Дніпропетровськ – Верховна Рада України «декомунізувала» одразу два великих міста Дніпропетровщини: Дніпропетровськ став Дніпром, а Дніпродзержинськ – Кам’янським. І якщо з останнім майже не виникає питань (йому повернули історичну назву, у четвер новоспечені кам’янчани вже навіть відзначали перейменування урочисто на площі), то з Дніпром складніше. Місто, що мало неприйнятну для повернення історичну назву – Катеринослав, тепер, позбувшись прізвища одіозного «всеукраїнського старости» Григорія Петровського, стало зватись так само, як головна річка України. І хоча міська влада всіляко вітає рішення парламенту, серед жителів міста чимало невдоволених.
За ухвалу Верховної Ради про перейменування Дніпропетровська на Дніпро віддали свої голоси 247 депутатів. Проект рішення лобіював позафракційний депутат Андрій Денисенко, який балотувався від регіону. Він наголошував на необхідності «декомунізації» назви міста й зазначав, що «народне волевиявлення з цього приводу вже відбулося, більшість мешканців міста називають його «Дніпро».
Профільні комітети парламенту рекомендували Верховній Раді підтримати цю постанову і відхилити проект постанови, запропонований «Опозиційним блоком», в якому пропонується зберегти радянську назву міста.
Депутат від «Опоблоку» Олександр Вілкул назвав перейменування обласного центру «національною ганьбою і свавіллям» та закликав зберегти назву міста, змінивши її етимологію – на честь святого Петра. Проте частина депутатів на цю пропозицію відповіла вигуками «Ганьба».
«Компромісна назва»
Назва «Дніпро» цілком відповідає закону «про декомунізацію», саме її рекомендував Український інститут національної пам’яті для міста, яке не мало прийнятної історичної назви, сказав у коментарі Радіо Свобода в четвер директор інституту Володимир В’ятрович.
Втішений, що Дніпропетровськ нарешті перейменувався, ми виходили з того, що ця назва найкраще сприймається місцевою громадоюВолодимир В’ятрович
«Втішений, що Дніпропетровськ нарешті перейменувався, адже вшановувати на мапі України Григорія Петровського, одного з організаторів Голодомору, було надзвичайно ганебно. Щодо назви – це не історична назва, це назва, яка побутує багато років у місті, і є найбільш, напевно, компромісною. Переконаний, що це буде сприйняте дуже позитивно, адже мешканці й так її використовували. Цю назву рекомендував наш інститут, ми виходили з того, що ця назва найкраще сприймається місцевою громадою», – сказав історик.
Вісім варіантів
З новою назвою Дніпропетровська в місті визначались майже рік. Ще влітку минулого року на офіційному інтернет-сайті міської ради жителям міста запропонували обрати із 9 варіантів, напрацьованих комісією з топоніміки. Серед них було 8 нових назв (Дніпрослав, Дніпро, Січеслав, Дніпровськ, Дніпрополь, Кодак, Новий Кодак, Святослав) і тоді чинна – Дніпропетровськ, яка, втім, виключена, за законами про декомунізацію. Більшість людей проголосували саме за неї, на другому місці було «Дніпро», на третьому «Січеслав».
«Не вдалось відстояти патріотичну назву «Січеслав»
Прихильник «Січеслава», один із лідерів Дніпропетровського Євромайдану Віктор Романенко зазначає: патріотичним силам у місті не вистачило злагодженості, аби переконати жителів і пролобіювати свій варіант у Верховній Раді. Попри це, вважає активіст, в тому, що місто стало Дніпром більше плюсів, аніж мінусів – прізвища одіозного Петровського в назві все ж позбулись.
Назва «Дніпро» – відповідає закону. А чи сприймуть мешканці? Думаю, що сприймуть. Констатуємо, що позбавились того ката Петровського, і це головнеВіктор Романенко
«На жаль, відбулось те, що відбулось. На жаль, патріотичні сили, чублячись між собою, доводячи один одному, хто правильніше робить щось українське, втратили час і можливість визначитися з однією,єдиною, українською назвою. За яку нібито всі так уболівали. Вона не пройшла. Тепер нам з цим жити, носити в своїх паспортах цю назву. Напевне, перемогли не патріоти, не вдалось відстояти патріотичну назву «Січеслав». Але якщо вже відсторонитись від наших уподобань і взяти логіку, то назва «Дніпро» – це та, що відповідає закону. А чи сприймуть мешканці? Думаю, що сприймуть. Так само, як сприймають нові назви вулиць – Богдана Хмельницького, Пилипа Орлика… Констатуємо, що позбавились того ката Петровського, і це головне», – сказав у коментарі Радіо Свобода Віктор Романенко.
«Такі питання має вирішувати місцева громада»
Дніпропетровський політолог Андрій Золотарьов до нової назви міста ставиться критично. «Ну що ж, будемо жити в річці», – відреагував він на рішення парламенту. Експерт заявляє: за європейськими стандартами, такі питання мали б вирішуватись на рівні місцевої громади, однак цього не відбулось. Політолог не виключає, що Дніпропетровськ змінює свою назву не востаннє, з приходом іншої влади можуть бути й інші рішення.
«Немає жодних економічних, соціальних досягнень у влади, але треба створити ілюзію «життя по-новому», саме тому в хід ідуть символічні кроки: зміна назв, перейменування, творення нової міфології. Але треба мати на увазі, що змінювати мають ті люди, які мають конкретне бачення майбутнього країни, чіткий план дій, інакше це виглядає погано. А щодо Дніпропетровська, то у нас є мер, який говорив, що у цьому питанні поставлена крапка, що Дніпропетровськ назавжди лишиться і так далі. Я думаю, що населенням це сприйметься погано, це головний біль, втрата часу і грошей перш за все для населення. Не за рахунок же Денисенка все це робитиметься… Треба пам’ятати, що немає державних грошей, а є гроші платників податків, тобто громадян. Такі питання має вирішувати місцева громада, якщо ми живемо по-європейськи, а не депутати, які як прийшли, так і підуть. А так – це той самий більшовицький підхід», – заявив у коментарі Радіо Свобода Андрій Золотарьов.
Думки жителів
На вулицях Дніпропетровська кореспондент Радіо Свобода почула різні думки жителів:
– Якби мене спитали, перейменовувати, чи ні, я б сказав: не перейменовувати. Але якщо документи міняти не треба, то мені все одно.
– Дніпро – нормально! Петровський був тією людиною, що вбивала людей Голодомором.
– Що воно дасть? Нічого не дасть. Мене цікавить не назва, а як людям житиметься в цьому місті.
– Не хочу, щоб перейменовували. Звикла до того, що з дитинства живу в Дніпропетровську.
– «Дніпро» – це ж завдяки річці. Не хочу жити в Дніпрі. Я не водяний.
– Раніше й на машинах писали «Дніпро» замість «Дніпропетровськ». То хай буде.
– За порухом чарівної палички зразу життя в місті не зміниться. Хтось на цьому заробить гроші, тільки й усього.
29 грудня минулого року Дніпропетровська міськрада звернулась до Верховної Ради з проханням зберегти назву Дніпропетровську, змінивши її семантику, – на честь Святого Петра. Тоді експерти зазначали, що парламент навряд чи візьме до уваги думку депутатів, адже назва міста підпадає під перейменування, згідно із законами про декомунізацію.
У четвер Верховна Рада України разом з Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом дала нові назви більш ніж 300 населеним пунктам України.
На цю ж тему:
 19.05.2016В Україні залишилось перейменувати близько 10 населених пунктів і Кіровоград – В’ятрович 19 травня Верховна Рада України разом з Дніпропетровськом і Дніпродзержинськом дала нові назви понад 300 населеним пунктам України далі  15.05.2016Порошенко: декомунізація – це питання національної безпеки «Імена катів з карти України – геть, це не обговорюється» далі  18.05.2016Райнін декомунізував низку вулиць і станцій метро у Харкові далі |
