Київ – Сьогодні Україна відзначає День гідності і свободи – вже третю річницю від початку протестів проти відмови українського уряду від євроінтеграції, які переросли в Революцію гідності. За ці три роки докорінно змінилися і порядок денний української політики, і саме суспільство, стверджують експерти та активісти Революції гідності, опитані Радіо Свобода. Утім, частина політологів стверджують, що з-поміж українців наростає невдоволення через відсутність радикальних реформ і через те, що представники попередньої влади здебільшого уникнули відповідальності за свої злочини. Днями, у досі незавершеній справі про злочини проти учасників Революції гідності, генпрокуратура допитала свідків: президента Петра Порошенка, голову Верховної Ради Андрія Парубія та інших посадовців, які тоді підтримали протестувальників.
Президент України Петро Порошенко дав свідчення у справі про злочини проти активістів Євромайдану, повідомив прес-секретар глави держави Святослав Цеголко. Як довго допитували главу держави в якості свідка, Цеголко не уточнив.
Але як повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на джерело у Генпрокуратурі України, допит тривав шість годин та відбувся у п’ятницю, 18 листопада, в Адміністрації президента. Хоча спочатку планувалося, що Порошенко прийде 29 до будівлі ГПУ. В адміністрації президента пояснюють таку зміну дати графіком роботи Порошенка.
Також на допити до Генпрокуратури викликали, зокрема, спікера Андрія Парубія, екс-прем’єра Арсенія Яценюка, міського голову Києва Віталія Кличка та очільника Закарпатської області Геннадія Москаля. Частину посадовців допитують у справах Майдану не вперше: Парубій давав свідчення у вересні, Яценюк – у жовтні цього року. Москаль, стверджують у ГПУ, ще не з’являвся на допити. Сам керівник Закарпатської області повідомив, що надав матеріали у справі, які має, і готовий свідчити, але не розкриваючи своїх джерел.
Допит Порошенка щодо Майдану: піар чи підстава для очної ставки з Януковичем?
Після допиту чинного глави держави адвокат екс-президента Віктора Януковича Віталій Сердюк заявив, що тепер немає жодних перешкод для проведення очної ставки між ним і екс-президентом Віктором Януковичем.
Він зазначив, що ще в серпні, коли генпрокурор Юрій Луценко оголосив про бажання допитати перших осіб держави у справі Євромайдану, захист Януковича звернувся з клопотанням про свою участь у цих допитах.
«Ми просили провести одночасний допит Порошенка та Януковича… Одна з причин, з якої Генпрокуратура відмовила у проведенні очної ставки, було те, що особи не допитані, в тому числі й пан Порошенко», – зазначив Сердюк.
Між тим, у неділю пізно ввечері генеральний прокурор Юрій Луценко вилетів до Гааги на переговори із представниками Міжнародного кримінального суду. Ідеться про можливість розгляду цим судом злочинів, вчинених проти учасників Революції гідності, повідомляє прес-служба ГПУ.
У лютому 2014 року Верховна Рада прийняла заяву до Міжнародного кримінального суду про визнання Україною юрисдикції суду про вчинення злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави під час Євромайдану. Однак суд в Гаазі заявив про відсутність достатньої кількості даних про те, що напади на активістів Майдану були спланованими.
Невдовзі після свого допиту ГПУ Порошенко пообіцяв, що не допустить здійснення сценарію Кремля, який не лише атакує країну ззовні, а й намагається розхитати державу зсередини.
Якщо піти шляхом гострих внутрішніх конфліктів, можна дуже швидко кинути країну у прірву хаосу і безладу, зробити незахищеною перед зовнішньою агресієюПетро Порошенко
«Метою Кремля є постійна внутрішня дестабілізація, анархія, отаманщина, дострокові вибори в Україні і посилення позицій проросійських сил в новому парламент, а далі – ревізія європейського курсу. А ще потім – повна зміна зовнішньополітичного вектору держави. У фіналі – повернення України в імперське стійло. Якщо піти шляхом гострих внутрішніх конфліктів, можна дуже швидко кинути країну у прірву хаосу і безладу, зробити незахищеною перед зовнішньою агресією», – застеріг президент у зверненні з нагоди Дня гідності і свободи.
«Я вже неодноразово на історичних прикладах показував, як авторитарна Московія переваги демократії в сусідніх країнах використовувала у своїх інтересах – аж до поглинання цих країн. Впевнений, цього разу у неї нічого не вийде. Чому? Бо ми, українці – мудрий народ, який складно збити на манівці», – заявив Порошенко.
При цьому він закликав не таврувати всіх без розбору учасників масових акцій: на його думку, в людей є підстави для невдоволення, і «кожний вільний громадянин у вільній Україні має невід’ємне право на протест».
Допити Порошенка, а також Парубія, Яценюка та інших колишніх та нинішніх посадовців як свідків – це нормальний елемент слідчого процесу для європейської країни, вважає політолог Володимир Фесенко. Але, на його думку, безпосередні учасники Майдану (зокрема, Арсеній Яценюк, Андрій Парубій, Віталій Кличко, Олег Тягнибок) – більш цінні, ніж чинний глава держави, бо в час Революції гідності вони вели переговори з тодішнім керівництвом України.
Головні свідки та обвинувачені, на жаль, за кордоном, і тому їх не допитують. До цього додається повільна робота українських слідчих органів, що викликає суспільне невдоволенняВолодимир Фесенко
«Утім, головні свідки та обвинувачені, зокрема Віктор Янукович, Микола Азаров, Віталій Захарченко – на жаль, за кордоном, і тому їх не допитують. Це затягує слідство. І до цього додається повільна робота українських слідчих органів, що викликає суспільне невдоволення»,– пояснює Фесенко.
Допит перших осіб держави – це не так крок до реального розслідування справ Майдану, як спосіб поліпшення іміджу Генпрокуратури, припускає політолог Костянтин Матвієнко.
«Це радше ритуальний крок. Ніколи раніше в Україні не допитували перших осіб – що ж, тепер допитали! Адже ГПУ треба демонстрували активну діяльність. Три роки минуло, але навіть за такими епізодами, як викрадення активістів, де, слава Богу, є живий свідок Ігор Луценко, слідство не досягнуло істотного прогресу», – обурюється Матвієнко.
Суспільство вже не довіряє владі, готове її контролювати, а то й діяти самотужки, але ще не все вміє – активісти
Як оцінити той шлях, який пройшла Україна за три роки від початку Революції гідності? 21 листопада про це можна почути від різних політичних сил та громадських рухів, які виходять на майдан Незалежності у Києві, та на центральні площі інших міст.
За порядком у містах стежать 18 тисяч правоохоронців, повідомляє МВС. У ці дні ризик проросійських провокацій є високим, вважають у відомстві. Автомобільний рух у центрі Києва – перекритий.
Тим часом Радіо Свобода розпитало декого з активістів про їхнє ставлення до розвитку держави після Майдану.
Учасниця «Революції гідності» з перших днів протестів, журналістка та віднедавна член Громадської ради доброчесності (з перевірки суддів) Наталка Соколенко бачить, що попри недоліки в роботі чинної влади та повільні реформи, за ці три роки взаємодія уряду та громадянського суспільства в Україні поліпшилася на порядок.
Раніше про співпрацю громадськості й парламенту фактично не йшлосяНаталка Соколенко
«Зміни – суттєві: за час правління Януковича нам, журналістам, вдалося пролобіювати рівно один закон – про захист публічної інформації. Зараз – втратила лік таким законопроектам: за рік їх ухвалено понад 70. Раніше про співпрацю громадськості й парламенту фактично не йшлося. Громадська рада доброчесності (громадськість бере участь у контролі за судовою гілкою влади – ред.) – про таке не могли раніше й подумати. І волонтерство. Багато чого не зроблено. Але це все – похідне», – уточнює Соколенко. Головне, що треба зробити, на її думку, – це реформу судочинства і «відсторонення олігархів від партійних кас», тобто якісну виборчу реформу.
«От тоді ми відчуємо, що живемо в іншій Україні», – визнає активістка.
Марія Томак, правозахисник, один із засновників та активіст ініціативи «Євромайдан-SOS», вважає, що тенденції останніх трьох років є неоднозначними. З одного боку, зросла суспільна свідомість та тривають реформи, з іншого – війна та позиція чинної влади призводять до того, що кожен антивладний протест може закінчитися звинуваченнями в роботі на Кремль
Війна не сприяє закріпленню демократичних практик, бо ставить суспільство у жорсткі умови. Приклад: щось розслідуєш – і ти одразу «шатун» і агент КремляМарія Томак
«На прикладі свого оточення, яке до Майдану не було аж таким проєвропейським, я бачу суттєві зміни. Меншою є довіра до влади, більшою – готовність її контролювати. Але ще бракує досвіду. До того ж, війна не сприяє закріпленню демократичних практик, бо ставить суспільство у жорсткі умови. Приклад: щось розслідуєш – і ти одразу «шатун» і агент Кремля. Ситуація – амбівалентна. Інтерес агресора в тому, щоб не дати Україні вилізти із «середньовіччя», не дати розвиватися демократичним практикам. Але якщо ми ще кілька років протримаємося – то матимемо прорив у цій площині», – упевнена Марія Томак.
Утім, чимало активістів Революції гідності вважають зміни у роботі влади декоративними, а дехто взагалі говорить про реванш минулої влади і проросійських сил.
Зміни в Україні – тектонічні, саме тому ми не завжди їх відчуваємо – Чорновіл
Політичний експерт, колишній народний депутат Тарас Чорновіл, зі свого боку, зауважує, що українці не помічають суттєвих змін у державі саме тому, що вони самі змінилися, а їхні вимоги до влади зросли багатократно.
Зросла і вимогливість суспільства, і його готовність жити в нормальній цивілізованій країніТарас Чорновіл
«На мій погляд, все-таки зміни відбулися тектонічні. Є зміни які можуть бути дуже показові, критичні, а є тектонічні – ми на них не реагуємо, обурюємось. Ми незадоволені владою, абсолютно закономірно не задоволені. Але коли ми озирнемося і просто порівняємо з тим, що було три, чотири, п’ять років тому, розуміємо, що ми самі в своєму усвідомленні вимог до влади дещо зсунулися на тій «тектонічній плиті». І те, що вважалося раніше чимось неймовірним, чудовим, велетенським досягненням, зараз вважається абсолютно недостатнім фактором для того, щоб позитивно оцінювати владу. Це дуже серйозний прогрес не тільки у владі, а у нас самих. Тобто звикаємо до того, що нормальні серйозні зміни, реформи тощо мають бути практикою, реальністю, а не якимось досягненням. Це, на мій погляд, головний позитив. Я думаю, що зросла і вимогливість суспільства, і його готовність жити в нормальній цивілізованій країні», – зазначив Тарас Чорновіл.
Те, що відбулось на Майдані, для багатьох стало моментом істини. За три роки відбулися системні зміни в українській політиці, однак її якість продовжує відставати від західних політичних стандартів, вважає політолог Сергій Таран.
Якість української політики ще не відповідає європейським стандартам. Процвітає популізм, а виборці не орієнтуються на програмні моменти партійСергій Таран
«Українське суспільство змінилося тим, що є політична конкуренція. Саме тому ми вже не можемо передбачити результату виборів. Друге – це зроблений геополітичний вибір. Це Європа, і українці мають намір будувати її тут. Третє: якість української політики ще не відповідає європейським стандартам. Процвітає популізм, а виборці не орієнтуються на програмні моменти партій», – наголошує аналітик.
Однак вперше в новітній історії України саме теми реформ і боротьби з корупцією визначають порядок денний української політики. Хоча якість реформ ще довго буде викликати запитання, підсумовує Таран.
Є й негативні експертні оцінки наслідків Революції гідності. Так політолог Костянтин Матвієнко говорить про реванш проросійських сил, який нині виражається в економічній площині.
Бачимо, що нинішній правлячий прошарок працює за тією ж схемою, що Леонід Кучма, Віктор Янукович та Віктор ЮщенкоКостянтин Матвієнко
«Майдан – це був крок відчаю. Просто не могла при владі залишатися та людина, яка там була. Зробили крок для скинення Януковича, але що цей крок був вирішальним – відчуття з’явилося лише в кінці Революції гідності. Як Україна змінилася? За три роки частка російського капіталу в банківському секторі зросла більш ніж удвічі. Плюс – економічні, приватизаційні процеси. Бачимо, що нинішній правлячий прошарок працює за тією ж схемою, що Леонід Кучма, Віктор Янукович та Віктор Ющенко. Вони також намагалися домовитися з Путіним як зі старшим братом. Але влада до гикавки боїться Майдану, самого цього слова», – стверджує Матвієнко.
Головна зміна – геополітичний вектор. Стосунки з Росією вже ніколи не будуть колишніми – Фесенко
Зі свого боку, політолог Володимир Фесенко вважає ситуацію останніх трьох років парадоксальною. Оскільки за його словами, останній Майдан суттєво змінив Україну та її становище у світі, але водночас для українців цих змін недостатньо. Українці завжди мають завищені очікування – і від виборів, і від проголошення Незалежності, і від революцій. 1992 рік – величезне розчарування. Після обрання кожного президента, обох Майданів – величезні розчарування, нагадує Володимир Фесенко.
Принципове – це розрив з Росією, і те що вона сама відштовхнула Україну від себеВолодимир Фесенко
«Активісти Майдану – розчаровані, що реформи, зміни в державі не такі радикальні, як їм би хотілося. Але маємо радикальні геополітичні зміни. Після більш ніж 20 років коливань – визначення зовнішньополітичного вектора. ЄС, зі свого боку, теж не дуже поспішає інтегруватися з Україною. Але принципове – це розрив з Росією, і те що вона сама відштовхнула Україну від себе. В довгостроковій перспективі розрядка відносин буде, але такими, як раніше, стосунки з Росією не будуть ніколи», – прогнозує Фесенко.
За словами політолога, за три роки, через Революцію гідності та фактичну війну з Росією, неймовірно зріс рівень патріотизму. Але паралельно відбувається і зростання рівня агресії в суспільстві, зокрема – через смерті на Майдані і на фронті. Реформи повільні – але навіть на Заході визнають, що в цій площині за три роки зроблено більше, ніж зробила попередня влада від початку Незалежності до 2014 року.
Нині зміни в Україні тривають не революційним, а еволюційним шляхом. Утім, головні завдання влади і суспільства наразі – стабілізація ситуації в державі, інакше ризики внутрішніх конфліктів для країни є смертельними, стверджує значна частина експертів.
