У світовій пресі є публікації про групу депутатів українського парламенту «Єврооптимісти» – чому вони є оптимістами, не дивлячись на велику кількість проблем і перепон, які стоять на шляху український реформ. Також є публікації про підсумки телефонних перегорів лідерів «нормандської четвірки» і твердження, що Берлін та Париж тиснуть на Москву і Київ задля виконання Мінських угод. І є статті про шанси збірної України з футболу на «Євро-2016», і що їй потрібно змінити в стилі гри для успішного виступу на Чемпіонаті Європи.
Стаття на сайті американської аналітичної установи Atlantic Council під заголовком «Чому українські безстрашні, розумні та красномовні реформатори налаштовані оптимістично» розповідає про членів депутатської групи «Єврооптимісти» в українському парламенті.
У ній говориться, що революції завше вимагають відважності та жертовності. А постреволюційні перетворення вимагають терпіння та везіння.
«Українська Революція гідності нині перебуває у наступній фазі і має бути виконано ще більше роботи. На щастя, реформаторський рух має попутний вітер у вигляді безпрецедентної міжнародної підтримки, міцну українську ідентичність і порівняно вільні та нецензуровані ЗМІ. Але завдання є важким і виснажливим», – йдеться у статті.
Видання цитує депутата-єврооптиміста Ганну Гопко, яка каже: «Все відбувається не так швидко, як ми сподівалися, але маємо бути реалістами. Монополія на владу належить старим кадрам».
Стаття говорить, що інший прогресивний депутат, Сергій Лещенко, так оцінив прогрес України: «За шкалою від одного до десяти, прогрес України десь на рівні 6,5 балів. Я б оцінив зусилля президента Порошенка також на 6,5 балів».
Лещенко та 26 інших реформаторів із 450 членів парламенту назвали свою групу «Єврооптимісти». Лещенко додає: «Що робить мене оптимістом, так це нетерпимість до корупції, яка є зараз в Україні. Суспільство йде попереду політиків».
А інший член групи єврооптимістів, Мустафа Найєм, сказав виданню: «Дуже легко бути героями на Євромайдані і набагато важче бути героями в парламенті. Країна почала рух у правильному напрямку… Виникає відчуття, що ми можемо щось зробити. Ось чому я є оптимістом».
Стаття перераховує започатковані реформи в Україні – зокрема чистку корупційного газового сектору, який був головним джерелом доходів олігархів та організованої злочинності в Україні та Росії. Також прозорість державних закупівель, реформа поліції, реструктуризація війська та деякі податкові реформи.
Але робота парламенту в найкращому випадку є повільною в Україні, де корисливі інтереси гальмують або саботують ініціативи, читаємо в статті, в якій наводиться конкретний приклад: дуже прогресивний закон про реформу державної служби голосувався 20 разів і перед його ухваленням було внесено 1300 поправок.
«Українці – збіднілі та розчаровані – два роки важко працюють для перетворень їхньої країни у зрілу демократію та економіку. Волонтерський рух та активісти розквітли через те, що люди хочуть не втратити нині шанс, який був змарнований після Помаранчевої революції 2004 року», – йдеться в статті.
«Немає повороту назад. Я не бачу себе журналістом знову. Якщо ми відповідальні, то маємо йти до кінця. Ми спалили мости за нами. Тиск громадянського суспільства наростає і ми маємо важко працювати. І ми маємо бути терплячими», – цитує Atlantic Council Найєма.
Агентство Reuters пише про переговори у телефонному режимі між лідерами країн-учасників «Нормандського формату» і зазначає, що Україна та Росія запевнили у своїй відданості Мінським угодам з мирного врегулювання конфлікту на сході України.
За повідомленням німецького уряду, під час телефонних переговорів Петро Порошенко, Анґела Меркель, Франсуа Олланд та Володимир Путін обговорили підготовку до проведення виборів на частині Донбасу, яку нині не контролює Україна.
Стаття говорить, що втілення Мінських мирних угод, до підписання яких були долучені Берлін та Париж, застопорилося. «Вибори є ключовим кроком в угоді, мета якої – покласти край конфліктові, який уже забрав життя понад 9 тисяч людей і триває від квітня 2014 року», – йдеться в статті.
Москва та Київ звинувачують одне одного у невиконанні Мінських угод, які передбачають також поновлення контролю Києвом за всім кордоном із Росією та виведення важких озброєнь із зони конфлікту, пише агентство.
«У центрі уваги консультацій були питання безпеки та підготовка до місцевих виборів в районах конфлікту у Східній Україні. Учасники телефонних консультацій погодились посилити свою співпрацю в обох цих питаннях для досягнення реального прогресу», – цитує агентство речника німецького уряду Штеффена Зайберта.
У статі говориться, що у переговорному процесі, який називають «нормандським форматом», Німеччина та Франція постійно намагаються тиснути на Росію та Україну задля врегулювання конфлікту.
Сайт міжнародного телеканалу Eurosport, пишучи про участь збірної України в Чемпіонаті Європи з футболу, який розпочинається наступного місяця у Франції, каже, що Україні буде важко грати з Німеччиною, але двобої зі збірними Польщі на Північної Ірландії «дають їй надію». Україна гратиме на «Євро-2016» із цими збірними в Групі «С».
Eurosport також зауважує, що «дисгармонія» в українській збірній загрожує її успішному виступу на європейському чемпіонаті. І зокрема наводиться приклад конфлікту між шахтарівцем Тарасом Степаненком та київським динамівцем Андрієм Ярмоленком і ширше – про тертя між цими двома клубами, які дають левову частку гравців для збірної. Тренер української дружини Михайло Фоменко заявив, що всі проблеми мають бути владнані до початку «Євро-2016».
Щодо шансів, то Eurosport зазначає, що Україна останніми роками двічі вигравала у збірної Польщі і «повторення цього можливе – особливо коли вони (українці) налаштуються позитивно і урізноманітнять свій контрнаступальний стиль».
Стаття нагадує, що у кваліфікаційних матчах зі збірною Іспанії – однієї з найсильніших у світі – українці створили величезну кількість гольових моментів, але обидва матчі програли з маленьким відставанням.
Через те, що Словаччина випередила Україну в групі, українці змушені були грати у плей-офф зі Словенією. П’ять разів за історію футболу незалежної України її збірна не проходила стадію плей-офф на чемпіонати світу або Європи. Але перемога над Словенією і вихід на «Євро-2016» допомогли 67-річному Михайлу Фоменко зберегти посаду головного тренера.
«Тренер буде під тиском, аби збірна пристала до менш консервативного стилю гри і (Фоменко) матиме героя українського футболу Андрія Шевченка – про якого кажуть як про його наступника – поруч із собою на тренерській лаві», – зазначає стаття.
Eurosport також вказує, що Україна сподівається на голи від Андрія Ярмоленка, якому плідно передає паси півзахисник Сергій Сидорчук.
