Інформація про проблеми «Приватбанку» активно циркулювала в медіа протягом багатьох тижнів, але з офіційними заявами перші особи держави вийшли тільки після того, як націоналізація стала фактом. Чутки та інформаційний вакуум посіяли паніку в суспільстві та змусили клієнтів по всій країні вишикуватися в черги до банкоматів, щоб зняти готівку. Експерти вбачають в такій ситуації не тільки проблеми в комунікації з боку влади, а й елементи інформаційних воєн.
За словами фінансиста і радника президента Асоціації українських банків Олексія Куща, комунікація щодо ситуації з «Приватбанком» відбувалася із порушенням усіх вимог. Він стверджує, що розв’язання проблеми перенесли у медійну площину замість практичної, що абсолютно недоречно, якщо йдеться про долю одного з найбільших українських банків.
«Складалось враження, що все робилось навмисно, щоб створити найгірше тло для вирішення проблеми «Приватбанку», – сказав він у коментарі Радіо Свобода. За словами Куща, у цьому роль відіграла і низка інформаційних атак на банк.
Суспільство, за словами експерта, не побачило взаємодії держави, власників, топ-менеджменту і найбільших клієнтів банку. Шкідливим, на його думку, було й ухвалення рішення у вихідні, що ще сильніше збільшило градус недовіри у суспільстві.
«Коли мовчать власники банку, коли топ-менеджмент відсторонено фактично від ухвалення рішень, коли це відбувається волюнтаристським рішенням держави, це завжди викликає застереження у суспільства», – сказав фінансист.
Також, за словами Куща, якісна комунікація можлива лише тоді, коли є впевненість у власних діях. Судячи із коментарів державних посадовців, припускає експерт, держава поки що не має стратегії роботи з банком.
Поки держава мовчала, деякі ЗМІ і соцмережі радили знімати готівку
Після численних понеділкових і вівторкових заяв з боку влади ситуація потроху стабілізується, натомість кілька днів тому, поки керівництво НБУ та уряду намагалося розібратися чи є ситуація «банківською таємницею», ЗМІ радили забирати кошти із «Приватбанку». Так, наприклад, Факти ICTV цитували 16 грудня економіста Андрія Новака: «Я би рекомендував забирати вклади більше 200 тисяч гривень, як мінімум. У цілому, враховуючи історію останніх двох років, на жаль, маю рекомендувати знімати депозити».
У соцмережах також ширилися неправдиві повідомлення, причому деякі з них були не відображенням панічних настроїв клієнтів, а спланованою інформаційною атакою, що спантеличило багатьох журналістів, зокрема, й Радіо Свобода. Йдеться про публікацію з посиланням на сторінку Ігоря Коломойського, яка виявилась фейковою.
Водночас, інформаційні війни навколо «Приватбанку» велися давно. Зокрема, в опублікованому 12 грудня в «Українській правді» матеріалі під заголовком «Шатун» проти націоналізації «Приватбанку». Інформаційні війни Коломойського» голова аналітичного департаменту Центру контент-аналізу Артем Захарченко стверджував, що протягом листопада з’являлись інформаційні повідомлення про проблеми у банку.
За словами аналітика, банк відбивав ці атаки через соцмережі та маловідомі ЗМІ. Разом із тим, стверджують автори дослідження, у листопаді відбулася низка інформаційних нападів на заступника голови НБУ Катерину Рожкову, бізнесмена і власника «Платинум Банку» Бориса Кауфмана та голову НБУ Валерію Гонтареву. Як пише Захарченко, списки ЗМІ, що розповсюджували позицію «Приватбанку» і тих, що публікували інформацію проти названих осіб, майже збігаються.
За словами виконавчого директора ГО «Детектор медіа» Діани Дуцик, останні інформаційні атаки на «Приватбанк» – це «частина довгої і затяжної війни Коломойського з іншими олігархами». Про це Дуцик написала у соцмережі.
«Інформація про «Приватбанк» є ключовою, тому нею маніпулюють всі» – експерт
Виконавчий директор Інституту масової інформації Оксана Романюк у коментарі Радіо Свобода зауважила, що будь-яка інформація навколо системного банку є ключовою в країні, тому вона стає приводом для маніпуляції. Відтак журналісти повинні перевіряти інформацію за посередництвом джерел та незалежних експертів, навіть якщо це змусить їх поступатися швидкістю соцмережам. Самі ж громадяни, на думку експерта, значно вправніше розрізняють замовні матеріали від інформаційних. Так, за словами Романюк, від 2012 року кількість людей, які можуть відфільтрувати «джинсу» від новин збільшилася приблизно у три рази.
Інформаційний ролик про те, що відбувається із «Приватбанком», з’явився на каналах Міністерства фінансів у соцмережах 19 грудня, на наступний день після рішення про націоналізацію.
