Брюссель – Небезпека на українському Донбасі та реформи, яких чекає Захід від Києва. Ці дві теми порушать на засіданні Комісії Україна-НАТО, яка відбудеться у середу на зустрічі глав МЗС. А у вівторок у штаб-квартирі альянсу йтиметься про спільні для ЄС і НАТО гібридні загрози, місце США у євроатлантичній безпеці при новому президентові. Міністри держав-союзниць також мають намір підбити підсумки протистояння із Росією після незаконної анексії Криму.
Україна буде однією з головних тем останніх цього року міністерських зустрічей у НАТО. Ситуація на Донбасі та постійні порушення Мінських домовленостей змушують Північноатлантичний союз визначатися – як реагувати й допомагати Україні, що далі перебуває під тиском російської агресії, каже генсекретар НАТО Єнс Столтенберґ.
«Ситуація з безпекою на сході України залишається вкрай важкою. Режим припинення вогню порушується щодня, подекуди сотні разів, та із вибухами з використанням зброї, забороненої Мінськими угодами. Це тому, що важке озброєння не було відведене. Тільки 30 відсотків обладнання, зареєстрованого ОБСЄ, наразі може бути відстежене», – заявив голова Північноатлантичного альянсу.
«НАТО перебуває на боці України»
Водночас, каже Стольтенберґ, НАТО перебуває на боці України, надаючи їй практичну та політичну підтримку. І, додає він, цей процес поглиблюється, як з боку альянсу, так і з боку окремих членів НАТО. Натомість, Столтенберґ наголошує на важливості продовження реформування та боротьби із корупцією в українському суспільстві, про що йтиметься і на зустрічах із українською делегацією.
Допомога НАТО якраз і зосереджена на реформах, які мають зміцнити державні установи, зокрема різні органи, пов’язані з обороною та безпекоюЄнс Столтенберґ
«Я очікую, що багато представників держав-союзниць сфокусують увагу на важливості реформ та модернізації урядових установ України. Важливо боротися із корупцією, і допомога НАТО якраз і зосереджена на реформах, які мають зміцнити державні установи, зокрема різні органи, пов’язані з обороною та безпекою», – вважає генсекретар.
Водночас голова НАТО закликає країни-члени надавати допомогу Києву на двосторонньому рівні, і низка держав, зокрема, Польща та Литва, вже долучилися до практичної підтримки українських Збройних сил. Втім, це питання буде розглядатися в середу на міністерському засіданні Комісії НАТО-Україна, за участі глави дипломатії України Павла Клімкіна.
Через невизначеність подальшої зовнішньої політики новообраного американського президента Дональда Трампа, зокрема щодо європейської безпеки, України та Росії, вочевидь, на міністерських зустрічах у Брюсселі широко обговорюватимуть можливі подальші сценарії. Тим часом, як американські посадовці у самих США називають Росію головною загрозою, у штаб-квартирі НАТО сподіваються, що з огляду на небезпеку з боку Москви, Америка продовжуватиме свою чітку підтримку євроатлантичної безпеки. Про це у першу чергу йтиметься наступного року на саміті НАТО, плани якого нині розроблятимуть міністри закордонних справ. На це ж висловлює сподівання й посол Сполучених Штатів у НАТО Дуглас Лют.
Нинішня політика НАТО – зміцнення та відкритості до діалогу з Росією – це збалансований та відповідальний підхідДуглас Лют
«Думаю, що можна спрогнозувати, наступне: нинішня політика НАТО – зміцнення та відкритості до діалогу з Росією – це збалансований та відповідальний підхід. Він добре послужив Альянсу з 2014 року, коли ми його започаткували. Гадаю, що така політика служитиме НАТО й надалі та очікую, що вона матиме підтримку Вашингтона», – наголосив Дуглас Лют.
Генсекретар Альянсу Столтенберґ підкреслює, що у «нинішні непевні часи, нам потрібне сильне американське лідерство й партнерство між Сполученими Штатами Америки та Європою, на якому й заснований весь союз НАТО».
Водночас після робочої вечері дипломатів у Брюсселі буде проведений аналіз російсько-натовських відносин за останні 2 з половиною роки, тобто, після незаконної анексії Криму. Іншою важливою темою у штаб-квартирі НАТО буде організація поглибленої взаємодії між альянсом та Євросоюзом: міністри, зокрема, мають визначитися у спільній боротьбі з гібридними загрозами, кібернетичною обороною, в участі в морських операціях, спільних навчаннях та побудові взаємодоповнюваних сил оборони НАТО і ЄС.
