Одна з постмайданних реформ у дії – це реформа державної служби. Відтепер чиновників категорії «А» на посаду відбирає спеціальна комісія, а не призначає одноосібно президент чи уряд. Основна ціль нововведення – унеможливити корупційні призначення, коли на посаду призначають близьку людину або просто претендент платить хабар за портфель. Чи спрацювала ця реформа? Як проходять конкурси? Чи це раптом не нова фікція? Від початку стежить за процесом програма «Схеми», спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший».
Закон «Про державну службу», який мав дати старт реформі державного управління, набув чинності 1 травня 2016 року. Тепер в Україні державних службовців категорії «А» не призначають, а обирають на конкурсі. Обирає новостворена Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Потім, після узгодження з Кабміном, указ про призначення переможця конкурсу на посаду має підписати президент.
Серед ініціаторів реформи – експерти платформи «Реанімаційний пакет реформ». Експерт Микола Виговський розповів, як від початку уявляли реформу: «Мета дуже проста: відкрити доступ якісним спеціалістам до посад державної служби і завершити еру корупційних призначень на посади будь-якого рівня. Зробити державного службовця виконавцем політики держави, а не обслуговувачем політичних інтересів».
Чи вдалася реформа такою, якою її планували?
Перший млинець в обранні держслужбовців на конкурсі, схоже, виявився глевким. Під час оголошення результатів одного з перших конкурсів – на обрання голови Волноваської райдержадміністрації в Донецькій області – щось пішло не так: комісія двічі запрошувала фіналістів для оголошення переможця, бо спершу неправильно порахувала бали учасників.
Хто завідуватиме ліками в державі?
Переможцем конкурсу на посаду заступника голови Державної служби лікарських засобів та контролю за наркотиками став Владислав Цілина.
За президента Януковича він очолював державне підприємство «Укрпротез», яке після Революції гідності було ліквідоване. Громадська організація «Центр протидії корупції» виявила, що Цілина фігурував у кримінальному провадженні щодо заволодіння 22 мільйонами гривень бюджетних коштів.
У процесі проведення конкурсу комісія помітила, що у його презентації перевернутий український прапор.
А ще переможець на посаду заступника голови Держлікслужби два останні роки ніде не працював і не отримував доходів. Каже, що йому допомагає теща.
– Ви на сьогодні ніде не працюєте і показано, що доходів у Вас нема. І в декларації й у членів сім’ї дуже невеликі доходи показані. Чим Ви заправляєте ваш Lexus? – запитує комісія.
– Бензином, – чи то жартома, чи то всерйоз відповідає конкурсант Владислав Цілина.
– За що Ви живете?
– У мене дружина працює, по-перше. У нас є заощадження. Потім у мене теща – приватний підприємець, вона допомагає. Я не зобов’язаний показувати дохід тещі чи мами.
Голова Миколаївської ОДА був відомим ще до конкурсу?
13 вересня відбулося тестування кандидатів на посаду очільника голови Миколаївської облдержадміністрації. Під приміщенням, де проводиться конкурс, зібрався невеличкий пікет. Група людей, які називають себе громадськими активістами, приїхала з Миколаєва.
Їм здається, що переможець визначений заздалегідь.
«Нам тижнів ще два чи три тому було відомо вже… В засобах масової інформації розповсюджувалося прізвище Савченка Олексія, який… Вже вирішено питання про призначення його на цю посаду, але яким же чином тоді проходить конкурс?» – дивується активіст із Миколаєва Ігор Блошко.
12 липня миколаївське видання «Новости-N», посилаючись на джерела в Адміністрації президента, написало, що депутат «Савченко буде керівником області з вірогідністю у 90 відсотків».
Інше миколаївське видання з назвою «Інше ТВ» 22 липня цього року продемонструвало фотокартки, де Олексій Савченко, на той момент просто народний депутат із Києва, зустрічається із миколаївським прокурором. На вулиці.
Сам депутат цього не заперечив.
«Так, зустрічався, звісно. Мета розмови – тільки Миколаїв. Криміногенна ситуація в Миколаєві та Миколаївській області», – пояснив тоді ще переможець конкурсу, а нині вже голова Миколаївської обласної держадміністрації Олексій Савченко. Однак не захотів уточнювати, які саме запитання ставив прокурору.
А через день після цієї розмови депутат від «Блоку Петра Порошенка» і справді перемагає у конкурсі з великим відривам – набрав 14,88 бала, тоді як його найближчий опонент Артем Ващиленко 11,35 бала.
Скласти тести за 6 хвилин
Результати письмового тестування кандидатів на державні посади не вивішують на дошці в комісії чи в інтернеті. Згодом комісія оголошує лише загальний бал за підсумками трьох етапів конкурсу.
Після тестування миколаївські активісти намагаються дізнатися його детальні результати, але їм це не вдається.
Після інформаційного запиту «Схемам» надали доступ до результатів тестування.
З’ясувалося, що переможець конкурсу народний депутат Олексій Савченко склав тест за 6 хвилин і чотири секунди!
Його конкуренту Артемові Ващиленку на це знадобилося у кілька разів більше часу – 32 хвилини. Інші кандидати теж витратили в середньому по 30 хвилин на тестування.
Отже, за шість хвилин кандидат встиг прочитати 40 запитань і надати 34 правильні відповіді.
Він читав і вирішував дуже швидко. В середньому за 9 секунд народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» мав прочитати одне запитання та ще чотири речення – варіанти відповіді до нього – й обрати варіант, який він вважає правильним.
9 секунд – швидкість, що вражає. І дає підстави замислитися експертам-правникам, які були ініціаторами проведення тестування, чи справді кандидат може скласти тест настільки швидко?
«Якщо знати їх напам’ять – так. Якщо мати наперед завдання. Є геніальні люди, звичайно», – каже експерт-правник «Реанімаційного пакету реформ» Микола Виговський.
Він на прохання «Схем» пройшов тест, розміщений в інтернеті для кандидатів на держслужбу. І склав він його повільніше за Савченка: за шість хвилин експерт відповів на 29 запитань.
«Особисто я, якщо б я це робив на конкурсі, я б витратив втричі більше часу, тому що я б кожне запитання перечитав, перевірив, перечитав. Я б не відповідав на запитання, в яких не впевнений, одразу і повертався б до них потім. Напевне був доступ до бази тестів… Мій суб’єктивний висновок. Чи це можливо? Навряд. Я б хотів вірити, що не можливо», – зазначає Микола Виговський
Знімати тестування учасників конкурсів на різні державні посади знімальній групі програми неодноразово забороняли. Операторові «Схем» вдалося зняти тестування кандидатів лише один раз: тоді у кімнаті не було жодного члена комісії.
І це при тому, що постанова Кабміну вимагає присутності не менш як двох третин членів конкурсної комісії під час тестування. Їх всього одинадцять, тобто щонайменше мало б бути вісім представників комісії.
Експерт Микола Виговський зазначає, що це може бути підставою для визнання конкурсу недійсним: «Якщо в порядку конкурсу передбачено обов’язковість присутності двох третин комісії при тестуванні, і при тестуванні немає необхідних двох третин, то це є підставою для визнання результатів конкурсу недійсними».
Також, низка кандидатів на різні посади повідомили «Схемам», що не мала можливості вибору пароля до комп’ютера, за яким проходило тестування.
Головуючий на комісії Костянтин Ващенко переконував журналіста «Схем», що це не так.
«Ні-ні, логін і пароль створюються», – сказав він, однак одразу не зміг пояснити, як це робиться. Тож уточнив у технічного відділу і додав: «Через випадкову вибірку. Людина дістає і потім вводить. Але коли вона вибирає, то адміністратор фіксує, що це його логін і пароль, щоб потім вивести результати», – зазначив він.
Утім, і після цієї розмови деякі кандидати повідомляли, що не мали можливості вибору пароля і логіну до комп’ютера для тестування.
Учасник конкурсу на посаду голови Київської обласної держадміністрації Микола Бабенко стверджує, що йому дали логін та пароль і він нічого не вибирав.
«Чи були там якимось чином підтасовані тести – я дуже сильно сумніваюся, бо вони прості», – додав він.
«Дали кожному папір з написом: прізвище, ім’я, по батькові, посада і логін та пароль», – каже інший учасник конкурсу Олександр Давиденко.
«Звичайно, якщо логін і пароль вручаються – це менш захищена система, ніж коли логін і пароль обираються жеребкуванням», – каже експерт Микола Виговський.
До речі, під час схожого тестування на інший конкурс – на детективів антикорупційного бюро пароль та логін кандидати мали вибирати самі. Експерт, яка розробляла такі умови, пояснює, навіщо.
«Таким чином бажали унеможливити будь-які спроби сфальсифікувати тестування, будь-які спроби взагалі подумати, що НАБУ відбирає персонал по якимось схемах – коли людина вибирає з величезної маси пароль, то це вже показує, що підробити цей тест, цей результат практично неможливо», – пояснює Оксана Огнева, розробниця програми конкурсного відбору до НАБУ.
«Підрамка селу» і «Пітоні води»
Це презентація ситуативного завдання головного конкурента на посаду Миколаївської облдержадміністрації – Артема Ващиленка. Презентація з фотокартками та без помилок.
А це презентація переможця депутата Олексія Савченка – у ній низка помилок.
Окрім багатьох одруківок, є вислови, коли не можна зрозуміти, що мав кандидат на увазі. Наприклад, «Підрамка селу», «Пітоні води», «дующего институту праці».
Слово волонтерів написано як «волонтёров» із російською літерою.
Ось як Олексій Савченко, переможець на голову Миколаївської ОДА, пояснив журналісту «Схем» таку кількість помилок у своїй презентації: «Спочатку я почав писати ручкою, так. А потім мені сказали, що ручкою не приймуть. І мені треба було швидко це надруковувати. І я вже не, ну розуміючи, те що треба щось здавати, да, а те що я написав не приймуть, то я вже як воно там було не дивився».
«Людина, яка є керівником вищої виконавчої влади в області і яка не може формулювати свої думки коректно чи грамотно писати документи – це, мені здається, суттєва перешкода до якісного виконання функцій», – каже експерт Микола Виговський.
Під час співбесіди кандидат Олексій Савченко уникнув запитання щодо служби в державній охороні, зазначеній як військова служба.
«Це закрита інформація. Я з радістю вам відповім. Це питання того, що постійно відносно мене деякі чутки відбуваються, які я не коментую. Але ті особи, які мають знати, вони знають, що це. Якщо це потрібно – тоді я можу сказати, коли не буде «срідств» масової інформації», – плутано пояснив Савченко комісії.
А судді хто?
Чому члени комісії віддали перевагу саме народному депутату Олексію Савченку з поміж інших 30 кандидатів?
Найменшу кількість балів за його презентацію з помилками та співбесіду віддало два представники комісії від громадськості – Ігор Коліушко та Володимир Купрій.
Високі бали – у представниці від профспілок Тетяни Нікітіної – 10 із 12 можливих. Але вона сказала журналісту, що не пам’ятає, чому зробила такий вибір.
9 балів із 12 віддав представник Інституту законодавства Верховної Ради Артем Янчук. За що – теж каже, що не пам’ятає.
«Я не пам’ятаю. Треба думати», – відповів він знімальній групі.
Разом із ними високі бали надали депутату Савченку члени комісії – представниця президента Наталія Анненкова, головуючий Костянтин Ващенко, а найвищі – по 11 балів із 12 можливих – голова НАЗК Наталія Корчак та голова державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк.
«Вразив своєю доповіддю, підходом, баченням», – так Холоднюк пояснив журналістам, чому так високо оцінив кандидата Савченка.
До речі, раніше Міністерство юстиції вважало, що сам Холоднюк підпадає під люстрацію, оскільки за президента Януковича був заступником Державної судової адміністрації.
Головуючий на засіданні комісії Костянтин Ващенко за часів президента втікача Януковича був держслужбовцем і очолював Національну академію держуправління при президентові України. Журналіст запитав його, наскільки тому комфортно працювалось при Януковичі.
«Якщо говорити про те, чи підпадаю я під закон про люстрацію, то закон про люстрацію не передбачав, що під неї попадають люди, які займали посади такі, як я, тому що це є науково-освітній заклад», – пояснив він.
Серед «суддів» також – представниця Профспілки працівників державних установ України Тетяна Нікітіна. Ще кілька років тому, до Майдану, за президента Януковича, вона була членом іншої комісії, яка обирала президентський кадровий резерв «Нова еліта нації». Тоді ту комісію очолював голова Адміністрації Януковича Сергій Льовочкін.
– За президента Януковича ви формували «Нову еліту нації» – президентський кадровий резерв. Наскільки комфортно Вам було працювати із паном Льовочкіном і так далі? – поцікавилися «Схеми».
– Ну, по-перше, я не формувала цієї організації. Це указом президента призначалися Льовочкін як керівник, а ми – як члени цієї організації «Еліта нації». Як працювалося? Так, як і зараз, дуже важко, – відповіла Тетяна Нікітіна.
– На вашу думку, вилучена комісія, яка обирала «Нова еліта нації» – президентський кадровий резерв Януковича, а зараз ви обираєте постмайданівську. Є різниця?
– Звичайно, це дві різні речі. Тоді було, скажімо так, назовемо по-народному: «Алло, ми шукаємо таланти». А зараз людина конкретна іде і кандидує на конкретну посаду.
Попри недоліки цього конкурсу, експерт «Реанімаційного пакету реформ» Микола Виговський звертає увагу, що тепер є можливість громадськості стежити за перебігом конкурсу та бити публічно на сполох у разі чого.
Утім, у парламенті вже є законопроект, який забере повноваження у цієї комісії обрати очільників обласних і районних держадміністрацій до іншої комісії, створеної в коридорах Адміністрації президента.
«Пропонується забрати в Комісії з питань вищого корпусу – незалежної комісії, принаймні, юридично вона є незалежною, – забрати в цієї комісії повноваження з проведення конкурсу і віддати спеціально створеній комісії при президенті. Це узурпація влади президентом в обхід Конституції, яка, крім того, що суперечить Конституції, вона ще й суперечить логіці розподілу влад у парламентсько-президентських республіках», – зазначає експерт.
Отже, «Схеми» виявили, що тестування відбувається з порушеннями, а переможцями конкурсів на посади очільників важливих державних органів стають відверто не найсильніші кандидати. Загалом, може скластися враження, що наразі цей конкурсний відбір більше схожий на імітацію і потребує вдосконалення. Але ще більше побоювання викликає ініціатива повністю передати цю справу під крило Адміністрації президента.
