Олександр Гуменюк, Максим Кицюк, Олена Логінова, Андрій Яніцький
Після того, як два роки тому російські війська окупували Крим, Україна закрила торговельні порти півострова. Пізніше Європа та США запровадили власні санкції щодо кримських портів. Проте за цей час понад 600 суден зафіксовано у портах півострова. Дослідження OCCRP показує, як бізнесмени із Заходу та Близького Сходу продовжують торгувати з окупованим Кримом, порушуючи політику своїх країн. Водночас навіть за українським законодавством на сьогоднішній день не притягнуто до відповідальності жодного власника судна або капітана-порушника.
Кораблі-привиди
На початку грудня 2015 року судно General під жовто-блакитним прапором острівної держави Палау проходило Босфор,протоку що з'єднує Мармурове море з Чорним у Стамбулі. Офіційним маршрутом було заявлено Немрут-Бей (неподалік від турецького міста Ізмір на березі Егейського моря) – Херсон.
Відповідно до світових правил судноплавства, кожне судно, яке здійснює міжнародні рейси, має бути обладнане системою навігації AIS. Стежити за рухом суден із навігаторами AIS по всьому світу можна, наприклад, користуючись сайтом marinetraffic.com. Саме на ньому журналісти OCCRP, які майже рік стежили за рухом суден навколо Криму, помітили зникнення судна General. Було очевидно, що судно вимкнуло AIS, а це, як свідчать фахівці, можна зробити лише знеструмивши його.
Впродовж 9-11 грудня, на прохання журналістів OCCRP, жителі Севастополя зробили низку фотографій, на яких судно General завантажує металобрухт у Севастопольській бухті. Знімки свідчать, що, всупереч міжнародним заборонам, судно вантажило металобрухт в Інкермані щонайменше 5 днів.
Тривалі пошуки замовника закінчились нічим. Лише вдалося з’ясувати, що судно General належить ліванській компанії New Marine Co, даних про яку немає у відкритих реєстрах Лівану (Lebanon). Телефони компанії не відповідали протягом кількох місяців. Спроби зв'язатися з компанією не увінчалися успіхом.
Європейські прапори
16 червня 2014 року, через кілька місяців після анексії Криму Росією, Україна закриває півострів для міжнародного судноплавства. Згодом ЄС та США також забороняють відвідувати кримські порти та запроваджують санкції. Попри це, сотні кораблів під прапорами різних країн відвідують півострів. Інформацію про кораблів-порушників в Україні збирають як офіційні, так і неофіційні структури.
За даними Державної гідрографічної служби України, Міністерства інфраструктури України, а також громадської організації «Майдан закордонних справ» та Міністерства інфраструктури України, станом на серпень 2016 року, 631 судно було зафіксоване у портах окупованої Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. (Йдеться про всі різновиди суден, по яких є інформація, окрім військових та допоміжних; як про ті, що вже перебували у портах на час анексії, так і про ті, що заходили у порти після неї). Більшість із них, а це 352 судна, мають російські прапор або реєстрацію. Проте суден із українською реєстрацією та під прапором України чимало – 97. Водночас з окупованим Кримом торгують і європейці: за останні два роки 28 суден зайшли у Крим під прапорами країн ЄС, 43 судна, що зареєстровані в країнах ЄС, 22 – які належать бенефіціарам з ЄС.
Варто зауважити, що підрахунки не стосуються суден військово-морського, а також допоміжного флотів, які базуються на окупованих територіях Кримського півострова.
Наприклад, судно MS Südkap, власником якого є німецька компанія Krey Schiffahrts GmbH, перебувало у Керченському порту наприкінці липня 2014 року.
Журналіст OCCRP надіслав листа із запитаннями до цієї німецької фірми, а згодом зателефонував у компанію та поспілкувався з її генеральним директором Даніелем Гренсеманом. Той лише сказав, що його компанія мала величезні проблеми через відвідування їхнім кораблем Криму. Однак на листа не відповів.
Інспектор Krey Schiffahrts капітан Максим Бабенко телефоном намагався пояснити, як загалом працює німецька компанія: «Наші судна зафрахтовані третіми компаніями, які знаходять вантажі і перевозять їх. Тобто ми перевозимо фактично, а вантажі знаходять вони. У нас є певний список винятків, куди наші судна не ходять з тих чи інших причин. Це окремий список, який обговорюється. До Криму… не знаю вже там він український чи «російський», тобто з цього питання у нас позиції однозначної немає, як і у всіх, як мені здається, у світі».
У посольстві Німеччини в Україні пообіцяли повідомити компетентні органи в Німеччині, щоб останні вказали на наявні докази слідству. «Уряд Німеччини і її партнери по ЄС неодноразово підтвердили своє рішуче засудження незаконної анексії Криму і Севастополя Російською Федерацією і не будуть визнавати її. Ця позиція залишається незмінною», – підкреслили дипломати.
Реакція інших європейських посольств на виявлені журналістами порушення була набагато спокійнішою або її зовсім не було.
Як, наприклад, посольство Греції не відповіло на запит щодо великого танкера Kriti, який у червні 2014 року заходив у Керч.
Хоча на той момент Україна ще офіційно не закрила кримські торгові порти, Генеральна асамблея ООН вже опублікувала рішення про те, що всі країни, у тому числі Греція, підтримують територіальну цілісність України. Kriti – це судно з флоту заможної та відомої грецької родини Вардиноянніс (Vardinogiannis). Ані посольство Греції в Україні, ані фірма-власник судна на відповіли на запитання журналістів, що ж робило грецьке судно в окупованому Криму.
У 2015 році ще одне судно приходило у Крим по металобрухт. У жовтні у тій же Севастопольській бухті судно Ramzi під прапором Того вдруге за рік вантажило металобрухт. Це судно належить румунській компанії JSM MARITIME LTD. А вона, у свою чергу, є частиною родинного бізнесу сирійського підприємця Джохар Хасан (Johar Hasan). Якщо подивитися на географію портів, куди судно Ramzi прямувало після відвідування Криму, то це переважно Близький Схід: Бейрут, Тріполі, Джіе. З відповіді на запит стало зрозуміло, що румуни контролюють лише кораблі з румунським прапором. А Ramzi – під прапором Того.
Зміна прапорів
Власником судна може бути фірма з однієї країни, а прапор – з іншої. Більше того, судно-порушник легко може змінити свій прапор на прапор будь-якої іншої держави.
Колишній працівник турецької компанії Palmali Алі Алієв розповів, як його компанія змінює прапори, проходячи Керченську протоку. «Коли ми раніше проходили Керченську протоку, ми піднімали український прапор, а зараз піднімаємо російський», – сказав він, але заперечив, що кораблі відвідують порти Криму.
Palmali Group – одна з найвідоміших логістичних компаній у Туреччині. Флот Palmali налічує понад 100 суден. Серед найбільших клієнтів компанії – російський «Лукойл» та азербайджанський Socar. Наприкінці 2015 року іноземні ЗМІ писали, що влада Мальти розслідує причетність Palmali до торгівлі нафтою з терористичним угрупованням «Ісламська держава».
За останні два роки шість суден з флоту Palmali відвідали окупований Крим. Вони не змінюють своїх маршрутів, попри міжнародні заборони.
Власник Palmali Мубаріз Манісімов, який є турком азербайджанського походження, успіх своєї компанії пояснює так: «У чому плюс нашої компанії? Де б ми не були – ми свої. У Росії – ми росіяни, в Туреччині – турки, в Азербайджані – ми з цієї країни». Однак на запит OCCRP у компанії не відповіли.
Коли журналісти OCCRP завітали у офіс компанії у Стамбулі, знімати на території офісу заборонили і порадили звертатися у медіа-відділ, який, проте, так і не надіслав відповіді за кілька місяців.
«Туреччина не визнає анексію Криму. Ми не скомпрометуємо наші принципи заради торгівлі з невеликою ділянкою землі. Це було ясно з самого початку», – пояснив посол Туреччини в Україні Йонет Джан Тезель.
«Турецькі кораблі не можуть вийти з турецького порту, заявляючи, що вони збираються до Криму. Але, можливо, деякі з суден під прапорами інших країн йдуть до Росії, але вони насправді відвідують Крим. Це... не пов'язано з офіційною позицією Туреччини», – додав він.
Безкарні порушники
Наразі українські правоохоронці розслідують лише чотири кримінальні справи за фактами незаконного в’їзду на окуповані території за минулі два роки.
У Херсонському порту стоїть заарештоване турецьке судно Kanton: у 2014 році воно заходило в анексований Крим, а у березні 2015-го зайшло у Херсон, де його й заарештували.
Виконувач обов’язків начальника адміністрації порту Херсонського морського порту Ілля Рижков показує це судно і скаржиться, що рішення щодо нього ще не ухвалене. «Капітан разом з екіпажем залишили судно», – каже Рижков.
Прокуратура проводить ще три розслідування щодо в’їзду суден на окуповані території. Про підозру повідомлено чотирьом особам, їх оголошено у розшук. Згідно з Кримінальним кодексом України, притягнути до відповідальності можна лише капітана та членів команди корабля-порушника, яким загрожує до 5 років ув’язнення. Компанію-оператора, яка керує судном, або судновласника покарати вкрай складно – немає юридичних механізмів. Міністерство інфраструктури збирає інформацію про судна, які відвідують окупований Крим після закриття портів, і передає цю інформацію до прокуратури та Міністерства закордонних справ.
Міністр закордонних справ Павло Клімкін каже, що кожен випадок такого порушення відстежується: «По-перше, ми дуже чітко надаємо офіційний протест. По-друге, для порушників закриваються українські порти, ми звертаємось до інших, аби вплинути на цих порушників, отримуємо майже у всіх випадках офіційні відповіді».
Клімкін згадує судна та країни, які журналісти OCCRP досліджували на предмет порушення українського законодавства. Він також запевняє, що останнім часом випадків порушень поменшало.
Спільне розслідування журналістів OCCRP (Проекту з розслідування корупції й організованої злочинності) та програми «Схеми», проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»
