Київ – Хочеш здати кров – переконайся, що маєш громадянство України. Адже останні 10 років діє закон, що забороняє іноземцям бути донорами, навіть якщо вони здорові і мають рідкісну групу. Верховна Рада не знайшла голосів, щоб змінити ситуацію. Така ситуація не відповідає європейським нормам, вона позбавляє багатьох хворих можливості вижити, кажуть деякі експерти. Водночас система збору крові в Україні настільки проблемна, що цей непроголосований закон не «залатав би дірок», додають інші.
Верховна Рада провалила голосування за законопроект, що дозволив би іноземцям здавати кров для українських хворих.
«До нас звернулись працівники посольств, іноземних компаній, у тому числі до мене як до голови волонтерської Опікунської ради «Охматдиту». Вони нам дуже багато допомагають. Сказали, що в інших країнах кілька разів на рік посольствами здають кров для певної лікарні. У нас велика нестача донорів», – каже співавтор законопроекту Оксана Корчинська в коментарі для Радіо Свобода.
Не переконало депутатів навіть те, що іноземці все одно не могли б претендувати на статус Почесного донора. А отже, не мали б безоплатного позачергового протезування зубів, 50% знижки на ліки та 10% надбавки до пенсії. А також, що люди, які не є громадянами, нарівні з іншими мали б здавати попередні аналізи.
В Україні немає належної системи служби крові – Сисоєнко
Головний аргумент «проти» – питання безпеки, адже в Україні немає належної системи служби крові. Як наслідок, багато людей набувають інфекцій саме тоді, коли стають донорами, каже заступник голови комітету з питань охорони здоров'я Ірина Сисоєнко.
«Поки ми в Україні не побудуємо ефективну належну роботу служби крові, яка фінансуватиметься з державного бюджету, матиме управління органу центральної виконавчої влади, яка в першу чергу не організує питання безпеки донорської крові, ми не можемо розширювати перелік осіб, які можуть бути донорами», – каже Сисоєнко.
Цю позицію підтримало і Міністерство охорони здоров’я.
Кров шукають серед знайомих, щоб гарантувати безпеку – експерт
Ризики при здачі крові дійсно є, і один законопроект щодо донорів-іноземців не покращив би ситуацію, каже експерт із питань охорони здоров’я Зоряна Черненко.
Коли людина хоче здати кров, до неї висувають низку умов. Донор повинен бути старшим від 18 років, не мати інфекційних та хронічних захворювань, пройти попереднє медичне обстеження. Але система, яка зараз є у центрах крові, настільки застаріла, що не може гарантувати безпеку ні тому, хто здає, ні тому, кому переливають кров, каже Черненко. Тому приватні клініки часто відмовляються від послуг державних лабораторій, додає вона.
«Якщо ви бачите, що хтось шукає серед знайомих, хто має ту чи іншу групу крові, для того, щоб комусь її дати, то це часто тому, щоб гарантувати безпеку, щоб не занести якесь інше зараження», – каже експерт.
Вирішити ситуацію може лише модернізація всієї системи: діагностики, збору й зберігання крові, комунікації між медичними закладами. А на це потрібне фінансування, говорить експерт Зоряна Черненко.
У Дніпрі та Києві черги, щоб здати кров – волонтер
За останні кілька років попит на кров та її компоненти в Україні постійно зростає. Але й кількість людей, які хочуть поділитись кров’ю, теж суттєво збільшилась, каже голова громадської організації «Свіжа кров» Валентин Десятник. Одна з причин – потік поранених через війну на сході України не припиняється.
«Наприклад, у Дніпрі зараз взагалі черги (здати кров – ред.) у зв’язку з тим, що там є лікарня імені Мечникова. Тисячами стоять жителі Дніпра і дуже ображаються, коли їм кажуть, що можливості обмежені. І в Києві так само, тут переважно студенти долучаються», – каже Валентин Десятник.
Проте у лікувальних закладах, особливо малих міст, все одно є дефіцит консервованої крові, кажуть експерти.
Відповідно до статистики World Health Organization (WHO), кожній третій людині на Землі хоча б раз у житті потрібне переливання крові.
Інформації про те, яка кількість українців і скільки літрів крові здає на місяць чи рік, отримати неможливо. Запас крові є державною таємницею в Україні.
