Дві резолюції щодо українського питання ухвалили в середу у Страсбурзі. Одна – про наслідки російської агресії, а друга – про права людини на українських територіях, які нині не підконтрольні уряду України. Парламентська асамблея Ради Європи також розглянула і ухвалила поправки, які пропонувала українська делегація. Зокрема, якщо до обговорення резолюцій один із документів проходив під назвою «Політичні наслідки конфлікту в Україні», то після обговорень назва була змінена на «Політичні наслідки російської агресії в Україні».
Українським парламентарям вдалося внести правку, яка може стати ключовою для недопущення російської делегації в ПАРЄ.
«Асамблея засуджує незаконні вибори до Думи, організовані 18 вересня в окупованому Криму і вважає їхні результати недійсними. Включення частини суверенної української території до складу російських федеральних виборчих округів і створення чотирьох одномандатних виборчих округів є грубим порушенням міжнародного права і ставить під сумнів легітимність російського парламенту», – зазначено в резолюції.
У Криму – атмосфера залякування
У другій резолюції більше йдеться про права людини на українських територіях, які нині не підконтрольні уряду. У цьому документі наголошено, що анексія Криму та вторгнення російських збройних сил на Донбас порушують міжнародне право та принципи Ради Європи.
«Що стосується жителів Криму, атмосфера залякування також впливає на незалежність суддів і, зокрема, на готовність поліції і прокуратури притягати до відповідальності осіб, винних у скоєнні злочинів проти потенційних або реальних прихильників України», – йдеться в резолюції.
У документі вітається діяльність спільної слідчої групи і попередній звіт у процесі кримінального розслідування збиття авіалайнера малайзійських авіаліній МН17. ПАРЄ бере до уваги інформацію про те, що літак був збитий з ракетного комплексу «Бук», який був завезений в Україну з території Росії і потім повернутий назад.
Кінорежисер, журналіст-«шпигун» – хто далі?
У ПАРЄ також згадували про затримання Романа Сущенка у Москві та закликали до якнайшвидшого звільнення українського журналіста.
«Ми порушуємо питання по Роману Сущенку на політичних групах і комітетах. Мені особисто вдалося згадати Романа і те, що з ним відбулося, в моєму питанні президенту Франції Франсуа Олланду, але треба порушувати це питання на всіх рівнях. Це чи не єдиний інструмент, який є в України, щоб звільнити його, і ми будемо це робити як парламентська делегація», – заявив Радіо Свобода член української делегації в ПАРЄ Олексій Гончаренко.
У середу у ПАРЄ також виступали колишній політв’язень Геннадій Афанасьєв і колишній полонений угруповання «ДНР» Володимир Жемчугов. Вони розповідали європейським парламентарям про катування, яке щодо них застосовували у Росії та в угрупованні «ДНР».
Дотримання прав людини зараз стоїть особливо гостро на тлі відмови верховного комісара Ради Європи з прав людини Нілса Муйжніекса поїхати до Москви через те, що Кремль висунув умови, неприйнятні для візиту.
Геннадій Афанасьєв розповів Радіо Свобода, що, можливо, його зустріч із комісаром теж вплинула на відмову посадовця: «Ми зустрічалися з комісаром Ради Європи з прав людини, він хотів їхати до Росії, але ближче до вечора він казав, що не поїде. Можливо, наша зустріч посприяла… Багато з тих, хто приходив до нас поговорити, починали просто плакати, у них текли сльози з очей».
Культурна дипломатія
Українська делегація вирішила додати трохи позитиву до осінньої сесії ПАРЄ і представила виставку про 50 відкриттів, які Україна подарувала світові.
Тут згадується і авіатор Ігор Сікорський, і Микола Амосов, який створив центр серцевої хірургії, що став осередком світових інновацій у цій галузі, і створення моделі гасової лампи у Львові.
Ідея виставки – представити Україну і з позитивного боку, щоб показати, що це молода і інноваційна держава.
