Російська кіберзагроза

Німецьке Федеральне управління з інформаційної безпеки повідомило парламентським партіям і фракціям в Бундестазі, а також окремим політикам про нещодавні атаки на їхні сервери і попередило про можливість повторення подібних атак. Джерелом нападів найрізноманітніші відомства Німеччини, включаючи розвідку, вважають хакерів, які діють за завданнями російських спецслужб. Висловлюється припущення про небезпеку маніпуляцій щодо результатів голосування на майбутніх виборах восени 2017 року до парламенту ФРН.

За інформацією телеканалів NDR, WDR і газети Süddeutsche Zeitung, ще 7 вересня НАТО і розвідка ФРН повідомили про хакерську атаку в спеціальний урядовий центр кіберзахисту. Під неї потрапили фракції соціал-демократів і Лівої партії в Бундестазі та особисто багато депутатів, зокрема голова фракції Лівої партії Сара Вагенкнехт. Окрім того, атаки зазнали політики та організації за межами Бундестагу, наприклад, управлінські структури Лівої партії, а також молодіжних організацій правлячої партії ХДС (Християнсько-демократичний союз) і деякі представники цієї партії у Саарі.

Представники партій і фракцій були проінформовані про атаки на спеціально скликаній зустрічі. На ній йшлося про групи хакерів під назвою apt28, а також Sofacy Group. Президент Федерального управління з інформаційної безпеки BSI Арне Шьонбом підтвердив, що, за оцінками західних служб безпеки, ця хакерська група працює за завданнями російських ГРУ і ФСБ.

Арне Шьонбом сказав, зокрема: «Небезпека очевидна. Ця атака була для нас попереджувальним сигналом. Вона не вдалася, ми змогли досить успішно захиститися, але ми повинні не вичікувати, а діяти негайно».

Напад хакерів був масовим. Атака на сервер бундестагу виявилася безуспішною, оскільки проводилася з того ж сервера, що і в липні, і він був заздалегідь заблокований відповідною програмою захисту. Цікава сама технологія, використана хакерами. Листи, які надійшли електронною поштою німецьким політикам і парламентарям 15 і 24 серпня, справляли враження, нібито були відправлені зі штаб-квартири НАТО в Брюсселі. Мейли йшли від нібито конкретного чиновника НАТО – якогось Генріха Крамера. Листи містили посилання, які повинні були вести до інформації – в одному випадку про путч в Туреччині, в іншому – про землетрус в Італії. Фактично ж у разі кліка на ці посилання одержувач мейла потрапляв на «троянського коника», який дозволяв стежити за вмістом листування адресата.

«Небезпечним є те, якщо незадовго перед виборами до Бундестагу як особиста інформація про кандидатів в депутати, так і інформація зі штаб-квартир партій потрапить до рук іноземних розвідок і може бути використана з метою пропаганди», – каже депутат Бундестагу, представник фракції ХДС/ХСС Патрік Зенсбург.

Німецькі коментатори згадують в зв'язку з цим нещодавню атаку хакерів з Росії на мережі енергопостачання України, яка стала відомою і викликала занепокоєння. Про її організаторів каже і очільник Федеральної служби захисту Конституції ФРН Ханс-Георг Маасен: «Це, як ми припускаємо, – російська компанія, яка очевидно готувала свою атаку протягом багатьох місяців».

Коментатори називають Україну полігоном для випробування технологій гібридної, в тому числі і кібервійни, і не приховують своїх побоювань, що подібну атаку на систему енергопостачання ФРН виключити неможливо. Не випадкова нещодавня поява нових урядових рекомендацій населенню Німеччини, в яких громадян закликають створити у себе в квартирах запаси їжі і води на випадок будь-якої надзвичайної ситуації.

Німецькі ЗМІ, коментуючи останні атаки російських хакерів, бачать в них той самий почерк, що і в нещодавніх атаках на сайти Демократичної партії США. Кібервійна є новою тільки за формою, а по суті вона – продовження війни спецслужб новими методами. Понад п'ять років тому в ФРН був відкритий Національний центр із захисту від кібератак. Нині він є підрозділом Федерального управління з інформаційної безпеки BSI. У зв'язку з його відкриттям відомий німецький політик партії «Союз 90/Зелені» Ханс-Крістіан Штрьобеле, той самий, який літав у Москву до Едварда Сноудена, говорив: «Всі хочуть бути озброєними проти атак хакерів. НАТО створює свої структури кібероборони, Бундестаг робить те саме. Секретні служби шукають способи самозахисту, поліція також хоче бути захищеною. Правильним було б, щоб всі ці організації, які володіють інформацією, співпрацювали і обмінювалися наявними у них даними. Але ми не маємо права скасувати правило незалежності і охорони приватного життя громадян. Дуже важливо, щоб особисті відомості десятків мільйонів користувачів інтернету в Німеччині і сотень мільйонів у всьому світі були захищені».

У відкритих джерелах можна прочитати, що розвідка ФРН готова прийняти на роботу тільки в нинішньому році до 2 тисяч хакерів. Чи знайде вона стільки відповідних кандидатур? Так чи інакше, ми бачимо лише вершину айсберга тієї кібервійни, яка вже розгорнута. Спецслужби США прослуховували телефони тих же депутатів Бундестагу і членів уряду ФРН, в тому числі телефон канцлера Анґели Меркель. Німецький журнал «Шпігель», в свою чергу, пише про успішну операцію хакерів Бундестагу з проникнення у внутрішню мережу мобільного зв'язку в Афганістані. Операція, проведена восени 2015 року, знадобилася для отримання інформації щодо викраденої талібами німецької службовця Бундестагу. Наміри в цьому випадку були, безсумнівно, благородними, але хакери тепер є на службі найрізноманітніших сил. Поступово епізоди великої кібервійни складаються в картину, загальний вигляд якої ніхто нині передбачити, мабуть, не візьметься.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода