Електронне декларування майна державних чиновників є прогресом у боротьбі з корупцією, але конкретні справи потрібно довести до суду, – заявляють у МВФ. Зараз в Україні працює місія МВФ, за результатами роботи якої має бути ухвалено рішення про надання наступного траншу кредиту. Експерти наголошують, що виконання антикорупційних застережень для подальшої співпраці із МВФ є не менш важливим, ніж виконання традиційних вимог щодо скорочення дефіциту бюджету чи обмеження пільг.
«Е-декларування активів високопоставлених чиновників – це прогрес, але Україна повинна робити наступні рішучі кроки у боротьбі з корупцією, включаючи функціонування у повному обсязі нових антикорупційних інституцій і доведення справ до суду», – заявив речник МВФ Джеррі Райс на брифінгу у Вашингтоні.
За словами голови Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) Наталії Корчак, у МВФ помітили, що українські високопосадовці приховали частину свого майна, не вказавши її в електронних деклараціях. Зокрема, статки, про які писала міжнародна преса, наразі чомусь відсутні в електронному Реєстрі.
У 2017-му Україні треба 10 мільярдів доларів зовнішнього фінансування – Устенко
Зараз МВФ очікує результатів роботи своєї місії в Україні для ухвалення рішення про надання наступного траншу кредиту. Раніше в Києві очікували, що до кінця року Україна може отримати ще приблизно 1,3 мільярда доларів. Проте 8 листопада голова НБУ Валерія Гонтарева заявила, що Україна може не отримати цих коштів через зволікання Верховної Ради з ухваленням збалансованого бюджету, реформуванням пенсійної системи та проведенням земельної реформи.
Між тим, економіст Олег Устенко наголошує на тому, що антикорупційні застереження не менш важливі для подальшої співпраці, ніж традиційні вимоги МВФ про скорочення дефіциту держбюджету чи Пенсійного фонду або скасування пільг.
Ця проблема буде ще активніше виникати у наших переговорах і стосовно отримання безвізу із ЄвросоюзомОлег Устенко
«Це не лише проблема, яку висвітлює МВФ. Ця проблема буде ще активніше виникати у наших переговорах і стосовно отримання безвізу із Євросоюзом», – вважає він.
За словами експерта, Україна потребує зовнішніх запозичень, а тому змушена буде прислухатися до цих побажань міжнародних кредиторів.
«Якщо йдеться про цей рік, то цей транш не є аж надто критичним. Але на наступний рік потреба у зовнішньому фінансуванні України складає близько 10 мільярдів доларів. Якщо ці кошти зайдуть у вигляді запозичень на суму 6 мільярдів доларів, а чотири мільярди вдасться отримати у вигляді прямих іноземних інвестицій, то можна буде зберігати обмінний курс на рівні до 30 гривень за один долар до кінця 2017 року. Якщо Україна не отримає усіх цих коштів, то девальваційний тиск може призвести до того, що ми просто перестрибнемо цю планку – 30 гривень за долар», – припускає Олег Устенко.
Понад 20 тисяч «сизих голубів» уточнили е-декларації
Раніше Петро Порошенко заявляв, що за підсумками е-декларування високопосадовці матимуть пояснити законність набуття своїх статків.
«Багато тих, хто зараз декларував, приписали собі кеш вдома, думаючи, що це нульова декларація, що це потім їм дозволить уникнути перевірки. Але ключова позиція – це підвести риску того, що вони робили 25 років. І далі забезпечити, щоби пояснили, де ти, голубе сизий, взяв ці гроші. Народ і суспільство має право це знати», – наголошує президент.
Між тим, за даними НАЗК, більше 20 тисяч високопосадовців внесли уточнення в свої електронні декларації.
«Станом на 10 листопада 2016 року було подано 20 155 виправлених декларацій. На цей час у Реєстрі вже є 131 164 електронні документи, з яких 105 833 – це щорічні декларації державних службовців за 2015 рік», – йдеться у заяві НАЗК.
