Львів – Суперечки і звинувачення навколо Волинської трагедії є штучно інспіровані російською розвідкою, а у польському Сеймі щодо цього питання відбувається «інспірована метушня», заявив в інтерв’ю Радіо Свобода академік, перший директор Інституту національної пам’яті Ігор Юхновський. Громадський діяч є у числі тих, хто попросив прощення у поляків за трагічне минуле і підписався у зверненні до керівників Польщі і громадян цієї держави щодо історичного замирення між двома народами.
Те, що питання Волинської трагедії напередодні вшанування роковин 11 липня набуде не наукового, а політичного забарвлення, для академіка Ігоря Юхновського було очевидним. Він три роки тому, і у попередні річниці цієї трагедії, підписувався під зверненнями до польського суспільства зі словами прощення.
Шукати правду у минулому – річ надскладна, бо по різні боки кордону своя правда. Ніщо не може виправдати вбивство людей, а у цьому винні всі учасники збройного конфлікту. Причин, які стали передумовою Волинської трагедії, загибелі людей, він називає кілька.
60% того всього – вбивств, хаосу, який був у ті часи, – було пов’язано зі звичайними бандитськими формуваннями з однієї і другої сторони
«Війна, наявність багатьох бандитських формувань різного штибу, тих, які називають себе повстанцями, тих, які присвоюють собі це звання, які є провокаторами, ті, які є переодягненими. Тобто у війні, особливо в тилу, у таких випадках, коли є партизанка супроти німців, виникали різноманітного напряму збройні формування. Але основна їхня мета – це був грабунок. Але ці грабунки і ці вбивства завжди треба було прикрашати певною якоюсь ідеологією. Це в кінці кінців вилилось в ідеологію, яка була повністю приписана УПА, яка була повністю приписана Армії Крайовій. А насправді, я впевнений, 60% того всього – вбивств, хаосу, який був у ті часи, – було пов’язано зі звичайними бандитськими формуваннями з однієї і другої сторони», – зауважив Ігор Юхновський.
Це питання штучно інспіроване російською розвідкою, безумовно, що серед поляків є багато таких абсолютно безглуздих ненависників України і прихильників Москви, крім того, підкуплених Москвою. І вся ця метушня, яка зараз зроблена в польському Сеймі, – це інспірована метушня
Волинська трагедія має стати темою істориків, дослідників, але нею активно спекулюють політики і не без допомоги Росії. «Це питання штучно інспіроване російською розвідкою, безумовно, що серед поляків є багато таких абсолютно безглуздих ненависників України і прихильників Москви, крім того, підкуплених Москвою. І вся ця метушня, яка зараз зроблена в польському Сеймі, – це інспірована метушня, і мені дуже жаль, що поляки пішли на ту інспірацію. Не виключено, що зараз є дуже багато прикритих недругів України, які живляться кожною поганою інформацією про нашу державу», – говорить академік Ігор Юхновський.
Правда у кожного своя
Польща події Другої світової війни сьогодні зосередила на Волинській трагедії, на липні 1943 року, коли було масово вбито польське населення. Але цьому передували численні вбивства українців, зокрема на Холмщині. Сьогодні Польща звинувачує українців у Волинській трагедії, але Україна теж може звинувачувати і польську сторону, бо на Волині діяли польські партизани, які ненавиділи УПА. Академік Юхновський не знімає відповідальності з української сторони, ОУН Бандери та УПА.
Я не поділяю вбивств, не розумію їх... Шлях України до незалежності був дуже тернистий і поляки не були великими прихильниками прямування України до незалежності, вони мусять це признати
«Я не поділяю вбивств, не розумію їх. Я розумію, що бандерівське ОУН все таки полякам виставило певний ультиматум піти з цієї території протягом короткого часу, а служба Армії Крайової, навпаки, змусила своїх громадян залишатись на місцях. Ці такі дії зверху великих організацій внизу привели до дуже кривавих подій. Тому, якщо дивитись на кінцевий результат того всього, зараз ці території стали українськими, а українські території Закерзоння і українські території Холмщини – польськими. Тут є певна доля несправедливості і у нас, і там. Скажемо, не такої, яка була успішно розв’язана Аденауером і де Голлем, коли вони вирішили питання спірної території Ельзасу і Лотарингії, коли певна частина людей перейшла у Німеччину, а інша у Францію. І між двома країнами не має роз’єднань. Це можна зробити і між незалежними державами. Шлях України до незалежності був дуже тернистий і поляки не були великими прихильниками прямування України до незалежності, вони мусять це признати», – каже академік.
В інформаційні політиці щодо історичного минулого Україна поступається Польщі. Передусім, в Україні триває збройний конфлікт на сході, а ще тема Волинської трагедії є близькою лише західній Україні, вона не є питомою для всієї держави. Окремі польські політики і представники різних середовищ прагнуть, щоб про період Другої світової війни в Україні говорили з польської точки зору. На думку Ігоря Юхновського, Україна має докласти зусиль, щоб науково дослідити історичне минуле.
Ми зробили детальні дослідження по Володимир-Волинському районі Волинської області... Вислід такий, що ті втрати, які подає польська статистика, є неймовірно перебільшені, сфальсифіковані і на них не можна опиратись
«Має бути зроблена правильна статистика. У кінці нашого врядування в Інституті національної пам’яті, поки нас не скинули, ми пройшли по районах Волині і Галичини для того, щоб вияснити істинні втрати, які були понесені. Ми зробили детальні дослідження по Володимир-Волинському районі Волинської області. Працівники познайомились з усіма документами, які були в архівах Володимир-Волинська, з архівами радянської міліції. Є мапа району, на якій визначено місця розташування польських боївок, польських міст, де концентрувалось польське населення, визначило місця розташування військ УПА. Визначили кількість втрат у кожному селі, опитуючи жителів. Вислід такий, що ті втрати, які подає польська статистика, є неймовірно перебільшені, сфальсифіковані і на них не можна опиратись. Зокрема, вони показали втрати українців із боку поляків, а це у понад двадцять раз зменшені. Вони говорять про втрати поляків, про неймовірно жорстоке поводження з родинами, називають прізвища тих родин. Наші дослідники дослідили різноманітні польські прізвища і як зменшувалось польське населення на цій території. Шляхів їхнього зменшення було багато. Поляки виїжджали просто родинами, переселялись, згідно з переселеннями радянської влади, коли у 1939-му зайшла у ті райони. Зокрема, названі прізвища родин, де за польськими джерелами ці родини були знищені українськими партизанами, зокрема УПА. Були названі кілька прізвищ і ми дослідили, що ці родини живуть на території Польщі, а польські джерела показують, що вони були повністю знищені».
УПА і Волинська трагедія
Звинувачення з Польщі лунають на адресу ОУН і УПА, польській стороні не подобається героїзація оунівців і упівців з боку Інституту національної пам’яті. А польська Селянська партія пропонує встановити 11 липня «День пам’яті жертв геноциду, здійсненого ОУН і УПА на східних кресах Другої Речі Посполитої». Українське бачення історичного минулого відкидається.
Друге УПА було замішене у трагічних подіях на Волині
«Перша УПА це була Українська повстанська армія Тараса Бульби-Боровця. З точки зору боротьби проти німецького нацизму – це була якраз визвольна армія, яка намагалась відігнати німців із Волині, не дозволити німцям вивозити мирне населення до Німеччини на роботу, не давати можливості німцям арештовувати українців. Був Бульба-Боровець, була його УПА, більше того, там була така невеличка республіка, де вони мали неймовірну прихильність населення. Безумовно, що оце крило ОУН, кероване бандерівцями, було надзвичайно агресивним крилом, воно не прямувало до об’єднання українського визвольного руху, було недружнім до мельниківського руху, було недружнім до руху Бульби-Боровця, але воно намагалось Бульбу-Боровця змусити пристати до бандерівців, під їхнє підпорядкування. Бульба-Боровець, між іншим, був у Львові, знайомився з керівниками-бандерівцями і рішуче відкинув можливість перейти під їхнє керівництво. Ці переговори закінчились криваво, бандерівці знищили штаб Бульби-Боровця після переговорів. Одиниці груп Бульби-Боровця залишились без командування і були приєднані до бандерівців. Були різноманітні назви і у кінці взяли назву УПА. Це була друга УПА не Бульби-Боровця, а бандерівського ОУН. Ця група, тим не менше, воювала проти нацистів. Власне, це друге УПА було замішене у трагічних подіях на Волині. Причин для такого кривавої поведінки було більш, аніж достатньо, так само, як було більш, аніж достатньо причин для Армії Крайової робити протилежні дії. Це були інспіровані з одного і другого боку нижніми щаблями визвольного руху як польського, так і українського для боротьби між собою», – пояснює Ігор Юхновський.
Щороку Волинське питання є каменем спотикання поміж двома народами і попри заклики представників різних середовищ до прощення, воно має гіркий осад.
Крапка не може бути поставлена через те, що, по-перше, існує безглузда політика Росії, яка за всяку ціну хоче знищити Україну, існують цілі групи населення в Польщі, які сприяють цій політиці Росії, негідній політиці
«Цей резонанс довкола теми Волинської трагедії буде і надалі зроблений поляками, підтриманий росіянами, поширений на європейські країни, уряди через те, що так звані санкції проти Росії наносять шкоду Росії, Україні, російський ринок для якої втрачений, але й наносять шкоду і різним європейським країнам – Угорщині, Італії, Франції. Там багато людей, які сприяють Росії більше, ніж Україні, тому вони будуть підтримувати ці дії польських екстремістів. Крапка не може бути поставлена через те, що, по-перше, існує безглузда політика Росії, яка за всяку ціну хоче знищити Україну, існують цілі групи населення в Польщі, які сприяють цій політиці Росії, негідній політиці. Це продовжуватиметься до тих пір, поки Україна не стане могутньою державою, поки її могутність стане не меншою, ніж могутність теперішньої Польщі. І ми маємо для цього всі природні передумови і виберемось з того хаосу, в якому ми є», – сказав Ігор Юхновський в інтерв’ю Радіо Свобода.
На цю ж тему:
30.06.2016
Ми переживаємо нову хвилю політизації розмов про Волинську трагедію – Сушко
«Ми говоримо про жертви серед польського населення, про які, звісно, треба пам’ятати, але не говоримо про українські жертви» далі
29.06.2016
Україна. Польща. Симетрія
Страшний конфлікт на Волині у 1940-х роках став таким через симетричну поведінку обох сторін: село на село, армія на армію, наказ про виселення на наказ про виселення, з обох сторін убиті жінки, діти далі
28.06.2016
Українці Європи закликають владу Польщі до примирення
«Спекуляція політиками історичними фактами, без належного їх вивчення фахівцями, є контрпродуктивною та є на руку країні-агресору Росії» далі
28.06.2016
Українсько-польські відносини. Репресовані лемки і Волинська трагедія
«Нам, лемкам, дуже болять ці радянсько-польські акції, але ми є мирні люди з християнськими засадами» далі
27.06.2016
Україна, Польща і Росія. «Волинська різанина» як політична технологія
У 2013 році тему «волинської різанини» почали активно використовувати російські пропагандисти. В Україні великим спеціалістом з цих питань став скандальний проросійський політик, українофоб Колесніченко далі
22.06.2016
Волинська трагедія. Замість взаємного вибачення – односторонні звинувачення
Взаємні гучні звинувачення в гріхах минулої війни можуть завадити почути інше: наростання шуму гармат на східному кордоні України далі
20.06.2016
Волинська трагедія: примирення чи протистояння?
У Сеймі Польщі уже зареєстровано аж три законопроекти, де українців звинувачують в «етнічних чистках і геноциді» далі
21.06.2016
Розмов про трагічні події на Волині не вдасться уникнути – польські інтелектуали
Чому польська партія влади скептично поставилася до української ініціативи про спільний день пам’яті жертв конфліктів? далі
