Масштаби ІТ-сектору в Україні ростуть із кожним роком. Лише за 2015 рік ця галузь стала третьою за обсягом експорту, заробивши 2.5 мільярди доларів. Її внесок – на рівні 3% ВВП, а до 2020 року ці цифри можуть подвоїтись, прогнозують експерти. Водночас, лідерами української економіки залишаються аграрний сектор та металургія. Вони генерують суттєвіші прибутки, сплачують більші податки та створюють робочі місця. Та чи може Україна в перспективі стати «державою програмістів», відійшовши від традиційних галузей?
Киянин Ярослав Патенко розробляє програмне забезпечення для крупної ізраїльської фірми. Каже, умовами роботи в Україні для ІТ-фахівців дуже задоволений:
«Влада ніяк не втручається у справи наших компаній. Часто чую про якісь рейди, проте ті фірми, куди приходить МВС, влаштовує «маски-шоу», виймає сервери» – у них, чесно кажучи, сумнівна репутація. І є питання щодо них», – говорить він.
Закордонні ІТ-компанії українських програмістів цінують: їм орендують комфортні офіси в центрі міста, оплачують абонементи в фітнес-клуби, влаштовують корпоративи за рахунок фірми та багато іншого. Оплата також відповідна: за словами Патенка, зарплатня програміста може в десятки разів перевищувати зарплатню його однолітка з іншої галузі. При цьому, ІТ-фахівці переважно, працюють як приватні підприємці, сплачують 4% податку та незначні відрахування до пенсійного фонду.
«Програміст – це не завод. У заводів, металургії зовсім інші витрати, переважно, пов’язані з виробничими витратами, орендою, енергозабезпечення. У них зарплатний фонд складає майже невидиму частину бюджету. Зокрема. Завдяки дешевій робочій силі. А в такій компанії, як моя, левова частина витратвласне співробітники. Та і цю галузь стимулюють як перспективну. Я думаю, лякати програмістів зараз податками – не найкраща ідея», – вважає Ярослав
Патенко.
ІТ-сектор – це експортна галузь, орієнтована не на ринок України
Раніше був тренд на економістів та юристів – багато абітурієнтів асоціювали ці професії з престижем та високими заробітками. Зараз же такий імідж має ІТ-сектор. Утім, ризику, що і ця галузь перенасититься, немає, вважає Віктор Валєєв, директор Асоціації «Інформаційні технології України».
«Економісти готувались до внутрішнього ринку, а на сьогодні це 40 мільйонів людей та долі відсотка світового ВВП. А експертна галузь, зокрема, ІТ – це орієнтація на світовий ринок, який за розміром населення в сотні разів перевищує рівень України. Це індустрія, яка є частиною глобального ринку», – каже він.
Рада хоче заборонити правоохоронцям вилучати сервери при обшуку
Однією з найбільших проблем роботи в Україні програмісти називають незахищеність перед правоохоронними органами. «Зберігання на серверах порнографічної та піратської продукції» – це було найпоширеніші звинувачення, за якими проходили обшуки в ІТ-компаніях. При цьому, в офісах вилучались та не повертались сервери.
Незабаром це може змінитись. Верховна Рада у першому читанні про голосування за законопроект, який забороняє вилучати техніку під час обшуків, а також дозволяє адвокатам бути присутніми під час обшуку. Цей законопроект підтримали майже всі політичні сили, окрім фракції «Воля народу», яка більшістю утрималась від голосування.
Голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, висловила впевненість, що документ підтримають і в другому читанні.
«Я вважаю, це дуже прогресивний закон. Тому що зараз по країні просто пошесть пішла: коли хочуть знищити компанію, або рейдерити будь-який бізнес, то починають із вилучення серверів. У тому числі. Так намагаються на ІТ-компанії впливати. Я думаю, у наш інформаційний вік це найдієвіших засобів знищення будь-якого підприємництва», – прокоментувала Тимошенко.
Традиційні агропромисловість і металургія: переваги та труднощі
Лідерами української економіки залишаються традиційні (і, багато в чому, сировинні) галузі – агропромисловість та металургія. Вони генерують для державного бюджету основний масив доходу, і не мають лояльного податкового навантаження. Економісти пояснюють це, зокрема, тим, що вони є кон’юнктурними і дуже залежать від світових цін. А також тому, що потребують значних ресурсів, на відміну від програмістів, які можуть працювати з власного ноутбуку на кухні.
Зокрема, цьогорічний урожай зерна – рекордний для України та навіть перевищив попередні прогнози Міністерства агрополітики та промисловості. Утім, заробити більше не вдалось, заявив голова цього відомства Тарас Кутовий: «Цінова позиція, на жаль, невтішна. Є прирости, які ми отримуємо у валі. А от в грошах ми втратимо за рахунок цінового падіння», – заявив міністр Кутовий.
Треба покращити інвестиційний клімат для усіх галузей – економіст
Лідери українського експорту, агропромисломість та металургія, виробляють мало продукції з високою вартістю. І випускати з поля зору цих гігантів не варто, слід модернізувати їх та намагатись більше продавати готових виробів замість сировини, каже говорить економіст Олег Устенко.
Утім і орієнтуватись на розвиток інформаційних галузей – раціонально. Розраховувати на те, що за кілька років ІТ-сектор перекриє в експорті сільське господарство, гіганта, – не варто, додає він. Покращувати умови для програмістів, не оздоровлюючи економіку загалом – неможливо, тож варто працювати паралельно за кількома напрямками.
«ІТ-сектор – це непогано. Для того, щоби розвивати в принципі комплексно країну, треба, в першу чергу покращити інвестиційний клімат. Тоді бізнес вирішить, куди він хоче в першу чергу вкладати кошти», – каже він.
Сполучені Штати готові інвестувати понад 5 мільярдів доларів в українські ІТ-стартапи. Про це заявила Ярослава Джонсон, президент підприємницького фонду Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), який створено на гроші американського уряду.
З березня 2015 року фонд реалізує в Україні і Молдові програму технічної допомоги загальним обсягом 35 мільйонів доларів, розраховану на три роки. З її початку в рамках приблизно 20 проектів WNISEF уже інвестував в Україну близько 10 мільйонів доларів.
