Сайт «Миротворець», який раніше опублікував список тисяч журналістів з «акредитацією ДНР», оголосив 13 травня про своє закриття.
Як ідеться в заяві, що нині доступна на стартовій сторінці інтернет-видання, це рішення ухвалене через «вимоги уповноваженої з прав людини Лутковської, а також вічно стурбованого Євросоюзу, а також антиукраїнськи налаштованих журналістів України на чолі з заступником міністра інформаційної політики України Поповою».
«Нині співробітники Центру проводять архівування всієї наявної інформації, яка пізніше буде викладена у відкритий доступ так, що будь-який охочий зможе її завантажити і розгорнути локально на своєму комп’ютері», – йдеться також у повідомленні сайту, який поширював результати роботи Центру дослідження ознак злочинів проти національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
Наприкінці минулого тижня на сайті «Миротворець», де збирають дані про донбаських сепаратистів та іноземних громадян, які їх підтримували, оприлюднили отриманий завдяки зламуванню комп’ютерних баз даних сепаратистів список із понад 4 тисяч журналістів, які свого часу отримували так звану «акредитацію» в сепаратистському збройному угрупованні «ДНР».
Ця публікація викликала широке обговорення в інтернеті й соцмережах. Одні учасники дискусії кажуть, що «акредитація» в сепаратистів є вимушеним кроком, щоб отримати від них можливість подавати повідомлення з окупованих територій, інші, серед них і відомі журналісти, вважають, що принаймні українські журналісти не мають морального права «акредитуватися» в сепаратистських угрупованнях, що за підтримки Росії ведуть війну проти України.
Базований у Нью-Йорку Комітет захисту журналістів 11 травня засудив публікацію в Україні особистих даних тисяч журналістів і працівників засобів інформації, що отримали «акредитацію» від угруповання «ДНР».
Занепокоєння публікацією даних висловила також низка українських і західних журналістів, ОБСЄ та ЄС, а прокуратура міста Києва почала кримінальне провадження за статтею про перешкоджання журналістській діяльності через цю публікацію, що, за словами прокуратури, «призвела до негативних наслідків, зокрема надходження погроз журналістам у зв’язку з виконанням ними професійної діяльності».
