Національним святом для Португалії став фінал «Євро-2016». Збірна цієї країни вперше у своїй історії стала чемпіоном Європи з футболу. У вирішальному матчі континентальної першості на «Стад де Франс» команда з рахунком 1:0 в додатковому часі здолала опір господарів турніру французів.
Португальці опинилися в непростій ситуації вже на 25-й хвилині, коли через травму поле залишив лідер і капітан збірної Кріштіану Роналду. Матч у цілому минув із перевагою французької команди, але реалізувати хоча б один зі своїх шансів господарі не змогли.
Футбольні коментатори з різних країн упевнені: відтепер португальську збірну більше ніколи не називатимуть командою одного гравця, вони виграли чемпіонат без Кріштіану Роналду і показали у грі роботу і запал усієї команди.
В інтерв’ю Радіо Свобода відомий український коментатор Валентин Щербачов поділився своїми враження від фінальної гри на чемпіонаті «Євро-2016».
– Ну ви знаєте, враження у мене такі подвійні, я б сказав. Я – як і більшість фахівців футбольних – робив прогноз на Францію. Але буквально в останні дні, аналізуючи те, що відбувалося на чемпіонаті, з точки зору технічної і тактики футболу, нічого тут такого нового не було.
Португальці були налаштовані на перемогу від першої до останньої хвилини
Я віддав перевагу ще більш згуртованій команді, яка хоч і здобула до цього одну перемогу, чисту, так би мовити, і пройшла до фіналу спокійно – португальцям. І нервував, звичайно, оскільки прогноз робив на їхню перемогу до останніх хвилин майже. Але так воно і вийшло, що команда перемогла команду господарів, яка виглядала спочатку краще, але португальці були налаштовані на перемогу від першої до останньої хвилини, навіть, я думаю, що якби пенальті були, вони все ж таки прагнули перемогти, вони здобули б цю перемогу.
– Португальську команду завжди називали командою одного гравця, і ось вона виграє практично без Роналду. Про що це свідчить, на Вашу думку?
Це приклад по нашому життю: у сучасному житті без команди, без однодумців, нічого не буває
– Свідчення того, що Роналду, ну він дійсно ім’я у футболі світовому, і Роналду безперечний та беззаперечний лідер збірної Португалії, але бачите, я іще раз підкреслюю – тут була команда, тут виділяти когось, думаю, що не слід. І це приклад взагалі по нашому життю: у сучасному житті без команди, без однодумців, нічого не буває. Тут якраз були один за всіх і всі за одного, грали від першої до останньої хвилини. Я думаю, що це і принесло перемогу. А Роналду – він потрібен команді, і він такий один із героїв цього чемпіонату. Все ж таки команда вища, ніж особистість. В даному випадку цей чемпіонат це довів.
– За кого вболівали українці здебільшого, за Португалію, чи за Францію? Оскільки минулого тижня, як ми знаємо, були політичні заяви президента Франції Олланда, зокрема про те, що, мовляв, треба в Росії бачити партнера, а не ворога. Чи це вплинуло на симпатії українських вболівальників на користь суперників Франції Португалії?
Заяви Олланда вплинули і на футбол, вийшло, що симпатії в останні дні буквально перехилили ці терези симпатії на бік португальців
– Я не можу сказати за всіх уболівальників, але в колі моїх друзів, тих хто вболівали в різних містах – ми зідзвонювалися, дійсно оці заяви Олланда, вони якось вплинули і на футбол, тому що, ну як зараз відділяти оце наше життя, в якому ми зараз всі перебуваємо, від того, що відбувається на спортивних аренах. Ну ви знаєте, як зараз до Росії ставляться на світовому рівні, до російських атлетів, хоча, можливо, вони і не винні в чомусь. Так і тут вийшло, що симпатії в останні дні буквально перехилили ці терези симпатії на бік португальців.
До заяви Олланда, можливо десь відсотків 60 українців, вболівальників України, були на боці збірної Франції
І ще хочу сказати, все ж таки Португалія – це країна такого близького до латиноамериканського футболу, тому до них симпатії такі давні, традиційні. Хоча дійсно до заяви Олланда, можливо десь відсотків 60 українців, вболівальників України, були на боці збірної Франції. І я симпатизував французам, але ви знаєте, в останні дні, за два дні до фіналу вирішив чомусь, що португальці мають перемогти.
– Ця заява пана Олланда була якраз у п’ятницю… А як Ви вважаєте, пане Щербачов, які уроки може взяти Україна з цього фіналу і чемпіонату взагалі? Адже, як би не казали, шо українська команда «дуже добре виступила», все ж ми знаємо, що успіху було мало…
– Є результат, який не може задовольнити нікого з нас з вами, з українців. Тому давайте будемо реалістами і скажемо, що виступ незадовільний. Хоча гравці непогані і все таке інше. Але Ви знаєте, що показав цей чемпіонат і фінал зокрема?
Рівень патріотизму, рівень відповідальності за виступ найпершої команди у нас досі ще в Україні не розуміють. Що національна збірна – це головна команда країни
Я ще раз підкреслюю: рівень патріотизму, рівень відповідальності за виступ найпершої команди у нас досі ще в Україні не розуміють. Що національна збірна – це головна команда країни і для тренера і для гравців це найголовніше. Ніякі трансферні гонорари, ніякі їхні клубні виступи не можуть порівнятися з тим, як вони мають виступати за свою національну збірну, і це урок для усіх. Для організаторів наших українського футболу, для футболістів і тренерів. Як би там не було, але найперше завдання – виступити на найвищому рівні. Інакше не слід їздити туди на чемпіонат. І командні дії цих фіналістів, і командні дії, скажімо команди Уельсу, і посередньої команди Ісландії – вони показали, що ось так треба виступати!
Подивитися на Буффона, коли він співає гімн Італії, і нічого не слід більше додавати. А у нас іноді хлопці стоять з байдужими обличчями
Ось на цьому чемпіонаті була картинка – завжди, коли співають гімн – подивитися на Буффона, коли він співає гімн Італії (на воротаря збірної Італії), і нічого не слід більше додавати до того, як налаштовуються на гру люди. А у нас іноді хлопці стоять з байдужими обличчями, не будемо говорити про те, що слів гімну не знають. Так що ось цю роботу треба проводити. І це, я думаю, тренерський колектив це пропустив повз свою увагу. Треба було більше працювати над цим. Як би там не було – це дорослі люди. Але з ними теж можна говорити.
Буффон співає гімн Італії(архівне відео)
– І Ви гадаєте, що тепер щось зміниться?
– Тепер має змінитися. Якщо не зміниться – то вибачте мені – це взагалі схема, за якою працює досі наша верхівка, яка управляє взагалі країною: так як воно є, так нехай і буде. Такого не може бути, і якщо ми хочемо досягти прогресу, то тільки так треба працювати. Зараз біда – ну біда для тих олігархів, які гралися грошима і гралися в футбол саме грошима – тобто клуби у нас деякі вже падають вниз фінансово і тепер в цій біді 12 буде у вищій лізі, в прем’єр-лізі грати, клубів менше тепер на 4. Зате наші хлопці будуть знаходити роботу! Наші футболісти українські, вихованці українських шкіл – і ДЮСШ, і Академії – вони будуть тут, в Україні, грати. Так, це такий період буде досить важкий для українського футболу, але є приклади Іспанії, Франції, Німеччини Португалії – державні програми розвитку футболу. І за 10-12 років футбол піднімався, так що теж реально треба підходити до цього.
