Кабмін ухвалив зміни до Податкового кодексу. В Міністерстві фінансів стверджують, що впровадження цього плану унеможливить корупцію в податкових органах. Проте запропоновані законодавчі зміни мають пройти ще Раду реформ, а потім й обговорення у Верховній Раді. Серед пропозицій Мінфіну – забрати собі частину функцій Державної фіскальної служби, запровадити нові категорії платників податків, створити нову фінансову поліцію, надати податкові канікули та інше. Заступник міністра фінансів Євген Капінус розповів в інтерв’ю Радіо Свобода про деякі деталі запропонованих змін до Податкового кодексу.
– Щодо адміністрування податків, чи передбачають зміни, що всі функції з адміністрування перейдуть до Мінфіну?
Ми забираємо окремі функції, які повинні дати можливість знизити певні корупційні ризики
– Це гучно сказано, але так говорити не варто. Ми забираємо окремі функції, які повинні дати можливість знизити певні корупційні ризики. Ми передбачаємо, що на Міністерство фінансів буде переходити адміністрування баз даних, що дасть можливість поліпшити роботу електронного кабінету, поліпшити роботу щодо відшкодування податку на додану вартість.
Водночас такі речі, як обслуговування платників податків на регіональному рівні, надання роз’яснень залишається, як і раніше, за Фіскальною службою.
– Тобто Фіскальна служба буде виконувати більше сервісні функції?
– Так. Якщо подивитись на законопроекти, то запропоновано, що функції, які виконувались у розділі сервісних, вони залишатимуться за ДФС. Водночас, ми зменшуємо певні їхні контрольні функції. Ми пропонуємо з районного рівня забрати контроль і перемістити його на обласний рівень. Там, де буде безпосередній дотик до людей, там у ДФС будуть сервісні функції. Ми сподіваємося, що це знизить тиск на бізнес і поліпшить якість обслуговування.
– Чому це має зменшити тиск і поліпшити якість обслуговування? Ви сподіваєтесь, що Мінфін краще впорається з цими завданнями чи ДФС просто не справляється?
Ми намагаємося чітко прописати, які функції мають бути в електронному кабінеті
– Ми не кажемо, що Міністерство фінансів буде краще виконувати ці функції. Ми намагаємося чітко прописати, які повноваження мають бути в ДФС, які вони повинні виконувати, які функції мають бути в електронному кабінеті, щоб бізнес був задоволений роботою з ним і не мати необхідності дотику із чиновниками.
– Щодо фінансової поліції: чи планується її створення і кому вона буде підпорядкована?
Фінансову поліцію планується створити під порядкуванням Мінфіну. Ця установа має бути не мілітарною, якою вона є сьогодні
– Фінансову поліцію, відповідного до того законопроекту, який підготовано Міністерством фінансів, планується створити під порядкуванням Мінфіну. Ця установа має бути не мілітарною, якою вона є сьогодні. Вона повинна бути безпосередньо аналітична, яка буде концентруватись на виявленні правопорушень в бізнесі без втручання, яке на сьогодні має місце, людей в масках і таке інше.
– Чи планується зменшення податкового навантаження, чи навпаки податки зростатимуть?
Найчастіші питання – складність адміністрування, проблема з корупційними ризиками. В цьому напрямку ми і намагались підготувати законопроект
– В проекті не передбачено змін ставок. Якщо подивитися дослідження, яке проводилося, зокрема, Європейською асоціацією, то можна побачити, що питання ставок, по оцінках бізнесу, стоїть не в перших рядах. Сьогодні найчастіші питання – складність адміністрування, проблема з корупційними ризиками. В цьому напрямку ми і намагались підготувати законопроект.
Якщо говорити по ставках, то до бюджету подавались зміни, аби забезпечити його збалансованість, ці зміни йшли і до податкового... Там передбачена зміна виключно акцизів і ренти. З акцизів на алкоголь передбачене підвищення на 20% і на тютюнові вироби – на 30%. Ми проводили із представниками виробників обговорення цього питання. По тютюну ми підвищили до рівня Молдови, Росії, Білорусі.
– Чи буде введення нових категорій платників податків, як планували раніше?
– Планували ввести три групи. Але на даному етапі першу групу виключили – це фізичні особи, які займаються індивідуальною діяльністю без реєстрації з обсягом доходів до 250 тисяч гривень. Це питання викликало багато дискусій в тому, що введення цієї групи могло позначитися на легальності ведення бізнесу, тому запропонували вилучити цей пункт.
Залишилися дві нові категорії для фізичних осіб підприємців. Одна категорія (з обігом до 4000 мінімальних заробітних плат на рік) буде платити 18%, так як і сьогодні, за спрощеною системою звітності, друга категорія (з обігом понад 4000 мінімальних заробітних плат) буде працювати за повною системою звітності. Це малий бізнес, який може працювати з обсягом обороту до 5 мільйонів гривень на рік.
– Більше від половини бізнесу в Україні працює в тіні, чому б навпаки не зменшити податковий тягар, щоб вивести його звідти?
Запропоновано для малого бізнесу податкові канікули по податку на прибуток на 5 років. Сподіваємося, що ці заходи будуть сприяти легалізації і виходу бізнесу з тіні
– Ми якраз і планували ці категорії, для яких буде спрощення системи адміністрування, спрощення і скорочення звітності.
Плюс проектом запропоновано для малого бізнесу запровадження податкових канікул по податку на прибуток на 5 років. Сподіваємося, що ці заходи будуть сприяти легалізації і виходу бізнесу з тіні.
– І хто може отримати такі податкові канікули?
– Новостворені підприємства або з оборотом до 3 мільйонів гривень на рік.
– Можемо таке уявити, що діючі підприємства будуть закриватися і відкривати нові лише заради отримання цих канікул? Як будуть відстежуватися маніпуляції?
Пропозиції, що є, звичайно будуть позитивними для бізнесу, але ми не вважаємо, що вони будуть критичними для бюджету
– Ми дивились, як відповідні податкові канікули діяли декілька років тому, це не ноу-хау, в нас вже це було. Ми не думаємо, що це буде сприяти такому дробленню або іншим механізмам. Сьогодні, із зазначеним обсягом, на жаль, значно вигідніше перебувати на спрощеній системі. І ці дії, які ми пропонуємо, спрямовані на те, щоб полегшити звичайну систему, щоб бізнес якомога більше був зацікавлений перебувати не на спрощеній, а переходити на загальну систему. Ці пропозиції, що є, звичайно будуть позитивними для бізнесу, але ми не вважаємо, що вони будуть критичними для бюджету, адже на сьогодні люди віддають перевагу спрощеній системі.
– Чи є зараз стимул для людей йти до бізнесу і розвиватися? Наскільки змінилась кількість охочих займатись підприємництвом?
– На жаль, в останні роки відбувалось скорочення кількості суб’єктів підприємницької діяльності. Це було зумовлене як проблемами в економіці, так і на валютному ринку. Водночас, в проекті бюджету ми закладаємо 3% зростання, сподіваємося, що отримаємо позитивні показники.
– Не було б це зростання набагато більшим, якщо зменшити податкове навантаження, наприклад знизити податок на прибуток?
– В минулому році в нас вже відбулося певне зниження податків, якщо взяти єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Він знизився практично в два рази і це лягло надзвичайно важким тягарем на бюджет. Як на мене, ми повинні розвиватись з урахуванням тих змін, які вже маємо. Спочатку ми повинні стабілізувати ситуацію після значного скорочення податкового навантаження в поточному році і вже потім говорити про подальші зміни в цьому напрямку.
– Це скорочення податку не призвело до того, що бізнес вийшов з тіні?
– Не зовсім погоджуюсь з такою тезою. Позитивні зміни по надходженнях ми відзначаємо, проте варто зазначити, що вони не достатні для того, щоб перекрити ті втрати, які ми на сьогодні маємо.
– Скільки у відсотках вдалося вивести з тіні?
– Якщо брати сумарні надходження по ПДФО і ЄСВ, на 5% знизилися надходження в порівнянні із минулорічними показниками. При 50% зниження ставки ЄСВ, ми отримали де-факто надходження не на значний рівень нижчий від минулого року. Це показує те, що легалізація відбувається. Я сподіваюсь, що у разі подальшого такого позитивного ефекту, якраз можна буде говорити і про зниження ставок.
– Як наголошували неодноразово в Мінфіні, ці запропоновані зміни мають зупинити корупцію в податковій сфері. В чому їхня антикорупційна сила і чому корупційні схеми мають припинити раптом існування?
Намагаємося прописати механізм, який би мінімізував вплив людини на той чи інший процес, щоб не було можливості для корупційних дій
– Ми намагаємося прописати механізм, який би мінімізував вплив людини на той чи інший процес, щоб не було можливості для корупційних дій. Із запровадженням електронного кабінету не буде в людини необхідності звертатись до чиновника і просити про послугу. По ПДВ планується автоматичне відшкодування без необхідності ухвалення рішень щодо доцільності або недоцільності відшкодування по всіх напрямах.
– Це потребує розробки додаткового програмного забезпечення…
– Звичайно. Всі ці речі потребують додаткової підготовки.
– Скільки на це треба часу?
– Сподіваємось, що передача реєстрів і повна імплементація може зайняти до півроку. Якщо говорити про такі заходи, як створення єдиного казначейського рахунку, коли б бізнесу не доводилося б сплачувати податки на різні рахунки і мати з цим проблеми, це може бути імплементовано протягом року, оскільки це досить суттєва перебудова казначейського обслуговування.
– Ці зміни мають ще затверджувати у Верховній Раді, так?
– Звичайно. Це зміни, які прийняті урядом. Вони будуть розглядатися на Раді реформ і після цього будуть подані до Верховної Ради, де будуть виноситись на розгляд.
– Які прогнози – чи є люди, які вже готові підтримати ці зміни і наскільки багато цих депутатів?
– В роботі над законопроектом, ми намагалися залучити побільше представників як громадських організацій, так і народних депутатів. З нами в робочій групі працювали Оксана Продан, Журжій, Острікова, інші народні депутати, які, сподіваюсь, і будуть відстоювати в комітетах та стінах парламенту доцільність ухвалення цього законопроекту.
– Коли плануються до розгляду у Раді ці зміни?
– Відповідно до рішення прем’єр-міністра, до 22 жовтня законопроект має бути внесений до парламенту. Коли його будуть розглядати, це вже вирішуватимуть в рамках парламенту.
