Доступність посилання

ТОП новини

Українська класика – очима європейських музикантів


Українська піаністка Наталія Пасічник-Джонсон
Українська піаністка Наталія Пасічник-Джонсон

Престижна шведська студія BIS долучилася до створення аудіоальбому української класичної музики, ініціатива якого належить жительці Швеції, українці Наталії Пасічник-Джонсон. Платівка Consolation (за назвою етюду Віктора Косенка), що в перекладі означає «розрада», вмістила у собі 21 твір українських композиторів, які виконали провідні музиканти Європи. Упродовж кількох днів Радіо Свобода вдалося спостерігати за процесом народження альбому й спілкуватися з учасниками проекту.

​Хто краще може зрозуміти цінність музики, ніж самі музиканти? Хто більш незаангажовано може поставитися до музичного матеріалу, ніж висококласні виконавці, які вперше взяли до рук ноти й грають «з чистого аркуша», не знаючи зразків іншого виконання цих творів? Так вважає піаністка з Рівного Наталія Пасічник-Джонсон, яка вже багато років живе у Стокгольмі, і запропонувала своїм відомим друзям під запис виконати твори українських композиторів.

Всю українську спадщину в першому компакт-диску показати неможливо, тому ми зосередилися на національному романтизмі
Наталія Пасічник-Джонсон

«Звичайно, всю українську спадщину в першому компакт-диску показати неможливо, тому ми зосередилися на національному романтизмі. Пам’ятаю, як це спочатку їх насторожило і виглядало, швидше, як послуга, але опісля було дике захоплення. Зазвичай усі виконують Рахманінова, Чайковського, а хто такий Лятошинський, Косенко, Ревуцький, ніхто не знає. А це генії, яких ми й самі недооцінюємо!» каже авторка ідеї.

Найбільше вагався відомий у світі південноафриканський баритон Лютандо Каве, адже йому довелося співати незнайомою мовою, пригадує Наталя. Однак, коли вона переклала йому поезію Шевченка, одразу погодився.

Лютандо Каве
Лютандо Каве

Читаючи цю поему, я справді можу відчути її суть, адже слова дуже сильні. Це нескінченна молитва. Цей твір дозволяє мені зрозуміти, що відбувається в Україні зараз
Лютандо Каве

«Читаючи цю поему, я справді можу відчути її суть, адже слова дуже сильні. Це нескінченна молитва. І я можу представити суть пісні досить легко – через історію моєї країни, народ якої пережив апартеїд. Крім того, цей твір дозволяє мені зрозуміти, що відбувається в Україні зараз», поділився він роздумами після виконання романсу Миколи Лисенка на слова Тараса Шевченка «Мені однаково».

Після роботи над твором Бориса Лятошинського «Мелодія» шведський скрипаль Крістіан Сварфвар також асоціює настрої української музики з подібним відчуттям у музиці свого народу.

Крістіан Сварфвар
Крістіан Сварфвар

Дуже сумно, що ми не знаємо про усі ці скарби багатьох українських композиторів сучасного і минулого
Крістіан Сварфвар

«У шведській мові є таке слово «vemod», що означає «тихий смуток». Я думаю, що це дуже сумно, що ми не знаємо про усі ці скарби багатьох українських композиторів сучасного і минулого. Я хотів надати цьому твору саме той мерехтливий відблиск та внутрішню ніжність. Для цього я обрав іншу скрипку – чудовий старий італійський інструмент, голос якого, на мою думку, якнайкраще поєднується з вашою музикою», каже Сварфвар.

Обкладинка диску української класичної музики епохи романтизму «Consolation»
Обкладинка диску української класичної музики епохи романтизму «Consolation»

​Безпосереднім свідком народження альбому пощастило стати і кореспонденту Радіо Свобода Валентині Романюк. Спільно зі шведською колегою журналісткою Софією Ниблом вони вирішили не лише описати весь процес, але й показати, як це відбувалося, тож стали авторками сценарію документального фільму «Українська рапсодія».

«Коли з’явилася унікальна можливість стати свідком народження альбому української класики у виконанні іноземців, я зайнялася пошуками шведських журналістів, які могли б проаналізувати цей процес. Згоду Софії Ниблом – одного з кращих музичних критиків Швеції – виділити для цього свій час вже можна було назвати успіхом, розповідає Валентина Романюк. Чому народ з таким дивовижним і всеосяжним музичним даром ніяк не вирветься з-під комплексу меншовартості? Чому композитори і твори, якими ми повинні пишатися, незнані широко у світі? Чому наші музиканти не прагнуть популяризувати мистецтво власної країни? Відповіді на ці запитання ми й намагалися дати у фільмі «Українська рапсодія».

​Українсько-шведський культурологічний проект, підтриманий молодими європейськими зірками, інтегрує українські музичні скарби у світову культуру. Та цей проект має стати безперервним, кажуть його автори і закликають інших музикантів популяризувати українську класику разом і якнайчастіше включати музику українських композиторів до свого репертуару.

Я вирішила: від сьогоднішнього дня російського репертуару співати не буду і всюди в тих містах, де він був замовлений, я пропоную західний репертуар і український
Ольга Пасічник-Плиска

«Допоки мою країну розстрілюють і розстрілюють в кожному сенсі, на кожному фронті, коли вбивають людей і коли пригнічують мою культуру, називають мене людиною другого сорту, коли придумують якусь недокультуру, коли говорять, як нам шкода цих українців, бо вони завжди на другому плані, в них філософів таких не було, як у росіян, і так далі, коли я чула усю цю маячню, я вирішила: від сьогоднішнього дня російського репертуару співати не буду і всюди в тих містах, де він був замовлений, я пропоную західний репертуар і український. І уявіть собі, в жодному місті мені не сказали, що не погоджуються», показує приклад рідна сестра Наталії Пасічник-Джонсон, солістка Варшавської камерної опери Ольга Пасічник-Плиска, яка теж узяла участь у записі Consolation.

Ольга Пасічник-Плиска
Ольга Пасічник-Плиска

Крім цього, два роки тому сестри Пасічник започаткували у Швеції Український інститут і вже підписали меморандум з міністерством культури, щоб ще більше сприяти розвиткові українських культурних інституцій за кордоном.

Наразі учасниці проекту активно гастролюють Україною. І, окрім Моцарта, Шуберта, Мендельсона, Шопена, у програмі присутні Лисенко, Косенко й українські пісні в обробках композиторів-класиків.

Офіційна ж презентація диску Consolation відбудеться у Стокгольмі наприкінці цього року.

  • Зображення 16x9

    Ірина Стельмах

    На Радіо Свобода працюю з вересня 2012 року. У 2011 році отримала диплом бакалавра журналістики ЛНУ імені Івана Франка. Того ж року вступила на магістратуру у Могилянську школу журналістики. Активно вдосконалюю знання англійської, польської та болгарської мов. Займалась плаванням, дублюванням фільмів та серіалів українською .

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG