У польському місті Криниця-Здруй сьогодні продовжить роботу 26-й Міжнародний економічний форум, який неофіційно називають «польським Давосом». Цьогоріч у роботі форуму беруть участь понад 4 тисячі представників із 50-ти країн, у тому числі єврокомісари, глави держав та урядів, економісти, підприємці. Гасло зібрання відображає ключовий дискурс дискусії: «Європа перед викликами – об’єднані чи роз’єднані?».
В рамках форуму відбулася зустріч прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана з главами урядів країн «Вишеградської групи»: Польщі, Словаччини, Угорщини та Чехії. Як повідомляє прес-служба уряду, український прем’єр зокрема заявив, що поглиблення співпраці з «Вишеградською четвіркою» дасть Україні можливість якісніше інтегруватися до євроатлантичного простору, та подякував цим державам за підтримку у протистоянні російській агресії. Крім української урядової делегації, до роботи Міжнародного економічного форуму в середу долучаться також представники Верховної Ради.
У яких тематичних дискусіях братимуть участь українські парламентарі розповіла Радіо Свобода голова парламентського комітету із закордонних справ Ганна Гопко.
– Парламентська делегація порушуватиме політичні, регіональні питання Карпатського регіону, інфраструктурні проекти, які зроблені. Історичні речі очевидно треба буде проговорювати, особливо після рішення польського Сейму (про визнання Волинської трагедії геноцидом – ред.). Як ми бачимо далі співпрацю, щоб не було нагнітання ситуації, подальшої ескалації, щоб ми більше дивилися в майбутнє, а не шукали в історії якихось взаємних звинувачень.
Я особисто як голова парламентського комітету братиму участь у трьох панелях, присвячених 25-річчю відносин з Польщею, а також «Східному партнерству» – які нові формати, потенційні варіанти розвитку і, навпаки, чи виправдало себе «Східне партнерство», чи ні, що потрібно робити далі? І третє питання буде – це Карпатський регіон між Адріатикою, Балтикою і Чорним морем, панельна дискусія.
– Чи є в країн «Вишеградської четвірки» спільне бачення політики щодо України? Адже, наприклад, якщо у питаннях санкцій проти Росії Польща займає проукраїнську позицію, то, скажімо, Словаччина та Угорщина виступають за поступове послаблення санкцій?
– «Вишеградська четвірка» фактично була сформована для того, щоб ці країни успішно вступили в Європейський союз. Вони об’єднали свої зусилля, вони виконали цю мету і зараз вони шукають нових форматів, які могли би їх посилити вже як членів ЄС. Тому тут Україна якраз через двосторонню співпрацю Україна-Польща, Україна-Угорщина тощо і паралельно разом з ними може налагодити регіональну співпрацю: це і транзит товарів, економіка, це і питання безпекові. Після російської агресії нам треба переглянути безпекові питання, тому що навіть «Східне партнерство» колись планувалось, не враховуючи того, що Росія почне ревізіоністську політику. Україна може додати до цих форматів якраз безпековий компонент вже маючи певний досвід боротьби і протидії гібридній війні.
– А який досвід європейської інтеграції цих країн був би корисним для України?
– У нас вже є співпраця, наприклад, з поляками щодо децентралізації, ми переймаємо досвід. Зі Словаками – питання енергетики, з Чехією є розвиток освіти, з Угорщиною – підприємництва. І коли приїжджали до нас міністри країн «Вишеградської четвірки», зокрема минулого року, то ми і в комітеті у закордонних справах, і на більших зустрічах якраз проговорювали ці теми: децентралізація, розвиток малого та середнього бізнесу, енергетичні питання, питання освіти, науки, зважаючи на те, що Україна ратифікувала угоду «Горизонт 2020» (рамкова програма Європейського союзу з досліджень та інновацій – ред.) ще минулого літа, і зараз у нас є доступ до різних міжнародних програм для того, щоб розбудовувати інноваційну економіку, яка базується на знаннях, доступу до різних досліджень, які є у Європейському союзі. Також «Креативна Європа» і багато інших програм. Тому потенціал для розвитку співпраці великий, як і обмін досвідом.
