовців.

У свою чергу, Служба безпеки України повідомила, що Одинцов і Баранов були взяті під варту відповідно до законодавства. За версією СБУ, затримані скоїли злочин: зрадили присязі, дезертирували з української армії і перейшли на службу до російського війська. Проти них була відкрита справа за статтями 111 і 408 Кримінального кодексу України ‒ державна зрада і дезертирство.

За інформацією СБУ, щоб затримати Одинцова і Баранова, за ними заздалегідь було встановлено спостереження. Як стверджує керівництво спецслужби, обидва кримчани потрапили в поле уваги правоохоронців, коли вони звернулися до одного з вищих навчальних закладів на материку з наміром отримати дипломи за хабар. СБУ вважає, що вони хотіли «купити» документ про закінчення вишу, щоб отримати офіцерське звання у російській армії.

Для здійснення угоди на зв’язок з Одинцовим і Барановим вийшов «кур’єр», який насправді був агентом українських спецслужб. Вони призначили зустріч у так званій нейтральній смузі на адмінкордоні з Кримом ‒ між російським і українським блокпостами. Там, у «буферній зоні», співробітники СБУ посадили двох кримчан до автобуса і вивезли за українську частину пункту пропуску.

Після затримання Одинцова і Баранова відвезли до Миколаєва, де місцевий суд узяв їх під арешт. Розслідуванням їхньої справи займається Миколаївський гарнізон Військової прокуратури України. У січні слідчі надіслали до суду обвинувальний висновок. На виході справу розділили на два провадження, у зв’язку з чим Одинцова і Баранова тепер судять у різних районних судах Києва: першого ‒ в Дарницькому, другого ‒ в Подільському.

Один Одинцов

Перше засідання з участю Максима Одинцова відбулося 7 лютого. Його судить колегія з трьох суддів під головуванням Тетяни Щасної. Остання входить до складу колегії у схожому процесі, де обвинуваченим виступає севастопольський екс-депутат Володимир Галичий.

Інтереси обох підозрюваних захищають двоє адвокатів з Одеси Олександр Козлов та Юрій Григоренко. Сторону обвинувачення на засіданні у справі Одинцова 7 лютого представляв прокурор миколаївського гарнізону Дмитро Байдуков.

На минулих слуханнях захист клопотав про об’єднання справ обох підозрюваних в одну. Адвокат Юрій Григоренко обґрунтовував це тим, що і Одинцов, і Баранов були затримані в один і той же час, одними і тими ж особами, і підозрюються вони в скоєнні ідентичних діянь.

«Окремі обвинувальні акти у цій кримінальній справі будуть негативно впливати на якість встановлення обставин інкримінованих їм кримінальних правопорушень і можуть нашкодити повному, всебічному та об’єктивному встановленню істини у справі», ‒ обґрунтовував адвокат свою позицію.

Однак прокурор Байдуков наполягав на тому, щоб справи все-таки були розділені на два провадження. Він аргументував це тим, що, за його версією, скоєно два злочини окремими особами і в різних умовах.

«Їх об’єднує лише те, що вони служили в одній і тій же частині», ‒ наголосив прокурор.

Він наполягав на тому, що провину двох підозрюваних підтверджують різні докази, і склад свідків у їхніх справах також значно відрізняється. У результаті суддя Щасна ухвалила рішення два провадження в одне не об’єднувати.

Цікаво, що, за словами адвокатів Одинцова, в обвинувальному акті в графі «адреса» внесена не «Автономна Республіка Крим», а просто «Крим», а також не назване громадянство підозрюваного. Замість цього там говориться, що підозрюваний «документований паспортом громадянина України». Захист наполягав на тому, що обвинувальний акт мають повернути на доопрацювання для усунення цих та деяких інших неточностей. Прокурор Дмитро Байдуков проти цього заперечував. Дивне позначення адреси в документі він ніяк не прокоментував, але підкреслив, що звинувачення вважає Максима Одинцова громадянином України.

«Особа є громадянином України, є в наявності паспорт громадянина України, є підстави для громадянства України. Громадянства його ніхто не позбавляв. У відомостях вказано, коли і ким йому був виданий паспорт», ‒ сказав прокурор.

Заслухавши сторони, суддівська колегія вирішила, що обвинувальний акт складений відповідно до КПК і не потребує доопрацювання. Його заслуховування призначене на 24 лютого. Під час засідання, запланованого на цей день, стане відомо, на чому прокуратура базує свої звинувачення і чи вважає себе винним підозрюваний.

На слуханнях 8 лютого Максим Одинцов був спокійним, мовчки просидів у «акваріумі» весь суд, іноді реагуючи на репліки у залі посмішкою. На прохання кореспондента Крим.Реалії прокоментувати процес він відповів відмовою. Попереднє засідання у справі його товариша по службі Олександра Баранова призначене на 9 березня.

Обмін не виключений

Затримання колишніх українських військовослужбовців неподалік Криму в листопаді минулого року викликало різку критику з боку офіційної Москви. З окремою заявою виступив навіть президент Росії Володимир Путін, який назвав те, що сталося, «віроломством».

«Думаю, що таке віроломство врешті-решт обертається проти тих, хто здійснює такі заходи, бо це схоже на вимкнення світла у Криму напередодні Нового року і в умовах зими. Якщо хтось у нашій сусідній країні збирається таким чином завоювати симпатії кримчан, то це замах з неналежними засобами, висловлюючись юридичною мовою», ‒ сказав Путін наприкінці листопада.

Російський президент підтвердив, що Баранов і Одинцов дійсно до 2014 року були українськими військовослужбовцями, які вирішили перейти до російської армії.

Обом затриманим зараз по 33 роки. Більшу частину життя вони прожили в селищі Новофедорівка Сакського району Криму. Раніше там базувалася 10-а бригада морської авіації ВМС України, де Одинцов і Баранов і служили. 22 березня 2014 року ця військова частина була захоплена російськими військовими, які створили там власну базу морської авіації. Одинцов і Баранов вирішили продовжити там службу, вступивши до лав збройних сил Росії.

Тепер за ці дії їм загрожує до 15 років позбавлення волі. Однак не можна скидати з рахунку і варіант того, що вони будуть обміняні на українських політв’язнів, утримуваних в Росії та Криму. Таку ймовірність не виключили голова СБУ Василь Грицак і прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи можливий обмін.

Російська сторона продемонструвала, що доля Одинцова і Баранова їй не байдужа. Слідчий комітет Росії навіть порушив кримінальну справу про викрадення військовослужбовців і, більше того, ‒ вже назвав імена двох обвинувачених ‒ Роман Ткаченко та Сергій Павленко.

Наприкінці грудня заарештованих кримчан у Миколаєві відвідала омбудсмен Росії Тетяна Москалькова. Українська сторона дозволила їй це зробити в обмін на те, що уповноваженого з прав людини Верховної Ради Валерію Лутковську впустили до Криму, де вона зустрілася з фігурантами «справи 26 лютого» Ахтемом Чийгозом, Алі Асановим і Мустафою Дегерменджі.

Російський омбудсмен Москалькова повідомила, що вважає Одинцова і Баранова російськими громадянами, і висловила жаль з приводу недопуску до них російського консула. Самі підозрювані поки не висловлювалися про те, громадянами якої країни вони себе вважають.

Про те, чи ведуться вже будь-які переговори з приводу обміну Одинцова і Баранова на українських політв|язнів, ‒ не відомо. Голова СБУ Василь Грицак сказав, що цей процес можливий тільки після того, як колишнім українським військовослужбовцям оголосять вироки.

Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії