Варшава – У Варшаві відкривається дводенний саміт Північноатлантичного альянсу. Символічність Варшави не лише в тому, що там колись був створений Варшавський договір, який у часи Холодної війни десятиліттями протистояв НАТО, а потім розпався із падінням комунізму. Важливість саміту в тому, що регіон знову став вразливим у безпековому плані через нову агресивну політику Кремля. НАТО шукає шляхів нейтралізації цього, але хоче уникнути прямого зіткнення з Росією і не хоче загострювати й без того складні відносини між Заходом і Москвою, які впали до найнижчого рівня від часів Холодної війни.
Якщо минулий саміт в Уельсі у вересні 2014 році відбувався невдовзі після окупації й анексії Росією українського Криму та безпосередньо на тлі активних бойових дій на Донбасі – буквально одразу після боїв під Дебальцевим – і тоді саміт зосередився радше на критиці Росії за силову зміну кордонів і розв’язання гібридної війни проти України, то нині – майже через два роки – на саміті у Варшаві мова буде йти вже радше про конкретні кроки у відповідь.
Відтак альянс постійно шукав відповіді на запитання: якщо сьогодні Україна, то чи не може так статися, що наступним стане хтось із членів НАТО у вразливому регіоні? І на тлі конфлікту в Україні постійно було чути голоси балтійських держав та Польщі, а також інших країн Центральної та Східної Європи про непевність щодо власної безпеки.
І ось НАТО тепер на саміті у Варшаві має дати відповідь: як посилити свій східний фланг?
Приблизно на початку 2017 року мають зв ’явися чотири батальйони НАТО по 800-1000 осіб. Країнами-головними донорами цих батальйонів будуть: США – у Польщі, Британія – в Естонії, Канада – в Латвії й Німеччина – у Литві.
«Існує мало сумнівів, що Росія, за бажання, може легко подолати опір тих батальйонів і захопити балтійські країни. Але розміщення контингенту військ у Польщі та балтійських країнах має виконувати функцію листоноші, який має доставити Росії листа з посланням, що, якщо росіяни захочуть вдертися на території суверенних держав-членів НАТО, Москва втягне себе в повномасштабний конфлікт з усім Північноатлантичним альянсом», – написала перед варшавським самітом впливова британська газета The Financial Times.
Ці батальйони НАТО будуть не на постійній, а на ротаційній основі, щоб не загострювати ще більше відносини з Росією, хоча лунають голоси проти цього. «Я переконана, що наземні сили повинні бути постійними. Не можна очікувати, що ротація пройде чітко й гладко, що обладнання буде на місці і готове до використання», – висловила думку перед самітом американський військовий експерт Евелін Фаркас, екс-заступник міністра оборони США.
Карел Шварценберґ, голова комітету з закордонних справ нижньої палати парламенту Чехії вважає, що безпосередньої загрози для Балтії від Росії немає, але НАТО має перестрахуватися, щоб в разі несподіваного повороту при застосовуванні статті 5 договору – напад на одного є нападом на всіх, – мати при цьому ресурси на місці.
Балтійські країни тепер перебувають в безпечнішій ситуації, бо є членами НАТОКарел Шварценберґ
«Гадаю, що безпосередньо загрози зараз немає, бо країни Балтії є членами НАТО, і це їх захищає. Але я не виключаю, що значна російська меншина там може зіграти роль певного «детонатора» в руках російського президента. Але, все ж, балтійські країни тепер перебувають в безпечнішій ситуації, бо є членами НАТО», – сказав Шварценберґ в інтерв’ю Радіо Свобода.
Росія зайняла частини Грузії, відібрала Абхазію й Південну Осетію, анексувала Крим, окупувала частину східної України… Цими діями Росія розбудила кожного, люди усвідомили небезпеку, яка сьогодні йде від господаря КремляКарел Шварценберґ
«Раніше більшість західних країн навіть не могли подумати про побудову якоїсь бази – нехай мова йде про Балтію, Польщу, Румунію, Болгарію чи ще деінде. Нікому таке навіть на думку не спало б. Але Росія зайняла частини Грузії, відібрала Абхазію й Південну Осетію, анексувала Крим, окупувала частину східної України… Цими діями Росія розбудила кожного, люди усвідомили небезпеку, яка сьогодні йде від господаря Кремля», – додає Шверценберґ.
Ще один момент, який бере НАТО до уваги, – це нарощення військової присутності Росії в Калінінградській області і перетворення її на військовий форпост на Балтиці. «Потужності, які розташовані в Калінінграді та в Криму, безперечно, є наступальними. У нас є засоби протидії, але в нас їх далеко недостатньо», – сказав недавно колишній командувач військ НАТО в Європі Філіп Брідлав.
Чорноморський напрямок
На тлі посиленої уваги НАТО до Балтії та Польщі, альянс не має наміру забувати і про Чорноморський регіон.
«Східний фланг НАТО, однак, простягається від Балтійського до Чорноморського регіону. І саме Чорноморський регіон, власне, становить ареал нової силової експансії Росії. Члени НАТО – Румунія, Болгарія та Туреччина постали перед все більш небезпечною Росією, яка посилює свої можливості та потугу в та довкола Чорного моря. Але НАТО наразі не має чітких планів для південної частини східного флангу щодо його посилення чи стримування – і, звісно, не має таких планів, які могли б зрівнятися з тими, що існують для північної частини (східного флангу)», – написав днями американський аналітичний бюлетень Eurasia Daily Monitor.
Проте на саміті у Варшаві все ж також буде затверджено рішення про розміщення бригади в Румунії. ЇЇ чисельність може скласти від 3,5-5 тисяч вояків.
Ми приймемо рішення про спеціальну присутність НАТО в РумуніїЄнс Столтенберґ
«Ми приймемо рішення про спеціальну присутність НАТО в Румунії. Сили альянсу в південно-східному регіоні будуть збалансованими і будуть розвиватися на базі бригади в Румунії, яка в перспективі стане багатонаціональним підрозділом», – сказав генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ перед самітом у Варшаві.
НАТО також планує посилити повітряне патрулювання та морську присутність у Чорному морі.
У квітні під час візиту президента України Петра Порошенка до Бухареста було ще раз озвучено ідею створення під егідою НАТО флотилії у Чорному морі. До цього кроку, як сказав Порошенко, змушує здійснювана Росією мілітаризація окупованого Криму.
«Безпекова ситуація в Чорному морі кардинально змінилася і вона потребує нових рішень, нових підходів. Ми підтримуємо ініціативу Румунії щодо спільної флотилії в НАТО і наголошую, що ми готові приєдналися до неї після того, як вона буде схвалена і підтримана альянсом», – сказав тоді президент Порошенко.
В разі реалізації, до флотилії, як очікується, могли б залучитися чорноморські члени НАТО – Румунія, Болгарія та Туреччина, а також Україна та Грузія, які активно співпрацюють з НАТО.
Україна також розглядає можливість створення спільної українсько-румунсько-болгарської бригади – на зразок тієї, яку України створила з членами НАТО Польщею та Литвою зі штабом у Любліні.
Українське питання
В суботу, 9 липня, відбудеться засідання комісії Україна-НАТО на найвищому рівні.
«Незалежна, суверенна та стабільна Україна, яка твердо віддана демократії та верховенству закону – це ключовий чинник євроатлантичної безпеки. І НАТО віддане тому, щоб допомогти Україні досягнути цієї мети», – сказав Столтенберґ перед варшавським самітом.
Українська сторона каже про активізацію співпраці між Києвом та альянсом на 40 напрямках.
У Варшаві буде погоджено комплексний пакет допомоги Україні, який включатиме поради зі стратегічних питань, управління військами, логістичну галузь, кібербезпеку. Через трастові фонди НАТО також буде допомагати проектами протистояння гібридній війні, знешкодження вибухових пристроїв, а також стратегічним комунікаціям. Буквально напередодні саміту США передали чергову партію контрбатарейних радарів Україні, а незабаром очікується передача партії американських безпілотників.
Нещодавно президент Порошенко призначив попереднього генерального секретаря НАТО Андерса Фоґ Расмуссена своїм позаштатним радником. Саміт також відбувається на тлі нових соціологічних опитувань в Україні, які вказують, що членство в НАТО підтримує 64 відсотки населення, а в разі проведення референдуму з цього питання – «за» членство в альянсі висловилися б 78 відсотків тих, хто прийшов би на дільниці.
