Київський Національний художній музей презентував виставку «Ідентичність. За завісою неозначеності». В ній взяли участь понад 30 художників з України та Північно-Балтійських країн. Вони розмірковують про те, якими себе бачать мешканці різних частин Європи, як вони переосмислюють радянське минуле і як міграційна криза змінює самоусвідомлення західних країн. Спеціально для цього проекту музей повністю прибрав постійну експозицію другого поверху.
НХМУ презентував виставку про ідентичність: східну, західну й пострадянську (фотогалерея)
![Маттс Лейдерстам, «Невідомий художник». Художник вибрав чотири анонімні твори з спецфонду НХМУ, щоб «повернути живописний твір до місця його народження». Робота виставлена зворотною стороною до глядача.](https://gdb.rferl.org/DA1C0A04-D051-4E6E-B3F8-EDC19823BC40_w1024_q10_s.jpg)
1
Маттс Лейдерстам, «Невідомий художник». Художник вибрав чотири анонімні твори з спецфонду НХМУ, щоб «повернути живописний твір до місця його народження». Робота виставлена зворотною стороною до глядача.
![Маттс Лейдерстам, «Невідомий художник». Художник вибрав чотири анонімні твори з спецфонду НХМУ, щоб «повернути живописний твір до місця його народження». Робота виставлена зворотною стороною до глядача і відображається в дзеркалі.](https://gdb.rferl.org/E4D124E7-F0B6-44E1-8768-BD1B54AB1544_w1024_q10_s.jpg)
2
Маттс Лейдерстам, «Невідомий художник». Художник вибрав чотири анонімні твори з спецфонду НХМУ, щоб «повернути живописний твір до місця його народження». Робота виставлена зворотною стороною до глядача і відображається в дзеркалі.
![Фло Касеару, «Бунт». Зменшені залізні копії паперових літачків під склом – частина більшої інсталяції, у центрі якої – відео, що зображує ремонтні роботи в будинку, де живе художниця. Будівельники знімали залізні пластини з даху й згортали подібно до паперових літачків. Для Касеару ця фігура стала символом мілітаризації сучасних взаємин між країнами, зокрема, між Заходом і Росією.](https://gdb.rferl.org/53FEE9D5-04CF-4944-AC3C-6771FC404572_w1024_q10_s.jpg)
3
Фло Касеару, «Бунт». Зменшені залізні копії паперових літачків під склом – частина більшої інсталяції, у центрі якої – відео, що зображує ремонтні роботи в будинку, де живе художниця. Будівельники знімали залізні пластини з даху й згортали подібно до паперових літачків. Для Касеару ця фігура стала символом мілітаризації сучасних взаємин між країнами, зокрема, між Заходом і Росією.
![«Відкрита група», «Ті самі місця». Експозиція документує подорож місцями з об’єктами Закарпатської спілки художників радянської України. Учасники «Відкритої групи» вирішили подивитися, як зараз виглядають проекти радянського ужгородського Художфонду. Проект задумали ще до ухвалення «декомунізаційних» законів, і художники кажуть: більшість робіт зникла й без владних директив.](https://gdb.rferl.org/B2F33B13-815E-44B9-A05A-15570601A979_w1024_q10_s.jpg)
4
«Відкрита група», «Ті самі місця». Експозиція документує подорож місцями з об’єктами Закарпатської спілки художників радянської України. Учасники «Відкритої групи» вирішили подивитися, як зараз виглядають проекти радянського ужгородського Художфонду. Проект задумали ще до ухвалення «декомунізаційних» законів, і художники кажуть: більшість робіт зникла й без владних директив.
![«Відкрита група», «Ті самі місця». Експозиція документує подорож місцями з об’єктами Закарпатської спілки художників радянської України. Учасники «Відкритої групи» вирішили подивитися, як зараз виглядають проекти радянського ужгородського Художфонду. Проект задумали ще до ухвалення «декомунізаційних» законів, і художники кажуть: більшість робіт зникла й без владних директив.](https://gdb.rferl.org/69576E99-F634-411D-A0A9-76B8E1F7D731_w1024_q10_s.jpg)
5
«Відкрита група», «Ті самі місця». Експозиція документує подорож місцями з об’єктами Закарпатської спілки художників радянської України. Учасники «Відкритої групи» вирішили подивитися, як зараз виглядають проекти радянського ужгородського Художфонду. Проект задумали ще до ухвалення «декомунізаційних» законів, і художники кажуть: більшість робіт зникла й без владних директив.
![Біта Разаві, «Спостереження за мешканцями утопії». Художниця емігрувала до Фінляндії з Ірану. На світлинах – інтер’єри квартир у Гельсінкі, де Разаві працювала прибиральницею. Практично в усіх помешканнях вона зустрічала одні й ті самі предмети.](https://gdb.rferl.org/63F56EA0-CF66-4BDD-9246-364AA369D07D_w1024_q10_s.jpg)
6
Біта Разаві, «Спостереження за мешканцями утопії». Художниця емігрувала до Фінляндії з Ірану. На світлинах – інтер’єри квартир у Гельсінкі, де Разаві працювала прибиральницею. Практично в усіх помешканнях вона зустрічала одні й ті самі предмети.
![Біта Разаві, «Спостереження за мешканцями утопії». Художниця емігрувала до Фінляндії з Ірану. На світлинах – інтер’єри квартир у Гельсінкі, де Разаві працювала прибиральницею. Практично в усіх помешканнях вона зустрічала одні й ті самі предмети.](https://gdb.rferl.org/B330A482-691F-4B2D-9863-4D795EE55E98_w1024_q10_s.jpg)
7
Біта Разаві, «Спостереження за мешканцями утопії». Художниця емігрувала до Фінляндії з Ірану. На світлинах – інтер’єри квартир у Гельсінкі, де Разаві працювала прибиральницею. Практично в усіх помешканнях вона зустрічала одні й ті самі предмети.
![Калле Хамм, Дзаміль Камангер, «Сад незадокументованих». Художники представили 14 рослин, які таємно перевезли з-за кордону в Фінляндію. Згідно з законодавством ЄС, на його територію дозволено шамозити не більше 20 одиниць зрізаних квітів, а решта мають мати відповідну документацію до ввезення. Автори, один із яких походить з Ірану, використовують рослини, як метафору біженців.](https://gdb.rferl.org/E295DC19-DCFC-472B-9131-95A7DCA3A85C_w1024_q10_s.jpg)
8
Калле Хамм, Дзаміль Камангер, «Сад незадокументованих». Художники представили 14 рослин, які таємно перевезли з-за кордону в Фінляндію. Згідно з законодавством ЄС, на його територію дозволено шамозити не більше 20 одиниць зрізаних квітів, а решта мають мати відповідну документацію до ввезення. Автори, один із яких походить з Ірану, використовують рослини, як метафору біженців.
![Меріч Алґюн Рінґборґ, «Скорочена збірка заявок на візи». Це – книга в твердій обкладинці, подібна до енциклопедії, де зібрані усі на світі заявки на візи. Художник, який походить з Туреччини й живе в Швеції, критикує бюрократичний «демократичний світ» та його вдавану відкритість.](https://gdb.rferl.org/FD161BAF-3B3C-469B-8228-7A83A296C8E1_w1024_q10_s.jpg)
9
Меріч Алґюн Рінґборґ, «Скорочена збірка заявок на візи». Це – книга в твердій обкладинці, подібна до енциклопедії, де зібрані усі на світі заявки на візи. Художник, який походить з Туреччини й живе в Швеції, критикує бюрократичний «демократичний світ» та його вдавану відкритість.
![Арнас Анскайтіс, «Мандрівник». Розворот «Енциклопедії, або Систематичного словника наук, мистецтв та ремесел». У цьому розділі зазначається, що «мандрівником є той, хто мандрує з різних причин та інколи пише про свої мандри, але саме тому оповіді мандрівників не є вірогідними».](https://gdb.rferl.org/E3C7292D-D9A9-46DE-8D14-FB2338F0D596_w1024_q10_s.jpg)
10
Арнас Анскайтіс, «Мандрівник». Розворот «Енциклопедії, або Систематичного словника наук, мистецтв та ремесел». У цьому розділі зазначається, що «мандрівником є той, хто мандрує з різних причин та інколи пише про свої мандри, але саме тому оповіді мандрівників не є вірогідними».