У Києві перейменували 95% вулиць зі 159 запланованих, які підпадали під дію закону про декомунізацію, повідомив секретар Київради Володимир Прокопів. За словами Прокопіва, перейменування вулиць у Києві пройшло досить безболісно. Але з’ясувалося, що певні проблеми, пов’язані з перейменуванням київських вулиць, все-таки присутні. Наприклад, представники єврейської спільноти неоднозначно сприйняли ідею надати вулицям імена українських націоналістів Симона Петлюри, Степана Бандери і Романа Шухевича.
Ізраїльське видання «Haaretz» звернуло увагу читачів на те, що вулиці у столиці України перейменовують на честь націоналістів, які, на думку цього видання, сповідували антисемітські погляди, і наводить імена діяча УНР Симона Петлюри (90-річчя від дня його вбивства Україна відзначила на офіційному рівні 25 травня цього року) та лідерів українського визвольного руху в роки Другої світової війни Степана Бандери і Романа Шухевича. Одна з київських вулиць уже названа іменем Петлюри, а незабаром «свої» вулиці у столиці матимуть і Бандера та Шухевич, а також герої, загиблі за Україну в АТО, заявив в ефірі Радіо Свобода директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Тим часом, керівник Українського єврейського комітету Едуард Долинський на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook застерігає політиків та чиновників від перейменувань у містах на честь націоналістів.
Політиків-націоналістів доби УНР і Другої світової війни він вважає такими, що сповідували антисемітизм, а відтак повернення їхніх імен у топоніміку населених пунктів України загрожує повторенням тих історичних помилок.
«Я киянин. Я за декомунізацію. І я категорично проти перейменування вулиць на імена таких суперечливих персонажів, як Бандера і Шухевич. В’ятрович пише, що завдяки Бандері і Шухевичу незалежність стала реальною. Яка брехня! Незалежність стала реальною завдяки мільйонам звичайних українців, які воювали проти нацизму і комунізму, завдяки бійцям Червоної армії, воякам УПА, які приєднались після 1944 року і не заплямували себе колаборацією та військовими злочинами… Я єврей. Українці, мої співвітчизники, повинні знати, що Бандера і Шухевич вважали мене і всіх українських євреїв… ворогами українців», – написав Долинський.
Голова єврейської спільноти «ВААД Україна» Йосип Зісельс вважає за доцільне проводити декомунізацію з урахуванням того факту, що цей процес відбувається на тлі воєнних дій на сході України, тож варто називати вулиці українських міст іменами нинішніх героїв.
Зараз, коли загинула Небесна сотня, коли гинуть люди на сході, у нас з’явилась нові герої – наші, сьогоднішні герої нової України!Йосип Зісельс
«Петлюра, Шухевич і Бандера – це не мої герої. Це люди, до яких велика частина українського суспільства ставиться як до героїв, у мене ж вони асоціюються більше з не дуже приємними моментами. Але я розумію, що їхня боротьба за Незалежність України потребує якогось відзначення. Я, навпаки, кажу: зараз, коли загинула Небесна сотня, коли гинуть люди на сході, у нас з’явилась нові герої – наші, сьогоднішні герої нової України!» – зазначив Зісельс у розмові з Радіо Свобода.
У лавах УПА, в українському націоналістичному підпіллі було чимало євреїв – експерт
В’ячеслав Лихачов – дослідник українського єврейства та внеску українських євреїв у розбудову сучасної України у розмові з Радіо Свобода зазначив, що розуміє логіку, за якою не лише у Києві, а і в багатьох інших містах країни у топоніміці, на зміну російським імперським діячам і радянським вождям, приходять герої-націоналісти. Лихачов пов’язує це з нинішньою боротьбою народу України проти російської агресії, яка загрожує існуванню Української держави.
Зрозуміла важливість для українців історичних прикладів борців за свободу і незалежність УкраїниВ’ячеслав Лихачов
«У цьому контексті зрозуміла важливість для українців історичних прикладів борців за свободу і незалежність України. Я сам в Єрусалимі мешкаю на вулиці Авраама Штерна – керівника однієї з підпільних єврейських бойових організацій часу британського мандатного управління Палестиною. Штерн боровся за створення Ізраїлю через терор, він також шукав контакти з нацистським керівництвом і вважав тодішню Німеччину союзником у боротьбі проти Британії. Однак, незважаючи на це, його ім’я увічнили у топоніміці ізраїльських міст як одного з борців за створення держави Ізраїль. Щодо нинішньої декомунізації в Україні, то ажіотаж довкола перейменувань я вважаю необґрунтованим і таким, що не має сенсу», – наголосив Лихачов у розмові з Радіо Свобода.
Київський публіцист і філософ Сергій Грабовський – дослідник міжетнічних стосунків в Україні – зазначив, що і Бандера, і Шухевич у процесі особистої політичної еволюції та під час збройної боротьби за українську державність «вилікувались» від антисемітських поглядів. Ба більше, у лавах УПА, в українському націоналістичному підпіллі було чимало євреїв, каже експерт у розмові з Радіо Свобода.
Роман Шухевич ніколи не був антисемітом. А щодо тих із керівництва ОУН, хто мав антисемітські погляди, то у 1941 році вони майже всі потрапили до нацистських концтаборів і це їх дуже добре перевиховалоСергій Грабовський
«Роман Шухевич, я вважаю, ніколи не був антисемітом. А щодо тих із керівництва ОУН, хто мав антисемітські погляди, то у 1941 році вони майже всі потрапили до нацистських концтаборів і це їх дуже добре перевиховало. Із Степаном Бандерою складніше, але і його погляди до нацистського концтабору у 1941 році і після відрізняються істотно», – додав фахівець.
Нині, коли народ України, включаючи й єврейську спільноту, боронить країну від зовнішньої агресії, імена керівників визвольних змагань України 20-го століття, згадують швидше як символи тієї боротьби, аніж як носіїв націоналістичних ідей, стверджує Грабовський.
Список київських вулиць, що підлягають декомунізації
На цю ж тему:
|
|
23.11.2015
