Наталія Седлецька, Крістофер Міллер
Київ – Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції та голова департаменту перевірки декларацій Руслан Радецький після виходу сюжету програми «Схеми» та резонансу навколо нього кардинально змінив свою позицію про те, чи повинен був президент України Петро Порошенко декларувати іспанську віллу. Це викликає запитання про незалежність наглядового органу від президентської адміністрації.
Те, що у Петра Порошенка є вілла поблизу іспанської Марбельї на березі моря, з’ясувалося під час розслідування програми «Схеми». Автори матеріалу, опублікованого 10 листопада, також знайшли іспанські маєтки, що належать двом близьким соратникам Петра Порошенка – Ігореві Кононенку та Олегу Гладковському.
Інформація викликала резонанс, адже вілли не були зазначені у майнових електронних деклараціях, які чиновники повинні були заповнити до 30 жовтня в рамках законодавчих нововведень для сприяння прозорості в Україні за підтримки Міжнародного валютного фонду.
Тоді як Адміністрація президента Порошенка доводила, що президент не повинен був декларувати віллу, адже зазначив володіння компанією, якій вона належала, у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК) спочатку заявили протилежне.
Так, у роз'яснювальному коментарі для сюжету заступник голови НАЗК Руслан Радецький без прив'язки до президента сказав: «Він (декларант – ред.) повинен вказати це майно. Він зобов’язаний вказати все майно, що належить йому. Через юридичну особу чи як фізичній особі. Тобто, якщо в нього є бенефіціарна власність або він є кінцевим бенефіціарним власником, то він зобов’язаний її внести».
Тоді він пояснив в інтерв'ю, що невнесення вілли у розділ нерухомість, навіть якщо вона оформлена на фірму, свідчить про неповність та неправильність заповнення декларації, на що агентство буде звертати увагу: «Буде перевірятись сама правильність заповнення декларації і повнота. Повнота – це той випадок, як Ви зазначили, коли державний службовець, маючи віллу, не задекларував її. Звичайно, якщо він її не задекларував, буде встановлений факт неповноти», – сказав він у коментарі програмі «Схеми» 8 листопада.
Однак у відповіді на уточнюючий запит від 21 листопада Руслан Радецький написав в англомовному листі Радіо Свобода: «Поки Петро Порошенко та члени його родини не використовують згадану власність для отримання прибутку і юридична особа-власник майна розпоряджається нею самостійно, ця власність не є суб’єктом для електронного декларування, відповідно до закону».
Ця нова відповідь надійшла всього через кілька днів після того, як американський кореспондент Радіо Свобода обговорював інформацію про іспанську віллу Порошенка із заступником голови його адміністрації Дмитром Шимківим. Після цього відповідальний за комунікації у президентській адміністрації Ярема Дух повідомив Радіо Свобода про те, що у НАЗК із нетерпінням чекають на свіжий запит про віллу.
«Наскільки я розумію, це щось нове», – написав Дух журналістові Радіо Свобода, додавши, що НАЗК «зв’язалися зі мною із запитанням, чи (хтось із Радіо Свобода) ще займається цією темою».
Безпосередній контакт між двома установами щодо декларування права власності на віллу – це те, чого, за словами Олександри Дрік, голови «Громадського люстраційного комітету», київської неурядової організації, що займається моніторингом антикорупційних реформ, не повинно було статися.
«Безумовно, є вплив (на НАЗК) з боку Адміністрації президента», – сказала Дрік у коментарі Радіо Свобода. «Із того, що вони кажуть, як вони діють та реагують на певні факти, я розумію, що вони не є незалежними», – додала вона, говорячи про членів НАЗК.
Викликає запитання й остання інтерпретація Радецьким закону про е-декларації. Дмитро Котляр, експерт з антикорупції та співавтор закону сказав Радіо Свобода, що «з тих фактів, які вже публічно відомі, схоже на те, що Порошенкові все ж таки слід було задекларувати віллу. Але щоб це встановити, має бути проведена перевірка НАЗК».
Котляр також сказав, що новий коментар Радецького наводить на думку, що НАЗК вже завершило перевірку декларації президента. Але, за словами Котляра, НАЗК «ще навіть фізично не може цього зробити», тому що правова процедура проведення перевірок декларацій «ще не вступила в дію». Це станеться щойно Міністерство юстиції офіційно опублікує реєстрацію процедури, а станом на 28 листопада воно ще цього не зробило.
У відповіді на депутатський запит з проханням перевірити, чи належним чином президент України задекларував іспанську віллу, народному депутатові Сергію Лещенкові 11 листопада у НАЗК повідомили, що порядок перевірки декларацій вони визначають самі. Також у відповіді депутату за підписом голови НАЗК Наталії Корчак йдеться: «Зазначена у Вашому запиті інформація щодо Порошенка П.О. буде врахована під час проведення Національним агентством з питань запобігання корупції перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».
Дар’я Каленюк, виконавчий директор київської неурядової організації «Центр протидії корупції» написала у коментарі Радіо Свобода, що зміна позиції НАЗК на 180 градусів свідчить про «ймовірність серйозної прогалини у законі, що дозволяє чиновникам приховувати розкішні маєтки за підставними корпораціями та уникати кримінальної відповідальності».
