Вже у жовтні-листопаді українці зможуть отримати рішення про надання їм безвізового режиму із Євросоюзом, спрогнозував міністр закордонних справ Павло Клімкін в ефірі телеканалу «112 Україна». За його словами, в такому разі це рішення зможе фактично запрацювати через кілька місяців. А 11 жовтня держава наблизиться до цього ще на крок: Рада з питань юстиції і внутрішніх справ ЄС збереться обговорити механізм зупинення такого режиму. Це бюрократичний «запобіжник» не лише для України, а й для інших кандидатів, таких, як Грузія, Туреччина та Косово, а також для всіх країн, громадяни яких уже мають безвізовий режим до «шенгену». Якщо ж візові вимоги до українців врешті скасують, для подорожей до Європи їм не обійтись без біометричних закордонних паспортів.
Процес запровадження безвізового режиму для України рухається хоч і з гальмуваннями, утім, послідовно. Засідання Ради з питань юстиції і внутрішніх справ ЄС – ще один крок після позитивного голосування у комітетах Європарламенту. Єврочиновники мають домовитись: яке відомство і яким чином контролюватиме механізм зупинення безвізового режиму для тих країн, яким можуть незабаром надати «безвіз» і які вже мають його.
Україна ж впевнена, що виконала всі 144 критерії для «безвізу», тож зараз «м’яч на полі Євросоюзу». Про це говорить речниця Міністерства закордонних справ Мар’яна Беца.
«Ми очікуємо на позитивне рішення в кінці жовтня, в листопаді. Звичайно, ідуть внутрішні процедури в Європейському парламенті, в Раді ЄС. В принципі, ми налаштовані дуже позитивно. Вже затверджена дата чергового саміту «Україна – ЄС» – 24 листопада у Брюсселі. Це дійсно важлива нагода для вирішення питань щодо співпраці України з ЄС, процесу ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом», – каже Беца.
Питання скасування віз для України як таке в Євросоюзі вже не ставлять під сумнів, запевняють єврочиновники.
«Вони (Україна та Грузія) виконали всі умови, і я не чув жодних проблем ні з боку країн-членів ЄС, ні від європарламентаріїв», – говорив єврокомісар із питань сусідства та переговорів щодо розширення Йоганнес Ган в інтерв’ю Радіо Свобода минулого тижня.
Водночас новий глава представництва Європейського союзу в Україні Юґ Мінґареллі не може прогнозувати дату прийняття рішення Європейським парламентом і Радою ЄС про запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС.
«Я не можу вам сказати, чи буде прийнято рішення про безвізовий режим 24 листопада, але можу сказати, що ми всі сподіваємося, що Рада ЄС та Європарламент зможуть надати громадянам України можливість подорожувати в ЄС без віз», – наголосив він.
ЄС хоче бачити прогрес України в антикорупційних реформах перед тим, як продовжувати з безвізовим режимом
Біометричний паспорт може подешевшати
Щоб скористатись перевагами безвізового режиму, українцям потрібні будуть біометричні закордонні паспорти. Їх можна оформити у підрозділах Державної міграційної служби вже з 1 січня 2015 року. З часом, анонсують, зробити це можна буде і у Центрах надання адміністративних послуг.
Наразі вже близько двох мільйонів українців мають такий документ. І з початку 2016 року абсолютна більшість громадян обирає саме паспорт із чипом.
На осінь є сезонне зростання попиту, говорить керівник прес-служби Міграційної служби України Сергій Гунько. У тому числі, це пов’язано з позитивними сигналами про «безвіз» та наближенням зимових свят.
«Зараз ми очікуємо постанову Кабінету міністрів, вартість буде трошки змінюватись. І, за нашими прогнозами, у нижчий бік. Змінились умови оплати: вартість бланку не зміниться, зміниться обсяг платежів до місцевого бюджету. До цього часу паспорт коштував 561 гривню», – каже він.
Наявність електронного чипа дає поштовх для розвитку електронних сервісів, говорить Гунько. За кордоном уже у багатьох країнах є в аеропортах електронні пропускні ворота – паспортний контроль можна пройти без участі чиновника, отже, швидше (щоправда, цей механізм стосується тільки «своїх» громадян).
«Це набагато безпечніший документ. Ті вимоги для лібералізації візового режиму, що стосувались міграційної служби, були спрямовані на гарантування безпеки суспільства та документування. Тобто це документ, який неможливо підробити, який видається на основі електронної бази даних, що містить біометричні дані власника. Ним не зможе скористатись будь-хто схожий на власника документа», – додає він.
Якщо Україна має стільки проблем – чому ж тоді їй обіцяють «безвіз»?
Не поділяє оптимізму щодо перспектив «безвізу» для України кандидат політичних наук, фахівець із міжнародних відносин Володимир Кушніренко. Він називає декларативними заяви МЗС про те, що держава виконала всі умови. Україна залишається в аутсайдерах за багатьма ключовими позиціями міжнародних рейтингів, каже він.
«Отримаємо «безвіз», не отримаємо – це дуже невизначена перспектива. Цю лібералізацію візового режиму складно провести через внутрішні чинники. По-перше, це корупція. Це і на сході війна. Крім того, дуже багато випадків торгівлі зброєю, переміщення зброї, певного підняття (рівня – ред.) кримінальних дій громадян. Це все моніториться. Тому що лібералізація віз передбачає ризики для Євросоюзу в сенсі тої нестабільності, і тої невизначеності всередині України», – каже він.
І якщо рішення щодо неї буде позитивним, Євросоюз точно висуне низку подальших вимог щодо реформування та гарантування безпеки. Звертатимуть увагу і на внутрішні процеси: конфлікти між відомствами як НАБУ та ГПУ, політичну кризу в парламенті, говорить Кушніренко. Якщо проблеми не вирішуватимуться – «безвіз» можуть забрати, саме для цього ЄС і намагається підстрахуватись та запровадити механізм скасування безвізового режиму, каже він.
Окреме питання – фактор Нідерландів, що проголосували проти ратифікації Угоди про асоціацію з Україною. Парламент цієї країни ухвалив постанову, якою вимагає від уряду внести рішення щодо угоди не пізніше 1 листопада. Зараз жодна з партій не підтримує просту ратифікацію угоди, і навіть прибічники України наполягають, що уряд має офіційно повідомити Брюссель про те, що громадяни проголосували «проти». Це, на думку, Володимира Кушніренка, пригальмувало надання Україні «безвізу». Щоправда, в ЄС багато разів наголошували, що асоціація і безвізовий режим жодним чином не пов’язані.
Якщо Україна має стільки проблем – чому ж тоді їй обіцяють подорожі до ЄС (точніше, до «шенгену») без віз? Експерт радить дивитись на ситуацію ширше, адже всі геополітичні гравці мають власні інтереси. Євросоюз, що змагається зі Сполученими Штатами за світове лідерство, допомагає наближеним до кордонів ЄС країнам, щоби утворити собі «подушку безпеки», вважає Кушніренко. Тому обіцянка «безвізу» – це радше підштовхування до розвитку, а не визнання України як важливої держави.
Ще один фактор: якщо Україна зможе «одужати» від численних внутрішніх проблем, які (хоч і в меншому обсязі) є і у країн Євросоюзу, то зможе бути умовним «рецептом» для інших, як долати ризики.
Ну і наостанок, додає Кушнірук, Євросоюз відповідальний за правила, під якими підписався після Другої світової війни. І допомога таким «болючим точкам», як Україна, – питання його авторитету.
Не подорожують, бо немає грошей?
77% українців ніколи не були за кордоном. Таку статистику наприкінці минулого року оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології, свіжіших даних експерти поки не зібрали. Якщо за 10 місяців відсоток і змінився, то не надто суттєво, адже українська економіка лише починає повільне відновлення, і рівень зарплат догори не злетів. На думку експертів, українці мало подорожують через низький достаток: за даними Центру Разумкова, 41% співвітчизників доходів вистачає тільки на харчування та товари першої необхідності, а ще 14% ледве зводять кінці з кінцями.
У той же час, згідно з даними Eurostat, щороку за кордоном бувають 76% бельгійців, 53% нідерландців, 40% словаків, 32,5% німців і 15% поляків.
Лобісти безвізового режиму кажуть, що українці частіше подорожуватимуть, якщо не потрібно буде попередньо просити про візу. Скептики ж говорять, що низька середня зарплата українця все одно не дозволить йому їздити до ЄС тоді, коли хочеться.
Досвідчений мандрівник Богдан Логвиненко, котрий часто без гривні в кишені об’їздив понад 50 країн, упевнений: справа не у грошах. Безвізовий режим дозволить легше подорожувати тим людям, кому було складно зібрати документи: фрілансерам без офіційного працевлаштування, студентам.
«Зрозуміло, що якщо брати середньостатистичного українця, який ніколи не виїжджав за межі своєї області – на нього це не вплине. А якщо говорити про людей, які і так подорожують, або збираються подорожувати, віза є великим стримувальним фактором для подорожей. А після скасування Шенгенської візи, я знаю, ще низка країн планує скасувати візи для українців. Тому подорожі не лише в ЄС будуть доступніші», – говорить він.
В мережі є багато блогів та груп у соцмережах, де мандрівники діляться досвідом, як бюджетно доїхати до будь-якої точки світу
Серед таких країн – Федерація Сент-Кіттс і Невіс, розташована у східній частині Карибського моря. Наприкінці вересня Україна уклала з цими двома островами угоду про взаємне скасування візових вимог.
А наприкінці червня Туреччина збільшила термін безвізового перебування для громадян України з 60 до 90 діб.
