Брюссель – Слабкі реформи в Україні можуть підірвати підтримку санкцій проти Росії. Така риторика на Заході лунає все частіше та відвертіше. Зокрема, доволі недвозначно про це заявив віце-президент США Джо Байден. І справді, табір прихильників пом’якшення тиску на Москву в ЄС поступово збільшується. Так само тривають приготування до дипломатичних обговорень на найближчих зустрічах у верхах щодо можливості роз’єднання санкційного тиску та виконання «Мінська».
Київ мусить реалізувати економічні та політичні реформи, інакше Україна ризикує підірвати європейську підтримку санкцій проти Росії, заявляє віце-президент США Джо Байден. Він називає щонайменше п’ять країн ЄС, які вже кажуть, що хочуть вийти з режиму санкцій проти Москви. В столицях Італії, Мальти, Кіпру, Угорщини, Словаччини й Чехії, дійсно, вже лунають заклики припинити обмеження щодо росіян.
Нерідко про це заявляють і в німецьких бізнес-колах та у Франції. Як от Ів Буає, заступник директора паризької Фундації зі стратегічних досліджень, який навіть не піддає сумніву те, що Україна належить до російської сфери впливу. Щодо санкцій, то його думка дуже чітка: їх треба припиняти.
«Ми добре бачимо, що тут, у Франції кажуть: «Зачекайте, але так довго тривати не може. Нам потрібна Росія для боротьби з тероризмом, у нас є спільні інтереси, тож санкції треба припинити». Що ж до України, то вона глибоко погрузла в корупції, а реформи просуваються «по краплині». Тож це – реальність», – каже Буає, і подібну думку можна почути не лише у Парижі.
Байденове формулювання – помилка?
Діаметрально протилежні погляди на режим санкцій – у Варшаві та Лондоні. Чи можна пов’язувати просування внутрішніх реформ в Україні та західні санкції проти Росії, запитало Радіо Свобода у відомого британського експерта й аналітика Європейської ради з міжнародних відносин Ендрю Вілсона. У відповідь почули категоричне «ні».
«Ні! Звичайно, що формулювання Байдена чудове, – зазначає Вілсон. –Впевнений, що кожен українець погодиться, що в реформах має бути більше зусиль та результатів.
Санкції щодо Росії не мають жодного стосунку до внутрішніх реформ в Україні чи їх відсутностіЕндрю Вілсон
Але з іншого боку, це формулювання – помилка. Санкції щодо Росії не мають жодного стосунку до внутрішніх реформ в Україні чи їх відсутності».
Тим часом у європейських дипломатичних колах вже натякають, що, можливо, слід було б не прив’язувати санкції до виконання Мінських угод. Дискусії на цю тему, вірогідно, будуть мати місце наступного місяця на зустрічах дипломатів та саміті ЄС, де серед низки важливих тем буде й питання європейсько-російських відносин.
ЄС: прокуратура, суди й антикорупціна реформа – це пріоритет
Тим часом Дірк Шубель, голова підрозділу Європейської служби зовнішніх дій у відносинах із країнами «Східного партнерства» каже, що підтримка українців не вщухатиме, особливо щодо її територіальної цілісності та суверенності. Водночас внутрішні реформи ще потребують чималих зусиль і за їхнім впровадженням ЄС ретельно стежить.
«Насамперед, ми зосереджуємо увагу на реформах державних установ. Особливо прокуратура, судова система й антикорупціна реформа – це наш найголовніший пріоритет. Необхідні зусилля для приведення у відповідність із рекомендаціями Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ законів про вибори. Невиконаною залишається децентралізація. В системі правосуддя є прогрес, але ключовим залишається імплементація ухвалених законів», – каже європейський дипломат, наголошуючи на тому, що найголовнішим для судової системи – «очистити її від прокурорів та суддів, успадкованих від надзвичайно корумпованої старої системи».
Минулого тижня прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що Україна робить менше, ніж Росія для виконання взятих за Мінськими угодами зобов’язань. Фіцо неодноразово закликав до припинення санкцій проти Росії, востаннє це відбулося після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним у Москві в серпні. Подібні до позиції словацького прем’єра погляди висловлювали раніше представники влади Угорщини та президент Чехії Мілош Земан. Антисанкційні заяви лунають і з Кіпру, Мальти та Італії.
Санкційні пакети
Загалом ЄС впровадив три пакети санкцій: перші – економічно-галузеві щодо російських банків та енергетичних компаній, включно із «чорним списком» росіян і українців та забороною на ведення бізнесу з анексованим Росією українським Кримом.
Термін дії цих економічних санкцій закінчується в січні, якщо вони не будуть продовжені на основі консенсусу між лідерами ЄС, які обговорюватимуть це на жовтневому саміті.
Інші два пакети європейських санкцій вже були продовжені до середини 2017 року.
Нещодавнє розслідування інформаційного агентства Reuters виявило, що дві європейські торговельні компанії – французький Auchan та німецька група Metro – попри заборону, обхідними шляхами постачали свої товари до кримських супермаркетів.
Також, група журналістів-розслідувачів OCCRP (Проекту з розслідування корупції й організованої злочинності) та програми «Схеми», проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший», які майже рік стежили за рухом суден навколо Криму, дійшли висновку, що зневажаючи заборону, за останні два роки дії санкцій, 24 судна під європейськими прапорами, 43 зареєстровані в ЄС та 22 кораблі, що належали європейським власникам, заходили до портів анексованого Росією Криму.
Серед держав, що порушили режим санкцій були, зокрема, вказані Німеччина, Туреччина, Румунія та Греція.
