Українська льотчиця Надія Савченко, яку в Росії звинувачують у вбивстві двох російських журналістів і тримають в ув'язненні з липня 2014 року, яку увесь демократичний світ закликає російську владу негайно звільнити, проявляє чудеса мужності і героїзму, каже російський письменник Володимир Войнович. Він ще рік тому закликав Путіна звільнити Савченко.
– Взагалі, звичайно, вона просто проявляє чудеса мужності, героїзму, стійкості, перебуваючи під таким тиском, абсолютно беззахисна… Вона все одно доб'ється, що її звільнять, я просто в цьому впевнений, так чи інакше, її обміняють на когось.
– Ви знаєте, навіть якщо її обміняють, у частини суспільства все одно залишиться відчуття, що це сталося внаслідок політичного тиску, Обама втрутився, натиснули, бідна Росія знову змушена була підкоритися.
З Савченко нічого зробити не можна, вона вже своїх гонителів перемогла
– Взагалі це історія, в якій відбувається так багато дурниць. Причому особливість наших пропагандистських починань, що вони починають, потім видно, що перебрали, вже залізли кудись, відступіть якось, відійдіть убік, скажіть, що ви помилилися або хтось помилився – ні, йдуть до кінця. З Савченко нічого зробити не можна, вона вже своїх гонителів перемогла.
– Своїм духом. Подивимося, що говорять перехожі на вулицях Москви.
– Все-таки я повинен сказати, що ці опитування показують, що 86 відсотків – це цифра дута.
Навіть люди, які взагалі не на її боці, які, дійсно, думають, що Росія поза конфліктом, навіть багато хто з таких людей повинні бачити, що вона все-таки героїня
Я навіть думаю, що врешті-решт Савченко себе так поводить, що навіть люди, які взагалі не на її боці, які, дійсно, думають, що Росія поза конфліктом, навіть багато хто з таких людей повинні бачити, що вона все-таки героїня. Вони повинні захоплюватися її мужністю, її поведінкою, стійкістю. Колись раніше було прийнято поважати ворогів, поважати гідного супротивника. У будь-якому випадку, якщо вона противник, то вона гідний супротивник.
– Я хотіла б поговорити з Вами на тему несподіваного сюрпризу, який влаштував Володимир Путін своєму народу щодо Сирії. Росія вчора вводила війська, а сьогодні виводить, як хвостик у ослика Іа – і входить, і виходить.
– Мені це нагадало анекдот про алкоголіка, який не знає, з ким випити, у нього тарган на ниточці, він його відпускає, каже: «З від'їздом!». Випиває. Потім притягує: «З приїздом!». Знову випиває. Мені найбільше сподобалося, що всі наші (російські – ред.) засоби масової інформації повідомили, що ця звістка застала американців зненацька. У нас же все відбувається зненацька, і входили зненацька, зараз виходимо зненацька.
Це говорить про те, що у нас триває така форма самодержавства, коли самодержець або сам, або разом з колом наближених до нього людей все вирішує: вирішує зробити це, вирішує почати війну, вирішує її закінчити, а народ, як відомо, мовчить, крім окремих людей, які на вулиці іноді щось говорять.
– У Вас є відчуття, що «кримська істерія» сходить нанівець?
– Мені здається, що вона сходить. Я знаю деякі приклади, я знаю одну жінку, яка була дуже за, тепер, коли їй нагадуєш, вона починає кривитися, їй це не подобається, вона каже: «Ой, як все дорого».
Ще знаю одну жінку, яка поїхала радісно до Криму, але їй так там не сподобалося, вона розчарувалася. Мені здається, це сходить, істерія сходить, а ситуація залишається.
Повний текст матеріалу – на сайті Російської редакції Радіо Свобода
