Варшава – Депутати польського Сейму ухвалили так звану «волинську» постанову. У цьому документі мовиться, що криваві події на Волині і в Галичині 1943-1945 років були геноцидом поляків, який вчинили українські націоналісти. Сейм встановив день пам’яті жертв цієї трагедії, який у Польщі щороку відзначатиметься 11 липня.
432 із 442 присутніх у сесійній залі депутатів проголосували «за» ухвалення «волинської» постанови. Десятеро утрималося, жоден не голосував «проти». Усі парламентські фракції підтримали текст документа «Щодо питання про вшанування жертв геноциду громадян Другої Республіки Польщі, здійсненого українськими націоналістами в 1943-1945 роках».
Депутати відхили пропозицію Марціна Свенціцького з партії «Громадянська платформа» не називати події на Волині геноцидом. Вони також усунили з тексту документа формулювання «братовбивча боротьба» як таке, що нібито не відповідає дійсності.
Рішення Сейму не спрямоване проти України – дептутат Дворчик
Текст постанови зачитав один із головних її ініціаторів, депутат Міхал Дворчик. У прочитаному ним документі, зокрема, сказано: «У липні 2016 року – 73-і роковини апогею злочину, вчиненого проти цивільного населення східних кресів Другої Республіки Польща відділами ОУН, УПА, а також «СС Галичина», які діяли на цих територіях і співпрацювали з німцями. Внаслідок скоєного в 1943-1945 роках геноциду було вбито понад 100 тисяч громадян Другої Республіки Польща, передусім селян».
У постанові є запис про так звані польські відплатні акції. «Нагадуючи про злочини українських націоналістів, не можна замовчувати ані применшувати польські відплатні акції в українських селах, в результаті яких гинуло цивільне населення», – сказано в документі. В документі є слова поляки для українців, які рятували поляків, а також заклик до президента Польщі відзначити таких людей державними нагородами.
У підсумку постанови написано, що Сейм Польщі висловлює солідарність з Україною, яка бореться із зовнішньою агресією за збереження своєї територіальної цілісності. Міхал Дворчик наголосив, що рішення Сейму не спрямоване проти сучасної України й не підігрує Росії. За його словами, добрі взаємини з Україною потрібно будувати на історичній правді, яка начебто полягає в тому, що на Волині відбувся геноцид.
Про необхідність ухвалення постанови з парламентської трибуни говорили предстваники різних фракцій, а передусім політики правих та крайніх правих поглядів. Вони вважають документ про геноцид на Волині торжеством історичної справедливості.
Депутат Роберт Вінніцький, лідер партії «Національний рух», у своїй промові наголосив, що часові рамки «геноциду», вказаного в постанові надто вузькі. Мовляв, їх треба розширити – від 1939 по 1947 рік. За його словами, геноцид поляків був припинений щойно в 1947 році операцією «Вісла», в результаті якої з південно-східних регіонів Польщі депортували місцеве українське населення. «Щойно в 47-у році операцією «Вісла», яку, на жаль, засудив польський Сейм, і дуже погано, що Сейм засудив операцію «Вісла», бо незалежно від того, що її провела комуністична влада, це вона вберегла південно-східну Польщу від продовження різанини та чисток», – сказав Вінніцький.
Чи буде балканізація польсько-українських відносин?
Не ми, політики, повинні вирішувати, чи це геноцид, а Гаазький трибунал. Це правова категорія, нагадую вам про це. Чим гучніші слова, тим менше значення трагедіїКшиштоф Мєшковський
Полемізувати з авторами постанови намагався Кшиштоф Мєшковський, депутат із опозиційної партії «Новочесна», польський театральний діяч. У відповідь на його слова про те, що він звертається до політиків як діяч культури, в Сеймі вибухнув сміх. «Я виступаю як діяч культури, як людина театру. У мене просте запитання – чи ми хочемо довести до балканізації польсько-українських відносин? Не ми, політики, повинні вирішувати, чи це геноцид, а Гаазький трибунал. Це правова категорія, нагадую вам про це. Чим гучніші слова, тим менше значення трагедії», – зазначив Мєшковський.
Про те, що парламент у своїх рішеннях повинен передусім керуватися політичними інтересами держави, говорив позафракційний депутат Станіслав Гусковський. На його думку, постанова про геноцид «йде задалеко». Він нагадав про жест примирення українського президента Петра Порошенка, який нещодавно став на коліна перед варшавським пам’ятником жертв Волинської трагедії. Гусковський також нагадав, що Порошенко ініціював внесення змін до українського законодавства, якими заборонялося б кримінальне переслідування за вивчення злочинів, скоєних учасниками українського збройного підпілля. Утім, такі поодинокі виступи в польському Сеймі не були почуті. Повний текст «волинської» постанови в Сеймі слухали стоячи, а його ухвалення більшістю голосів зустріли оплесками. Після голосування деякі депутати вимагали поіменно назвати тих своїх десятьох колег, які утрималися.
Рішення Сейму на своїй сторінці в мережі Facebook прокоментував Андрій Дещиця, посол України у Польщі. Він написав, що йому надзвичайно прикро, що польські політики, ухвалюючи постанову про вшанування жертв Волині, не врахували неодноразових звернень української сторони щодо спільної оцінки трагічної історії.
«Звичайно, що на таке рішення польського парламенту буде відповідь українських політиків та парламентарів, які на свій розсуд і кожен по-своєму слушно будуть доводити, що був геноцид і українців з боку поляків. Тому, напевно нас чекає період взаємних звинувачень та заяв. І дай нам Боже всім мудрості, щоб це залишилося лише в площині політичних дебатів», – зазначив Андрій Дещиця.
Цей жест зачинить двері перед політичним діалогом із Україною – сенатор Вцісла
У переддень голосування «волинської» постанови до депутатів Сейму звернувся Єжи Вцісла, депутат Сенату від партії «Громадянська платформа». У письмовому зверненні він закликав колег-політиків голосувати проти ухвалення документа, який на його думку йде врозріз із польськими державними інтересами. За його словами, непорушною аксіомою дотеперішньої польської закордонної політика була підтримка країн Східної Європи, передусім України.
Від моменту, коли до влади у Польщі прийшла «Право і справедливість», у відносинах з Україною важливішою стала історична політика, спрямована на внутрішнього споживачаЄжи Вцісла
«Від моменту, коли до влади у Польщі прийшла «Право і справедливість», цей напрямок вже не є настільки очевидним. У відносинах з Україною важливішою стала історична політика, спрямована на внутрішнього споживача, аніж на будування корисної співпраці», – написав Вцісла.
Прикладом такої зміни, на думку сенатора, є форсування постанов, в яких наголошується, що в 1943-1945 роках на східних територіях Польщі «українськими руками здійснено злочин геноциду».
«Не заперечуючи історичної правди, можна впевнено ствердити, що цей жест зачинить двері перед усіма спробами політичного діалогу з Україною», – застерігає Вцісла. Сенатор нагадав депутатам, що у Польщі є кілька десятків тисяч польських громадян української національності, а крім цього на території країни перебуває майже мільйон громадян України.
