Книга Володимира Мальсагова і Лариси Володімерової «Російська мафія – ФСБ», що вийшла в 2008 році, вразила читачів: розповідаючи історію свого життя, Мальсагов розкривав підґрунтя операцій російських спецслужб, замовних політичних убивств та інших злочинів. Син «чеченського Сахарова», політв'язня радянських часів Дзіяудіна Мальсагова, Володимир провів більше 10 років в таборах суворого режиму. Там він зустрів свого старого знайомого, Хож-Ахмеда Нухаєва, кримінального авторитета, який в пострадянські часи став одним з найвпливовіших людей в Чечні. У книзі «Російська мафія – ФСБ» Володимир Мальсагов розповідає про те, як Хож-Ахмед Нухаєв став працювати на КДБ, а потім на ФСБ Росії, виконуючи найстрашніші доручення спецслужб. Нухаєва підозрюють в тому, що він замовив вбивство американського журналіста Пола Хлєбнікова, який написав книгу про нього «Розмови з варваром». Володимир Мальсагов вказує на причетність Нухаєва і співробітників російських спецслужб до інших гучних політичних злочинів і терактів, в тому числі і вбивства Ганни Політковської, з якої автор книги «Російська мафія – ФСБ» був знайомий. Володимир Мальсагов вирішив поділитися з Радіо Свобода своїми міркуваннями про те, як організовувалися політичні вбивства в Росії.
– Із тих людей, про яких я писав, хтось службовими сходами піднявся, когось заховали, як Нухаєва, але він, як і раніше, керує всім. Я на 100 відсотків впевнений, що Путін закритим указом «Героя Росії» йому дав за всі його справи.
– А за що, на Ваш погляд, Політковську вбили? Тому що був наказ з Кремля чи тому що вона занадто глибоко влізла в справи Нухаєва?
– Це і наказ з Кремля, і нухаєвські справи. Нухаєвські справи і кремлівські переплетені. Це та ж нафта.
– А Пола Хлєбнікова?
– Хож любив «понтонутися», що називається. Хлєбніков написав під іншим кутом все це.
– Ви вважаєте, що Нухаєв, як і раніше, відіграє величезну роль в російській політиці?
– Безумовно, відіграє. Пересуваються всі фігури. Точно так само і його компаньйон, полковник КДБ Петро Суслов, який був головою виконкому дугінського руху «Євразія». Вони разом задумували, як підминати під себе нафтовий бізнес
– Литвиненко і Фельштинський доводили, що Угрюмов організував вибухи всіх житлових будинків у 1999 році. Ви теж з цим згодні?
– Звичайно, він був відповідальним за це. За це він і пішов вгору. Він кричав п'яний проти Путіна: ми будинки підривали, а тепер він хоче, щоб ми з усім світом третю світову війну розпочали. Ось і вбили його, а офіційно повідомили, що інфаркт. Якщо агентуру взяти в Чечні і на всьому Північному Кавказі, можна сказати, вона вся його була, він створював.
– А коли Ви востаннє бачили Хож-Ахмеда?
– Коли в Москву він прилітав, в 2001 році, на євразійський конгрес. Він в «Президент-готелі» був, там стільки охорони виставили, ФСО охороняла, ніби приїхав очільник якоїсь країни. Потім кілька машин з «Рубльовки» заїхали туди, Сурков приїжджав. Руслан Атлангіреєв приїхав туди пізніше. Йому начальство ФСБ подарувало пістолет іменний.
– Ви думаєте, що вони Хож-Ахмеда тоді розглядали як можливого президента Чечні?
– Його запросто поставили б президентом Чечні, але він не потягнув би. Тому що ставати в ту пору президентом – це море крові.
– Коли Ви написали свою книгу, з викриттями виступили, яка була його реакція? Чи передавали Вам від нього щось? Не боялися, що він з Вами розправиться?
– Вони намагалися, приїжджали. Одних я відразу помітив, коли приїхали. З боку видно: по-перше, одягаються з голочки, тут ніхто так не одягнеться. Як мені одна дівчина в Москві говорила: ваших впізнають за специфічною ходою. Вони зупинилися на вході і питали, де я живу. Я побачив цих людей і відразу в іншу сторону по коридору пішов, звідти вже спостерігав. Відразу зрозумів, хто це такі. У Франції є спецслужба, яка бореться з тероризмом, Конституцію захищає. Вони мені радили, як поводити себе, як ходити. Тим більше тоді, році в 2005-2006-му, теракти готувалися в Європі, а виконавцями повинні були чеченці бути. Тоді зять Нухаєва їздив Європою з дружиною. Він придумав привід, що від бездітності приїхав дружину лікувати. Їй тоді було приблизно 60. У Чечні своя пошта працює, всі говорили, що це у нього дітей немає, а не у неї, тобто він безплідний. Тобто це було просто прикриттям. По маршруту він поїхав до Австрії, Бельгії, Франції. Я прикинув, з ким він розмовляв, – це для мене було стовідсотковим підтвердженням, що готуються провести якусь акцію, може, один вибух, може, кілька. Потім повідомили, що чеченці хотіли Ейфелеву вежу підірвати. Якраз цей час був, коли він приїжджав сюди. Підлий тип, що говорити.
– А які стосунки у Нухаєва з Рамзаном?
– Я не бачив офіційно ніяких. Рамзан молодший набагато. Коли Хожа був прем'єр-міністром, Рамзану було років 14, напевно. У самій Чечні сутичок немає, тому що розділили інтереси. У Рамзана інтуїція добре працює. Він добре розуміє, що якщо Хожа призначає федерального інспектора від Москви, то, напевно, вплив якийсь має.
– Яку Ви мету ставите, коли всі ці речі розповідаєте? Є у Вас політична мета?
– Ні в яку політику не хочу, вже вік.
– Помститися, скинути Путіна?
За Путіним плаче Гаазький трибунал, злочинів дуже багато. Хочу, щоб люди знали про тих, про кого я говорив, щоб трималися від них подалі, щоб хтось не постраждав, не загинув
– У мене немає такого важеля, щоб я землю перевернув. Само собою, я прекрасно знаю, що це зло і його треба прибирати. За Путіним плаче Гаазький трибунал, злочинів дуже багато. Хочу, щоб люди знали про тих, про кого я говорив, щоб трималися від них подалі, щоб хтось не постраждав, не загинув. Тому що вони раніше були кримінальні авторитети, тепер респектабельні бізнесмени, а насправді хто штатні співробітники, а хто агентура. А так у них немає нічого святого. Для них найдорожче – це втримати владу і гроші, які вони розмістили на Заході, і підтримують тут політичних блазнів типу Марін Ле Пен.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
