Неправдиві новини стурбували Facebook та Google

Соціальні мережі стали засобами поширення дезінформації. Facebook та Google після суперечливої виборчої кампанії у США визнали проблему і заявили, що боротимуться з нею.

Українці, які звикли мати справу з потужною пропагандистською машиною Росії, можуть бути здивовані тим, що фабрикація новин – явище також поширене і на Заході, де виробники фальшивої інформації керуються як політичними міркуваннями, так і бажанням заробити гроші.

Пол Горнер, 38-річний американець з Аризони, потрапив на шпальти газети Washington Post із твердженням, що Дональд Трамп – у Білому домі саме завдяки йому.

Зухвалому Полу Горнеру приписують створення з допомогою Facebook і супутніх інтернет-сторінок імперії фальшивих новин.

«Я створив фальшиву веб-сторінку неіснуючої школи, – розповідає у своєму відео у Facebook Пол Горнер, – щоб додати його до фальшивої новини про те, що у Сан-Франциско буцімто покарали 8-річну ученицю за те, що вона привітала з Різдвом учителя-атеїста».

Пол каже, що те, що його витівки – це сатира і жарти, які виводять на чисту воду, як він каже, «ідіотів». У своєму відео він демонстрував запис телефонного дзвінка від одного з багатьох, хто повірив у ту новину і вирішив висловити своє обурення. Назвавшись християнином, переповнений гнівом чоловік показав своє вміння погрожувати і лаятися дуже не по-християнськи.

Бізнес на фальші

Спритні підприємці в інтернеті заробляють гроші з тих, хто читає вигадані історії і масово поширює їх через соціальні мережі.

Американське інтернет-видання BuzzFeed News розповідає про невеличке містечко Велес в Македонії, де підприємливі підлітки створили понад сотню інтернет-сайтів з провокативними і не завжди правдивими новинами про виборчу боротьбу Гілларі Клінтон і Дональда Трампа.

У репортажі BuzzFeed News стверджується, що з реклами на тих інтернет-сайтах підлітки заробляли по кілька тисяч доларів на місяць. Саме на Америці вони зосередилися, бо надходження від інтернет-реклами у США можуть бути в чотири рази вищі, ніж від реклами, на яку реагують у бідніших країнах.

Виборча кампанія у США тривала понад рік і її розпал став «жнивами» для політичного сегменту в інтернеті. Скандальні новини, особливо неймовірні заголовки і провокуючі зображення, поширювалися соціальними мережами, як пожежі у сухостої. Навіть серйозні видання, не перевіривши, підхоплювали деякі з неправдивих повідомлень.

Facebook не вірить у свій вплив

Першою реакцією засновника Facebook Марка Цукерберга на припущення про вплив його мережі на минулі вибори у США було повне заперечення.

«Особисто я думку про те, що фальшиві новини, які складають дуже маленьку частку загалу інформації, якимось чином вплинули на вибори, вважаю досить божевільною», – стверджував Марк Цукерберг на конференції Techonomy в Каліфорнії 10 листопада.

Його аргумент – люди не такі дурні, як дехто припускає: «Виборці роблять свій вибір на основі життєвого досвіду. Як правило, ми не помиляємося, коли довіряємо людям у справах, які вони вважають важливими. Ми будуємо системи, які відображають це. Я вважаю, що зараз люди намагаються зрозуміти, чому результат виборів саме такий. Думаю, що це виявляє певний брак розуміння протилежної сторони, якщо вважати, що хтось інший проголосував певним чином лише тому, що прочитав фальшиву новину. Якщо ви в таке вірите, то не хочете зрозуміти те, що хотіли заявити на цих виборах прихильники Трампа. Найпростіше – це заперечити зауваженням: невже ви думаєте, що на одній стороні фальшиві новини були, а на іншій – ні?»

Але через трохи більше ніж тиждень після заяви Марк Цукерберг визнав проблему. Facebook намагатиметься давати цьому раду, зокрема, пропонуючи користувачам повідомляти про образливу, наклепницьку чи ненависницьку інформацію.

Сундар Пічай, виконавчий директор іншого інтернет-велетня – компанії Google був набагато обережніший у коментарях про можливий вплив фальшивої інформації на суспільство. В інтерв'ю BBC у Лондоні він сказав, що Google ще лише вчиться давати раду цій проблемі.

Один з важливих кроків компанії – оголошення, що Google зніматиме рекламу зі сторінок з фальшивими новинами. Тобто маніпулятори мали би втратити можливість заробляти гроші на фальшивих новинах.

Гібридна загроза

Контрольований урядом у Москві телеканал RT (Russia Today) веде міжнародне мовлення англійською та іншими мовами і намагається стати альтернативою до західних джерел інформації, які досі вважаються авторитетними.

RT продукує величезну кількість відеоновин і статей в інтернеті.

Дослідник лондонського аналітичного центру Legatum Institute Пітер Померанцев сподівається, що в країнах з міцною політичною системою і розвиненою мережею ЗМІ, вплив іноземних маніпуляцій мінімальний.

«Ми в Британії на це дивимося досить поблажливо і можемо собі навіть жартувати з Russia Today. Це так і є. RT не може підірвати Велику Британію... Але в таких країнах, як Угорщина, Словаччина, де набирають сили ультраправі сили, де щораз менше довіряють центральному уряду, де зростає неприязнь до Заходу, Росія це використовує і проштовхує свої медіа. Там це може бути дуже небезпечно», – заявив Пітер Померанцев на одній з презентацій своєї книги про російську машину масової інформації під назвою «Nothing is true and everything is possible» («Усе неправда і все можливе»).

То що, власне, є проблемою: те, що маніпулятори набирають сили, чи, можливо, справді проблема в людях, яким більше подобаються яскраві, незвичайні, більше схожі на жарт, новини?

Загрози майбутньому інтернету

На обговоренні проблем, пов'язаних з інтернетом, в аналітичному центрі Chatham House у Лондоні Дейвід Оманд заявив, що потрібні спеціальні освітні програми зі шкільного рівня.

«Треба навчати людей використовувати інтернет відповідально, щоб вони не вірили всьому, що ба

чать, – каже колишній директор британської служби електронного стеження, а зараз професор лондонського університету «Кінгс» і фахівець з питань безпеки. – На нас штовхатимуть щораз більше інформації, яка може бути зловмисною або шкідливою і намагатимуться впливати на нас. Нам треба навчати людей думати.

Одна з особливостей інтернету полягає у тому, що коли ви необережні, то можете отримувати лише ті думки, які підтримують ваші власні погляди. Ви не отримаєте збалансованого висвітлення подій, якого ми очікуємо від BBC чи навіть від газет. Якщо читати лише ті сайти, які посилюють наші власні погляди, то це може нас розколоти».

У цій же дискусії американський колега Дейвіда Оманда, колишній міністр внутрішньої безпеки США Майкл Чертофф (2005-2009) висловив думку, що чимало людей можуть самі навчитися розрізняти брехню.

«Не забувайте, що такі проблеми вже були. Погляньте 300 років назад і ви побачите, що новини в газетах були переповненими ненавистю, очорнюванням і домислами. Але ми це пережили, газетна індустрія вижила, Сполучені Штати вціліли. У нас у США є такі видання, як National Enquirer. У черзі до каси у супермаркеті ви можете побачити там на обкладинці крикливі і безглузді заголовки. Люди з цього жартують, знаючи, що це плітки.

Тобто ми здатні навчитися розрізняти й ігнорувати фальшиву інформацію. Але зараз ми живемо в часи перемін, і з ними, новими засобами інформації ми ще не навчилися давати раду. Важливою частиною навчання в школі повинно бути критичне мислення».

«Я повністю погоджуюся, що ми завжди мали проблему з фальшивими новинами і змогли дати цьому раду, – зауважила в дискусії професор комп’ютерних наук з Саутгемптонського університету Венді Галл, – Але соціальні медіа схожі на закриті приміщення, в яких шум посилює сам себе.

Я вважаю, що нам потрібні цифрові важелі для регулювання цифрової сфери. Не думаю, що ми би хотіли віддавати такі питання в руки Facebook» .

З регулюванням треба стримуватися, додає свою думку в дебатах Карл Більдт, колишній міністр закордонних справ Швеції: «Я дуже вірю, що найкращим захистом для вільного суспільства є свобода у суспільстві і вільні дебати. Ми живемо в часи інновацій. Інновації потребують свободи думки і свободи інформації. Що менше у них перешкод, то краще. Вільніші суспільства будуть успішнішими, ніж суспільства з обмеженою свободою і жорсткими перепонами».

Карл Більдт та його співрозмовники в Chatham House входять до групи дослідників, які входять до («Глобальної комісії управління інтернетом») The Global Commission on Internet Governance.

В останньому зі звітів автори окреслили три можливі варіанти майбутнього для інтернету від перетворення його на небезпечний і поділений кіберпростір, до можливості подальшого розвитку відкритої глобальної мережі, яка допоможе людству досягти неймовірних здобутків в економіці й соціальному розвитку.