Конституційний суд України 19 січня продовжить закриту частину засідання з розгляду конституційного подання 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України закону «про засади державної мовної політики», так званого «закону Колесніченка-Ківалова».
Згідно з повідомленням прес-служби КСУ, засідання почнеться о 12:00.
13 січня Конституційний суд України у закритому режимі продовжував розгляд цього питання. Тим часом, будівлю суду пікетували активісти, зокрема представники ВО «Свобода», вимагаючи від суду «справедливого рішення».
У грудні Конституційний суд України повідомив, що перейшов до закритої частини пленарного засідання для подальшого обговорення й ухвалення рішення у цій справі.
Перед цим на відкритому засіданні суд завершив дослідження матеріалів справи у формі усного слухання щодо конституційності закону.
Із клопотанням визнати цей закон неконституційним звернулися 57 народних депутатів України. Обґрунтовуючи неконституційність закону в цілому, вони стверджують, що були порушені процедура розгляду й ухвалення закону, процедура їхнього особистого голосування, право законодавчої ініціативи, їх було позбавлено права внести виправлення, уточнення, а також усунути помилки й суперечності у тексті законопроекту під час другого читання.
Крім того, на їхню думку, низка положень закону створює умови для домінування регіональної мови (мов) над державною. Також, звертають вони увагу, передбачений законом «вибірковий захист регіональних мов або мов меншин надає привілеї одним мовним групам (національним меншинам) і обмежує права інших, що має ознаки дискримінації, порушує принцип рівності громадян перед законом».
Народні депутати України зазначають, що закон встановлює можливість використання регіональної мови замість державної в роботі органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та в інших сферах публічного суспільного життя, фактично нівелюючи статус української мови як державної.
Верховна Рада України проголосувала за скасування «мовного закону» ще 23 лютого 2014 року, однак президент досі не підписав і не ветував законопроект про це, відтак закон далі чинний.
На цю ж тему:
Закон Ківалова-Колесніченка знищив більше українців, ніж війна
«Русский мир» і «мовний закон» Ківалова-Колесніченка. Як це сталося (хронологія)
Як готували «закон Ківалова-Колесніченка», спрямований на демонтаж української держави
«Русский мир» і Україна. «Закон Ківалова-Колесніченка» має бути скасований
