«Таємні» оцінки, вихідні без домашніх завдань та можливість писати олівцями. Відсьогодні такі новації запроваджено у початковій школі. А радикальна освітня реформа запрацює в Україні за два роки, обіцяють у Міносвіти. «Нова українська школа» – це дванадцятирічка з правом вибору предметів та меншим навантаженням. Експерти зазначають: в Україні чи не вперше доступно і лаконічно сформулювали мету навчання. І висловлюють сподівання, що зміни «згори» зможуть пробудити вчительство «знизу», бо тільки вони здатні здійснити «шкільну революцію».
До «нової української школи» першачки підуть у 2018 році, а зміни у початковій школі розпочинаються вже з нинішнього 1 вересня.
Менше контролю – більше простору для розкриття здібностей. «Нова» школа буде «дитиноцентричною», кажуть у Міністерстві освіти. Приміром, за новою програмою для початкових класів школярам дозволятимуть писати олівцями, а вчителям не рекомендуватимуть користуватися червоною ручкою. Крім того, вчителі не оцінюватимуть каліграфію учня і не знижуватимуть бали за «неправильний» відступ кількості клітинок та рядків. А оцінки тепер будуть доступні лише учневі та його батькам – ніяких публічних рейтингів чи звітувань під час батьківських зборів.
Ба більше, домашні завдання «під забороною» на вихідні та свята, вони обмежені в обсязі у будні. Оновлена програма розрахована на те, щоб навчання було більш демократичним.
«Не тюнінг», а «реформа змісту»
Випускник Максим вважає, що перш за все треба змінювати ставлення до навчання учнів та вчителів. І пояснює, якою він хоче бачити «нову» українську школу: «Варто змінити загалом систему в старших класах, щоб це було цілком факультативно, починаючи з восьмого, як у Великобританії, щоб не вчили все підряд. І ввести посаду «вчитель майбутнього», який би працював особисто з кожною дитиною і допомагав визначитися з напрямом. Бо у нас деякі здали ЗНО і не знали куди йти».
«Для мене важливо, щоб були цікавіші уроки, програма була легшою, але я проти 12 класу» – додає школяр Святослав.
Нинішня програма перевантажена і краде здоров’я у дітей, погоджується міністр освіти і науки Лілія Гриневич. Сучасний учень заучує матеріал, щоб скласти екзамен і забути його. «За влучним висловленням одного директора школи, це (нинішня програма – ред.) як фарширована риба, яка нібито риба, але не плаває», – наводить аналогії міністр.
Тому зміни «як повітря» потрібні українській системі освіти, однак «не тюнінг», а «реформа змісту» і орієнтація на знання, необхідні у ХХІ столітті. Саме тому, за словами міністра, виник проект «Нова школа», який має навіть не змінити, а створити наново українську школу.
Це буде інший зміст школи, інші методи навчання та інші стосунки учня й учителя, розповідає міністр.
Учні зможуть обирати предмети і спосіб навчання: в школі або індивідуально вдома. Важливе місце у «новій школі» займатиме інклюзія – діти з особливими потребами не будуть «окремими».
Навчання у школі матиме 3 рівні: початкова освіта – з 1 по 4 клас, базова середня – 5-9 клас та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти – 10-12 клас.
«Наші учні після 9 класу зможуть обирати свій профіль: або академічний, і там поглиблено навчатися за певною низкою навчальних предметів, готуватися до вступу до вищого навчального закладу. Натомість можна обрати професійний напрямок і поряд із загальною середньою освітою отримати першу професію. І, до речі, хочу сказати, що в Європі зараз більша частина дітей, коли здобувають загальну середню освіту отримують також першу професію. Для того, щоб мати окремий уже перший хліб у руках», – пояснює Гриневич.
Однак наголошує: щоб утілити це в життя, школі потрібен 12-й рік навчання. В сучасному світі одинадцятирічка є лише в Білорусі, Росії і в Україні, які свого часу вирішили піти шляхом пострадянської моделі освіти.
Втім, міністр заспокоює, 12-й клас додадуть не раніше 2029 року, коли будуть нові стандарти, підготовлені вчителі і нові підручники.
Крім того, держава фінансово допомагатиме учню. Щороку школярам виділятиме певну суму коштів, які «ходитимуть за дитиною», у випадку, якщо вона захоче змінити навчальний заклад навіть на приватний.
«Ця школа буде дружньою до дитини. Буде можливість обирати, чим ти хочеш займатися. Звісно, буде певне ядро знань. Буде можливість обирати собі проекти спрямування. Особливо це стосується старшої школи, коли ти зможеш визначитися, що для тебе ближче. Головне в цій школі – навчити дитину вчитися протягом усього життя. Бо школа зараз не є єдиним місцем, де є знання, як це було у минулі століття», – зазначила Радіо Свобода голова громадського об’єднання «Батьківський контроль», радник міністра освіти Оксана Макаренко.
Реформу треба «захистити» від наступників: економічно і юридично
Основою якісної освіти є вчитель, тому нова школа зі старими зарплатами приречена, наголошує народний депутат, перший заступник голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Олександр Співаковський.
«Нова школа зі старими зарплатами – це нонсенс. Ми повинні це розуміти. Тому ми можемо малювати будь-які проекти, але якщо Кабінет міністрів не буде впливати на фінансове забезпечення тих реформ, які підготувало МОН, усе це буде на рівні розмов. Більше того, ми будемо отримувати ті результати, які зараз маємо», – зазначає Співаковський.
Тому реформу треба захистити й економічно, і юридично, ухваливши базовий закон «Про освіту». «У 2003 році ми прийняли закон про дванадцятирічку, а після цього прийшов пан Табачник і за один місяць скасував це рішення», – зауважив депутат.
Нарешті в Міністерстві пояснили, навіщо українцям освіта
До обговорення проекту долучилися вчителі, батьки, роботодавці й кількасот освітніх експертів. Такий досвід директор київської школи №148 Сергій Горбачов називає безпрецедентним в Україні. Коли професійна громада так активно включається і кожна пропозиція аналізується, то в результаті виходить якісний інструмент.
«Вперше суспільство отримало притомний, написаний нормальною живою мовою документ. Який пояснює, навіщо нам взагалі освіта, як ми будемо її будувати, чому вчити, кого, як бачити результат. Я бачив уже з десяток різних концепцій, які писалися людьми, які просто не вміли розповісти про те, що потрібно. Навіть гарні речі, які вони розповідали, були написані такою мовою, що просто не знаходили розуміння в суспільстві. Цей документ дуже якісно побудований. Він побудований як класичний бізнес-проект, який містить візію, місію, мету, інструменти і ресурси», – розповів Радіо Свобода освітянин.
Горбачов не приховує, що через невтішний результат роботи попередніх міністрів, на старті проекту ставився до нього скептично. Однак оновлені програми для початкових класів – однозначно крок вперед, який вселяє оптимізм.
Революцію роблять «низи»
«Колись експерт з Румунії, який у нас супроводжував розробку нового курикулуму, казав: давайте створіть «sexy book» про курикулум – привабливу, популярну, доступну. Тоді ми її, на жаль, не створили. Зараз ми маємо таку довгоочікувану «sexy book», але про реформу школи», – говорить в коментарі Радіо Свобода експерт з освіти, заслужений учитель України Віктор Громовий.
Формат реформи освіти експерт вважає позитивним і «живим». Каже, в програмі прописані прості, загальновідомі речі, про які багато сказано, але мало що зроблено. Процес реформи не буде гладким, бо реформувати освіту тільки згори неможливо, однак бачення чіткого плану дій може пробудити українських освітян.
«Коли ми говоримо про академічну свободу, а я читаю: «вчителю буде надано академічну свободу»,– то відразу слово «надано» мене трошки засмучує. Тому що свободу надати неможливо, її треба тільки вибороти. Якщо вчительство прокинеться і почне виборювати цю академічну свободу педагогічної думки і дії, тоді це відбудеться. Бо реформувати освіту згори неможливо, тільки знизу. Але якщо згори з’являється принаймні бачення того, якою має бути ідеальна освіта, то це непогано і може стимулювати пробудження вчительства знизу», – говорить Громовий.
Роботу над проектом почали три роки тому. Обговорення концепції триває досі. Кожен охочий може долучитися до обговорення, висловивши свою думку за адресою novashkola@mon.gov.ua.
