Доступність посилання

ТОП новини

Охорона довкілля: топ-5 досягнень людства у 2016 році


Коли йдеться про екологічні проблеми, досягнення людства, як правило, обговорюють значно рідше, ніж його прорахунки. Але є кілька важливих для охорони довкілля подій 2016-го, наголошують фахівці, які вселяють надію і варті того, щоб нагадати про них наприкінці року.

Загальна кількість людей за межею бідності зменшується

Згідно з останніми даними Світового банку, тих, хто виживає на менш ніж 1,9 долара на день, у світі – кожен десятий. Але для порівняння у 2012-му їх було понад 12%, а у 1990-му – 35%. Такі показники пов’язують передовсім з відносним поліпшенням ситуації у країнах Східної і Південної Азії та тихоокеанського регіону (зокрема, Китаї, Індії та Індонезії).

«Спостерігається помітний прогрес у боротьбі з бідністю протягом останніх десятиліть. Світ досягнув першої «Цілі розвитку тисячоліття» (які були ухвалені ООН у 2000-му – ред.), аби рівень бідності, що був у 1990-му, до 2015 року скоротився у два рази», – зауважують у Світовому банку й додають, що це трапилося навіть на п'ять років раніше запланованого терміну.

Прогресу досягли й у знешкодженні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Наприкінці листопада на промисловому майданчику у зоні відчуження завершилося насування нового конфайнмента над четвертим енергоблоком та об’єктом «Укриття». У Європейському банку реконструкції та розвитку, який ось уже майже два десятиліття є розпорядником Чорнобильського фонду, зазначили, що у проекті взяли участь уряди понад 40 країн світу. Його керівники та спонсори запевняють, що новий конфайнмент гарантує радіаційну безпеку на найближчі 100 років.

Чорнобиль повільно засинає
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:24 0:00

В Антарктиці створили найбільший у світі морський парк

Море Росса біля Південного полюсу, де виробляється 3/4 поживних речовин, необхідних для підтримки життя в усьому світовому океані, після п’яти років невдалих переговорів і спротиву з боку Китаю та Росії врешті отримало статус заповідного об’єкта. Це перший морський парк, створений в міжнародних водах і остання на планеті недоторкана морська екосистема. Вона є домівкою для більшості пінгвінів та китів.

Імператорські пінгвіни
Імператорські пінгвіни

Упродовж наступних 35 років рибна ловля на цій території буде заборонена. Боронити від втручання понад мільйон квадратних кілометрів мерзлоти будуть 24 країни, серед яких – також Україна, та Євросоюз.

Понад півтора мільйона квадратних кілометрів Тихого океану охоронятиме ЮНЕСКО

Розчерком пера президент США Барак Обама розширив за рахунок прибережних вод Гавайських островів масштаби Морської національної пам'ятки «Папаханаумокуакеа», яка відтак має статус найбільшої у світі. Це по-справжньому унікальне місце, адже є середовищем проживання для понад тисячі рідкісних видів морської флори та фауни. Охоронці довкілля оцінили зусилля американського лідера, охрестивши його «Теодором Рузвельтом ХХІ століття».

Карта Морської національної пам'ятки «Папаханаумокуакеа»
Карта Морської національної пам'ятки «Папаханаумокуакеа»

Великі панди врятовані

Принаймні станом на зараз. Біло-чорні миролюбні ведмеді-вегетаріанці, які останні півстоліття були міжнародним символом охорони дикої природи, більше не на межі вимирання. Перебуваючи з 1990 року в Червоному списку в категорії «зникаючі», завдяки ефективному відновленню лісів та захисту від браконьєрства вони перемістилися до категорії «вразливих». Їхня чисельність за останнє десятиліття зросла приблизно на 17%.

Велика панда у зоопарку Боваль, Франція
Велика панда у зоопарку Боваль, Франція

У Міжнародному союзі охорони природи вважають, що відновлення популяції панд – показник ефективності заходів, впроваджених китайським урядом. Наразі у Китаї – 67 заповідників, де можна побачити панд. Утім, вчені попереджають, що через зміну клімату може зникнути більше ніж 35% бамбукових хащів. Тож панди, яких наразі нараховується близько 1850, й надалі потребуватимуть уваги та підтримки людей.

  • Зображення 16x9

    Ярослава Куцай

    Народилася в Києві. Закінчила бакалаврат Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, магістратуру Школи журналістики НаУКМА та Університет Ісландії за спеціальністю «Довкілля та природні ресурси». Публікувалася у низці українських суспільно-політичних тижневиків та інтернет-видань. Була репортером програми «Час» на 5 каналі, прес-секретарем Національного екологічного центру України. Автор статей для українського National Geographic. З 2014 по 2016 жила у Рейк’явіку, дописуючи в англомовні ісландські журнали та співпрацюючи як позаштатний кореспондент з українськими медіа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG