Рекордна кількість біженців минулого року в державах ЄС подала прохання щодо притулку. Тим часом, скажімо у Німеччині, де була оголошена вітальна політика щодо мігрантів із Сирії, служби у справах біженців перезавантажені. А нещодавні теракти за участі мігрантів, до того ж, сіють страх серед громадян. І не лише серед німців: за даними опитувань Єврокомісії, саме мігранти й тероризм є двома найбільшими страхами, що панують серед мешканців ЄС.
Згідно із даними аналітиків, 1 мільйон 300 тисяч мігрантів попросили політичного притулку в державах ЄС, Швейцарії та Норвегії за минулий рік, який став у цьому сенсі історичним. І в історії ЄС він залишиться ще й тому, що мігрантська хвиля з країн Близького Сходу та Північної Африки істотно поляризувала співдружність та спровокувала в ній глибоку кризу.
Потік біженців був особливим великим у Німеччині, країні, яка відома своєю вибагливістю до порядку й обліку. Тисячі відбитків пальців мігрантів все ще чекають, щоб бути відсканованими і внесеними до національної бази даних. Дивно, як для держави, яка пережила темні сторінки нацистського минулого, а згодом тотальний контроль з боку спецслужб «Штазі». Натомість, саме тут є децентралізована поліція, найсуворіші закони в ЄС щодо захисту приватної власності – так німці намагаються не повторювати помилок минулого. Водночас це, на думку критиків, робить Німеччину вразливою.
Саша Ланґенбах, речник департаменту берлінського сенату, що опікується охороною здоров’я та соцзабезпеченням, і саме його установа є першою зупинкою для мігрантів у Берліні. «Минулого року ми сказали: «гаразд, наш обов’язок допомагати людям». Йшлося про людяність, гуманітарні підстави, а не про безпеку. І можливо у цьому ми були наївними», – припускає він.
«Абсолютна безпека є лише в державі під абсолютним спостереженням»
Установа Ланґенбаха забезпечувала людей харчами, житлом, медобслуговуванням та лише минулого року зареєструвала сто тисяч мігрантів, що прибули до німецької столиці. Перевантажені служби не мали змоги працювати вчасно і злагоджено, чим користувалися біженці, реєструючись у різних місцях по кілька разів, зловживаючи соціальною системою, – пояснює чиновник.
Згодом на ці реєстраційні негаразди наклали відбиток ще й нещодавні терористичні атаки в Німеччині та інших державах ЄС, подекуди скоєні особами, що були зареєстровані як біженці.
Саша Ланґенбах каже, що лише в Берліні 20 тисячам біженців, що розпочали процедуру отримання притулку, можуть відмовити, бо вони, мовляв, не відповідають усім критеріям.
«Це лунає настільки негативно, – пояснює Ланґенбах. – Це не 20 тисяч терористів із Сирії, бо це просто невірно. Можливо, серед них є особи, що мають інші культурні основи, можливо є й ті, що не є стовідсотково продемократичними. Можливо. Але ми вже на шляху до визначення, хто насправді є жертвами війни».
Дехто з оглядачів вказує на привид німецького минулого, який відроджується під впливом реалій. Голова адміністрації Анґели Меркель Пітер Альтмайєр, зокрема, попередив, що «мати абсолютну безпеку можна лише в державі під абсолютним спостереженням».
Водночас, недоліки в міграційних справах одразу взяли на озброєння критики Меркель.
Александр Ґауланд, заступник голови ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини», зазначив, що наплив мігрантів із незрозумілою ідентифікацією, це настільки небезпечно, що Німеччина повинна тимчасово заборонити всю міграцію мусульман, поки проблема не буде вирішена. Задля цього, на думку Ґауланда, слід внести зміни й до німецької конституції.
Два страхи європейців
Згідно із нещодавніми дослідженнями громадських служб ЄС, саме міграція і тероризм найбільше лякають європейських громадян.
Результати опитування Єврокомісії свідчать, що майже половина людей (48%) найбільше стурбована іміграцією, в той час як більше ніж третина опитаних (39%) вказують на те, що найбільше їх лякає загроза тероризму.
Наразі Євросоюз намагається впоратися з найгіршою мігрантською кризою з часів Другої світової війни. Ця криза «оголила» глибокі розбіжності між державами-членами і навіть призвела до відновлення прикордонного контролю в деяких державах Шенгенської зони.
Водночас, в низці держав блоку пронеслася хвиля терористичних актів, зокрема, в листопаді минулого року терористи у французькій столиці вбили 130 та поранили близько 400 осіб. Ще 32 особи загинули й 340 були поранені в результаті нападів у Брюсселі 22 березня. Низка терактів відбулася в інших країнах останніми місяцями.
Побоювання з приводу іміграції та тероризму, як вважають, посприяли зростанню популярності крайньоправих і ксенофобських партій, таких як Національний фронт у Франції, німецька «Альтернатива для Німеччини» або Партія свободи в Нідерландах.
Квоти, що сіють розбрат
Так само, міграція стала серйозним чинником для голосування британців за «Брекзит».
Європейська комісія запропонувала плани щодо покращення управління міграцією та наданням притулку, а також висунула ініціативу перерозподілу мігрантів між країнами-членами відповідно до їхніх ВВП й демографічних даних.
Проте, деякі країни-члени ЄС досі відмовляються приймати мігрантів і виступають проти запропонованої системи квот. Зокрема, це держави так званої Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина та Чехія).
Колишній міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт у своєму мікроблозі Twitter написав: «Кожна країна хоче, аби кожна інша країна брала більше біженців, ніж вони, а провину за це покладає на ЄС».
Над матеріалом працювали Віталій Єреміца та Daniella Cheslow
