У Меджлісі кримськотатарського народу ініціюють створення «списку Чийгоза» – переліку контрольованих Кремлем посадових осіб Криму, які причетні до репресій проти фігурантів «справи 26 лютого» та інших українських громадян на півострові. До роботи над списком запрошують усіх, хто має достовірну інформацію про ініціаторів і виконавців репресій у Криму.
Кримський «Магнітський»
Із закликом допомогти в складанні списку звернувся до громадськості голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров.
«Починаємо складати «список Чийгоза» – перелік осіб, відповідальних за політичне переслідування кримських татар і українців, за утримання їх під вартою та інші репресії. Можна писати прямо тут, а також у приват. Обов'язково називайте прізвище, ім’я та по батькові особи, яка пропонується до зазначеного списку, її посаду та коротке обґрунтування», – пише Чубаров на своїй сторінці у Facеbook.
Член Меджлісу кримських татар Ескендер Барієв зазначив, що цей список буде складений за прикладом «списку Магнітського» і до нього увійдуть не лише посадові особи підконтрольної Росії влади Криму, причетні до репресій проти українських громадян на півострові, але і керівники Кремля.
У списку має бути відображений перелік осіб, причетних до незаконного утримання в СІЗО фігурантів «справи 26 лютого» та інших політв'язнів у КримуЕскендер Барієв
«До процесу складання списку буде залучений весь Меджліс, оскільки ми вважаємо, що цим потрібно було зайнятись давно. Цей список потрібен за аналогією зі «списком Магнітського» і «списком Савченко». У ньому має бути відображений перелік осіб, причетних до незаконного утримання в СІЗО фігурантів «справи 26 лютого» та інших політв'язнів у Криму, а також неприпустимого ставлення до них», – пояснив Барієв.
До «списку Магнітського», на досвід якого спираються члени Меджлісу, спочатку увійшли 60 російських чиновників, починаючи від керівництва Слідчого комітету МВС, слідчих і суддів, закінчуючи податківцями, які фігурували у справі, і співробітниками медичного відділення СІЗО, які не надали допомоги загиблому в'язневі. Уже через півроку після загибелі Магнітського Європарламент за ініціативою сенатора США Бенджаміна Каргіна ввів персональні візові та фінансові санкції проти фігурантів списку. Робота над списком триває досі. У лютому в США доповнили список ще п'ятьма фігурантами.
«Список Магнітського» став зовнішньополітичним інструментом боротьби з порушеннями прав людини в сучасній Росії.
Хто має увійти до списку
У Меджлісі кримськотатарського народу вважають, що цей механізм можна успішно використовувати для захисту кримських політв'язнів «справи 26 лютого» та інших кримчан, які потрапляють під репресії контрольованої Кремлем влади.
Напередодні ініційованого Чубаровим процесу складання кримського списку стало відомо, що політв'язням «справи 26 лютого» не вдасться вийти на свободу, незважаючи на те, що термін дії рішення підконтрольного Росії «Верховного суду» Криму про обрання їм запобіжного заходу закінчився опівночі 8 березня.
«Ахтем Чийгоз, а також Мустафа Дегерменджи і Алі Асанов від сьогодні знаходяться в СІЗО на довільних підставах як заручники. Суддя Редько одним розчерком пера продовжила їм арешт ще на три дні, порушивши російське законодавство. Це підтверджує, що в Криму діють не закони, а політична доцільність: людей будуть тримати доти, поки це потрібно Кремлю», – повідомив «Крим.Реалії» російський адвокат Микола Полозов.
Адвокат підтримує ідею створення «списку Чийгоза» і вважає, що кількість його фігурантів має обчислюватися сотнями, а вносити в нього необхідно не тільки виконавців репресій в Криму, але і членів їхніх родин.
«Цю ініціативу можна лише привітати. «Списки Савченко» і «списки Чийгоза» створюються не від хорошого життя, а від того, що російська влада зневажає права людей і порушує закони, які сама ж і написала. У «список Чийгоза» однозначно мають потрапити кримські слідчі, судді, прокурори, ті, хто допомагав в цій кримінальній справі, підносив папір. Цей список не може бути вузьким, оскільки має торкнутися не тільки цих посадових осіб, а й членів їх сімей, щоб вони більше не реєстрували майно на їхні імена і не виїжджали за межі Росії», – вважає він.
Однією з перших до списку, на думку Полозова, необхідно внести суддю підконтрольного Росії Верховного суду Криму Галину Редько, яка продовжила термін арешту Чийгоза та інших фігурантів «справи 26 лютого» до 11 березня.
До початку окупації Росією півострова Редько працювала в Апеляційному суді АРК. А суддею підконтрольного Росії Верховного суду Криму була призначена наприкінці 2014 року указом президента Росії. Її прізвище єв переліку з 277 кримських суддів, які представлені до звільнення Вищою радою юстиції України за порушення присяги.
Редько – не єдина суддя, пов'язана зі «справою 26 лютого». Спочатку рішення про арешт (і його продовження) Чийгоза виносив «суддя» Київського райсуду Сімферополя Віктор Можелянський.
Чийгоз і його справа є символічними в боротьбі за цілісність УкраїниЕскендер Барієв
Інший фігурант «справи 26 лютого» Алі Асанов опинився під вартою, «завдяки» рішенням «судді» цього ж суду Михайла Бєлоусова. А справу Алі Асанова в першій інстанції розглядала «суддя» Тетяна Рубе.
«Суддя» Центрального райсуду Сімферополя Юрій Гулевич засудив до двох років позбавлення волі умовно колишнього оператора кримськотатарського телеканалу ATR Ескендера Небієва, який теж проходив у «справі 26 лютого». «Крим.Реалії» докладно писали про всіх виконавців репресій у Криму в матеріалі «Вершителі кримських доль».
У соцмережах також озвучують думки, що до «списку Чийгоза» має увійти президент Росії Володимир Путін.
Чийгоз як символ боротьби за цілісність України
За словами Ескендера Барієва, роботу над «списком Чийгоза» планують завершити до 72-ї річниці депортації кримських татар – 18 травня. До нього увійдуть не лише виконавці репресій у «справі 26 лютого», а й ті, хто здійснює незаконні дії щодо інших українських громадян у Криму. «Чийгоз і його справа є символічними в боротьбі за цілісність України. Однак сам «список Чийгоза» має вбирати в себе відомості про всі порушення, які допускає окупаційна влада в Криму», – каже Барієв.
Всесвітній конгрес кримських татар і українські дипломатичні відомства планують передати список європейській і американській владі. Таким чином у Меджлісі сподіваються домогтись західних санкцій не лише проти кримських ставлеників Кремля і влади Росії, але і тих, хто сьогодні дає неправдиві свідчення проти кримськотатарських і українських активістів у Криму.
Оригінал матеріалу – на сайті «Крим.Реалії»
