Київ – Україні бракує робітничих професій: від будівельника, монтажника, слюсаря і до робітників агропромислового сектору та водіїв. Ці професії як спеціальності «загальнодержавного значення» у листопаді затвердив ​Кабінет міністрів України. На підтримку цих професій уряд планує виділити понад 160 мільйонів гривень з держбюджету. Експерти ж, у свою чергу, зауважують, що без економічного зростання в Україні, з одного боку, і належної оплати праці, з іншого, українські робітники будуть виїжджати за кордон, серед іншого – в Євросоюз, «оголюючи тил» вдома.

Українці нарікають: усе складніше знайти кваліфікованого слюсаря або будівельника-монтажника, щоб полагодити крани або зробити ремонт у квартирі. Роботодавці розшукують також кухарів, водіїв, нянь і будівельників.

Подібні професії потрібні не лише в Україні, а й в економічно розвинених державах – там вищі зарплати і туди найчастіше їдуть на заробітки українські будівельники, слюсарі, токарі, робітники з ремонту будівельних машин і тракторів, працівники освіти, середній медичний персонал (медсестри), виноградарі та бджолярі.

У Кабінеті міністрів сподіваються поповнити український ринок за рахунок нинішніх учнів професійно-технічних навчальних закладів (колишніх ПТУ), хоча саме ця складова середньої спеціальної освіти перебуває у кризовому стані. Адже, як пояснив журналістам заступник міністра освіти та науки Павло Хобзей, фінансування цих закладів освіти покладене на місцеві органи влади. Але «місцева влада не завжди зацікавлена в їхньому фінансуванні, що може призвести до закриття ПТУ», визнає Хобзей.

Народні депутати влітку цього року провели слухання щодо проблем професійно-технічної освіти у контексті децентралізації. За словами заступника голови ВРУ Оксани Сироїд, наразі мова йде про виживання цієї освіти і, відповідно, можливість забезпечувати українську економіку робочими спеціальностями.

«Ми поставили професійно-технічну освіту під загрозу знищення, а це не якесь абстрактне середовище, яке живе відірване від світу. Професійно-технічна освіта – це те, що потрібно людям. Тому що якщо не буде професійно-технічної освіти, не буде швачки, муляра, столяра, не буде робітників на заводах. Адже ті, хто отримують дуже престижні економічні чи юридичні дипломи, напевне, не захотять, по-перше, іти працювати, а по-друге, кому потрібні їхні «високі» дипломи, якщо вони не будуть мати базових навичок», – наголосила Сироїд.

«У робочих спеціальностях дуже мало платять» – Лановий

Незалежні ж експерти вважають, що проблема не лише в освіті, а й у тому, що працівникам робочих спеціальностей доводиться важко працювати за невеликі гроші. І це одна з причин того, чому молоді українці не поспішають шукати роботу на будівельних майданчиках чи у заводських цехах, каже економіст, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.

«У нас багато молоді закінчують вищі навчальні заклади, вони не хочуть працювати у робітничих професіях, наприклад, будівельниками чи у сільському господарстві. І ці молоді люди виїжджають, це загальний процес. А те, що робітничих спеціальностей не вистачає, то це зрозуміло чому: там дуже мало платять. І молодь не зацікавлена займатись важкою працею, якщо є інші можливості», – зазначив Лановий.

За кордон виїжджають, серед інших, найбільш ініціативні та активні люди – саме ті, хто вистраждав і вистояв Помаранчеву революцію, Революцію гідності, і молодь, яка мала би долучатись до розбудови української державності, визнає Лановий.

За кордон українців «вичавлюють», серед іншого, корупція, а також матеріальні проблеми. Так, за даними міжнародного кадрового порталу Head Hunters, якщо у 2015 році для українців на перший план виходили нестабільна політична ситуація і відсутність почуття безпеки, то нині українці акцентують увагу на матеріальних аспектах – інфляція, зростання цін, низький рівень життя у цілому.

Допоки українські заробітчани їдуть у пошуках кращої долі за кордон, український ринок праці «просідає», оскільки попит на робітничі професії зростає, а кількість кваліфікованих працівників у цій галузі зменшується. Вряди-годи на будівельних майданчиках або на дорожніх роботах можна побачити представників народів Кавказу, Молдови і Середньої Азії, але, як визнають фахівці, таких трудових мігрантів замало, щоб наповнити український ринок.

Розвиток економіки і підвищення зарплат – запорука стабілізації ринку праці

Зменшити трудову міграцію з України і можна, і треба, вважають експерти. Для цього необхідно реформувати і модернізувати українську економіку, підтримати малий і середній бізнес і провести інформаційну кампанію, щоб робочі професії стали престижними, кажуть фахівці.

Зменшити відтоки «рук» і «інтелекту» з України на заробітки за кордон здатне, серед іншого, і підвищення зарплат бодай до 300-500 доларів США на місяць, вважають експерти.

Вкрай важливе й пожвавлення української економіки у цілому, що активізує і ринок праці. Так, у 2016 році, за даними сайту пошуку роботи Work.ua, майже половина роботодавців після кількарічного застою знову стали наймати працівників. Ба більше, Міністерство економіки планує створювати робочі місця для переселенців з Донбасу і Криму, що також збільшить попит на персонал, вважає директор з розвитку сайту Сергій Марченко.

«Якщо глянути на робітниці спеціальності, то більшість з них, судячи з усього, працює в економіці. Будівництво – це взагалі те, що зараз тільки будується, а ввійде в експлуатацію лише за якийсь час. Тож і помітніший вклад у розвиток ВВП воно дасть за якийсь час, але вже й зараз у будівництві кількість вакансій зросла. Тобто, це дуже позитивні сигнали, які говорять про те, що активність роботодавців збільшується, а Україні варто чекати зростання економіки», – повідомив експерт в ефірі мультимедійної платформи «Ідеаліст».